Кордони зміцнять. А вiзи?
Презентація української програми, яка проходитиме за підтримки Єврокомісії та міжнародної організації з питань міграції, буде спрямована на виконання плану дій між Україною та ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ, ухваленого наприкінці минулого року. Галузь юстиції та внутрішніх справ, до якої, серед іншого, відносяться прикордонний та митний контроль, встановлення режиму перетину кордонів (візовий чи безвізовий), стала однією з головних тем діалогу між Україною та ЄС після подій 11 вересня. Саме тоді в Євросоюзі акцентували необхідність більш пильного, ніж нині, контролю за кордонами, більш активної боротьби з нелегальною міграцією в контексті боротьби з міжнародним тероризмом.
В МЗС України у той же час, як говорив «Дню» держсекретар Олександр Чалий, існує занепокоєння тим, що це посилення контролю за перетином кордонів може торкатися й українських громадян. Тоді як Україна не є джерелом ні міжнародного тероризму, ні нелегальної міграції з країн Азiї до Західної Європи, ні контрабанди наркотиків та зброї. Отже, тут повинно вести розмову.
З іншого боку, Україна, як говорив «Дню» дипломат, має право на лібералізацію стосовно неї візового режиму з боку країн Європейського Союзу, у тому числі — Шенгенської групи по мірі того, як зміцнюватиметься східний кордон України. У необхідності адекватного облаштування українсько-російського кордону, через який до України потрапляє левова частка нелегалів, в МЗС сумнівів немає. Представники ЄС, у свою чергу, вже неодноразово наголошували на необхідності приведення Україною прикордонного контролю у стан, адекватний загальним вимогам. ЄС оголошував про можливість фінансування модернізації української прикордонної інфраструктури. Крім того, країни-кандидати на вступ до ЄС з Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина) недвозначно запропонували Україні та ЄС якнайтіснішу співпрацю з цих питань, виходячи з того, що незабаром Україна та ЄС матимуть спільні кордони.
Це не означає, що країни Вишеградської групи проти запровадження візового режиму для громадян України з наближенням дати їхнього вступу до Євросоюзу. Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко в інтерв’ю «Дню» казав з цього приводу, що йому важко уявити, щоб Україні можна було уникнути запровадження цього візового режиму — але реальним є завдання зробити цей режим максимально гнучким та ліберальним.
В українському дипломатичному середовищі можна почути й іншу думку: шенгенські вимоги, які змушені будуть виконувати країни- неофіти, вимагають дотримання суворих вимог з контролю над спільними кордонами шенгенської зони. Але не встановлення жорсткого візового режиму. Тим більше, що шенгенська зона має досить багато винятків з свого вельми суворого режиму — зокрема, право безвізового перетину кордонів з країнами Шенгенської зони мають не лише більшість країн-кандидатів на вступ до ЄС (та деякі асоційовані члени ЄС), але й, зокрема, Хорватія, яка кандидатом на вступ не визначена, країни Латинської Америки. Для українських громадян ЄС винятків поки що робити не збирається, очевидно, побоюючися напливу дешевої української робочої сили. Україна продовжує знаходитися в «чорному списку» Європейського Союзу, і ця ситуація, схоже, залежить не лише від ненайкращого на сьогодні стану внутрішнього розвитку України.
