Без Ромео і Джульєтти

Сьогодні відкривається Міжнародний фестиваль балету, присвячений пам’яті Сержа Лифаря, який пройде до 10 лютого на сцені Національної опери України. Це спільний українсько-французький проект.

Глядачам надається унікальна можливість познайомитися з творчою спадщиною видатного танцівника, хореографа, педагога, що народився у Києві й навчався тут у Консерваторії й балетній студії у сестри легендарного Вацлава Ніжінського Броніслави; а всесвітню популярність отримав у трупі «Російського балету» С. Дягилєва. З ім’ям Сергія Михайловича пов’язаний тріумф театру «Гранд-Опера» в Парижі, де він близько 30 років очолював балетну трупу. Гостями міжнародного фестивалю стануть 60 артистів Балету опери Бордо (Франція), які прибули до нашої столиці на чолі зі своїм керівником, чудовим балетмейстером Шарлем Жюдом. Це цікавий колектив, що дбайливо зберігає традиції, імена, він «з ніг у ноги» передає кращі вистави молодому поколінню.

Історія театру почалася ще з часів Людовіка XIV. Наприклад, у 1789 році (рік Великої французької революції) Жан Доберваль поставив балет «Марна пересторога», який став революцією в хореографії. Вистава досі не сходить з афіш майже всіх театрів світу. Завдяки зусиллям учня Сержа Лифаря Шарля Жюда було проведено вечір пам’яті його педагога. До програми увійшли балети раннього періоду, створені Лифарем у 1935 році: «Прелюдія до післяобiднього сну фавна» на музику Клода Дебюссі та «Ікар». До речі, до останнього балету Сергій Михайлович придумав не тільки пластичний малюнок танців, але й ритми, які обробив Жан Сифер, а інструментував відомий французький композитор Артур Онеггер. За словами театрознавця, президента Української академії танцю й одного з організаторів нинішнього фестивалю Юрія Станішевського, величезний інтерес публіки викликає лифарiвська «Сюїта у білому». Цей балет було поставлено в роки Другої світової війни й уперше було показано в Парижській опері. Збереглися записи того періоду, де хореограф писав, що мріяв поставити балет на музику відомого маестро XIX століття Едуардо Лало, який би приніс глядачам радість. І у Лифаря справді вийшов блискучий дивертисмент, парад артистів. У ньому прекрасні варіації, піруети. Балетомани, напевно, пригадають, що бачили уривки з цього танцювального шедевра на фестивалі «Серж Лифар де ля данс» у виконанні прими-балерини «Гранд-Опера» Жіслен Фолі та блискучого танцівника Володимира Малахова. А тепер є можливість познайомитися з виставою цілком.

Крім цього, Балет опери Бордо покаже виставу, що складається з фрагментів відомих класичних балетів: «Лебедине озеро» і «Лускунчик» Чайковського, «Пахіта» і «Дон Кіхот» Мінкуса, а також «Раймонда» Глазунова у хореографії великого Маріуса Петіпа — француза, який став найвідомішим російським балетмейстером. Примітно, що на сцені театру Бордо він починав свою кар’єру в 1838 році, а потім виїхав працювати до Росії. Балети Петіпа стали не тільки фундаментом слов’янської танцювальної школи, але й еталоном у всьому світі. Серж Лифар завжди захоплювався творчістю Маріуса Петіпа. Він вважав, що їх долі багато в чому схожі. Адже вони добилися фантастичної слави не на батьківщині, а за кордоном, але завжди пам’ятали, звідки родом. Петіпа більше тридцяти років очолював Петербурзький балет, а свою місію Лифар убачав у тому, щоб стати у Франції, як Маріус. І він став українським Петіпа в «Гранд-Опера», об’єднавши своїм мистецтвом три культури: російську, українську й французьку.

До Києва приїхала вдова Лифаря графиня Ліллан Аллефельдт, якій належить ідея повернення хореографії Сергія Михайловича на батьківщину і яка втілює його мрії у дійсність. Вона вже передала унікальну бібліотеку чоловіка, а в Музеї історичних цінностей України зберігається знаменитий «Золотий черевичок» — вища балетна нагорода, якою відзначено С. Лифаря. Вона хотіла б побувати в Українській академії танцю, що носить ім’я її чоловіка. Чекали, що почесним гостем свята танцю стане беззмінний голова журі конкурсу «Серж Лифар де ля данс» Юрій Григорович. Але він зараз перебуває в Америці. Щоправда, славнозвісний хореограф обіцяв обов’язково приїхати до Києва в середині травня на змагання танцюристів і знову очолити суддівську команду. Спочатку планувалося, що до програми фестивалю включать лифаревський балет «Ромео і Джульєтта», який розучили українські артисти. Але всі виконавці, які знають головні партії, 30 січня виїхали на гастролі до Іспанії, а володарка премії ім. С. Лифаря й гран-прі конкурсу його імені Наталія Калініченко нині працює в Німеччині; золотий дипломант конкурсу — Євген Колесник також виступає за кордоном. Такі реалії життя. Проте організатори фестивалю сподіваються, що незабаром балети, які буде показано в ці дні у Києві, з’являться в афіші Національної опери України.

Закінчувати фестиваль будуть гала-концертом, у якому візьмуть участь не тільки французькі артисти, але й українські танцівники, а також музиканти Симфонічного оркестру київського оперного театру.