ЗАПИТАННЯ «ДНЯ»

У середу до Криму за запрошенням Леоніда Кучми на відпочинок iз дружиною та дочкою прибув Борис Єльцин. Його літак приземлився на аеродромі Бельбек, що знаходиться у безпосередній близькості від Фороса та Севастополя. Для відпочинку Борису Миколайовичу відведено одну з державних дач на Південному березі Криму, у селищі Мухалатка. Це другий приїзд колишнього президента Росії на Кримський півострів за останні десять років.

Як повідомляє прес-служба Верховної Ради Криму, Єльцина зустрічав Голова Верховної Ради Криму Леонід Грач. Він повідомив журналістам, що Борис Єльцин під час бесіди «виявив активну зацікавленість процесами, що відбуваються в соціально-економічній сфері Криму та України, підкресливши при цьому важливість збереження миру на кримській землі».

Також Борис Єльцин, за словами Леоніда Грача, сказав, «про важливість того, що Крим, будучи автономним утворенням, має широкі конституційні повноваження й може, знаходячись у складі держави Україна, розвивати свої економічні й культурні зв’язки з регіонами Росії». При цьому він відзначив зростаючу останнім часом зацікавленість до Криму російських туристів, потік яких на півострів у період курортного сезону помітно збільшився, та підкреслив особливу важливість зміцнення братських зв’язків між Україною і Росією, що у нинішніх обставинах виглядає жестом неформальної підтримки.

У четвер Борис Єльцин здійснив велику прогулянку парком та берегом моря. Як повідомив Інтерфаксу шеф протоколу першого президента РФ Володимир Шевченко, Б. Єльцин «почуває себе відмінно». У програмі його відпочинку — піші прогулянки, плавальний басейн, екскурсії. Очікується, що сьогодні його на відпочинку відвідає Президент України Леонід Кучма.

Чи змінилося сьогодні ваше ставлення до Бориса Єльцина?

Володимир ПРИТУЛА , Директор Кримського незалежного центру політичних дослідників і журналістів:

— Змінилося на краще. Спостерігаючи, як інші високі посадові особи чіпляються за владу, думаєш, що Єльцин вчинив мудро, коли поступово підготував для себе заміну (а він Путіна довго шукав!) та спокійно й добровільно пішов з Олімпу влади. І навіть ті, хто ставився до нього погано через те, що він нібито «розвалив союз», розуміють важливість його як мудрого державного діяча. Залишається також заздрити, що у Росії знайшовся Путін, до якого можна ставитися по різному, але немає сумніву, що він вміло та послідовно відстоює, передусім, інтереси своєї держави і своєї нації. На жаль, у нас таких політиків дуже мало.

Я думаю, більшість українців, будуть пам’ятати внесок Єльцина у розвал «імперії зла», який ще гідно не оцінили. Та й світ ще не зрозумів, що роль Єльцина у цьому набагато більша та важливіша, ніж роль Горбачова.

Андрій СЕНЧЕНКО , Президент Фонду розвитку Криму, керівник суспільного комітету з контролю за використанням землі в Криму:

— Ні, не змінилося, воно було негативне з самого початку. Геній Єльцина виявився, передусім, в організації руйнівних процесів. Велика його роль у розвалі всієї старої системи — це безперечно. Однак парадокс Єльцина полягає в тому, що він на цьому зупинився, й не пішов далі шляхом творення, адже все суспільство, та й весь світ чекали від нього більшого. Створюється враження, що після руйнування старого він просто не знав, що робити далі. Якби він, виконавши функцію руйнування, відразу пішов — це було б більш позитивним моментом у його біографії, ніж те, що він так довго залишався при владі у застійному стані. Цей застій анітрохи не кращий, ніж брежнівський...

Думаю, що у Західній Україні його оцінюють більш високо, ніж у Криму, бо він зіграв велику роль у становленні української незалежності. Але у Криму до нього ставлення двояке. Передусім тому, що тут переважають специфічні «шлункові» оцінки. Ставлення світових політиків до Бориса Єльцина також визначалося й визначається його роллю в руйнівних процесах. Світ оцінив його заслуги та вітав, передусім, ті процеси, які його влаштовували.

Сергій КУНІЦИН , радник Президента України, екс-голова Ради міністрів Криму:

— Не змінилося, воно завжди було високим. Єльцин — найсильніший російський політик і дуже могутня постать у масштабах усього світу. Я би сказав, що сильною рисою Єльцина-керівника є те, що він, руйнуючи імперію, зумів вчасно зупинитися й не допустив розвалу самої Росії у період параду суверенітетів, що доходив, часом, до областей та районів. Тільки небагато людей розуміють, скільки сил коштувало Єльцину, котрий знайшов цю межу, втримати процес від катастрофічного розвитку. Він завжди знаходив молодих політиків, які привносили нове у життя країни, (той же Гайдар, Чубайс, Немцов чи Явлінський), тому й Путін став однією із закономірних його «знахідок», який виявився у потрібний час у потрібному місці.

Слабка риса Єльцина — його чеченська кампанія. Діючи у руслі загальної тенденції утримання країни від розвалу, він не зміг знайти вірний тон у політиці щодо цього народу, не зміг знайти мирне розв’язання найскладнішої, заплутаної століттями проблеми. І це не дивно: вся радянська та компартійна система, з якої вийшов Єльцин, iз одного боку, тільки ускладнювала цю проблему, виховувала докорінно помилкове ставлення до неї, з іншого — і не передбачала науку міжнаціональних відносин, підміняючи її грубою та примітивною конструкцією інтернаціоналізму. Єльцин плоть від плоті радянський, але геніальний радянський!