«Прання» продовжується
На сьогоднішньому порядку денному Верховної Ради було 9 законопроектів. Однак уряд Кінаха буквально напередодні розгляду в парламенті відкликав звідти поданий іще урядом Ющенка законопроект про запобігання й протидію легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом. Як сказав «Дню» перед обговоренням цього питання в парламенті голова профільного парламентського комітету Юрій Кармазін, абсолютно всі правоохоронні органи у своїх відгуках на урядовий законопроект зауважили, що в такому вигляді його ухвалювати не можна. Такої ж думки притримується й комітет. Його голова, а також депутати Віктор Кочерга й Віктор Король підготували альтернативний проект, який внесено у Верховну Раду. Чи його розглядатимуть, сьогодні поки що невідомо.
За словами Кармазіна, прискорити роботу над своїм варіантом депутатам довелося ще і у зв’язку з тим, що комітет у понеділок отримав факс від прем’єра, в якому зазначалося: «Кабінетом Міністрів прийнято в квітні — жовтні поточного року низку заходів із метою створення цілісної системи ведення боротьби з фінансовими злочинами. Результати роботи дають підстави вважати за необхідне продовжити відпрацювання базового законопроекту. У зв’язку із цим просимо відкласти розгляд поданого урядом проекту закону...»
За оцінками МВФ, оборот злочинної і корупційної діяльності у світі становить $1,5 трлн. за рік. При цьому частина цих грошей переміщується не тільки через світові фінансові центри, але й через держави, що утворилися після розпаду СНД.
Останнім часом міжнародна організація з питань відстеження відмивання «брудних» грошей (FATF) тричі розглядала ситуацію в цій сфері в Україні і тричі робила висновок, що в Україні склався сприятливий клімат для відмивання нелегальних коштів. У вересні ситуація повторилася.
До речі, це сталося саме тоді, к оли країни Євросоюзу заявили про готовність активізувати боротьбу з відмиванням грошей, щоб позбавити терористичні організації можливостей фінансувати свою діяльність. Міністри фінансів ЄС вирішили внести фінансову підтримку терористичної активності в список видів діяльності, з якими покликана боротися FATF.
Зажадав рішучих дій у боротьбі із кримінальними прибутками і Президент Леонід Кучма. Минулої суботи він провів у Києві нараду із проблеми відмивання «брудних» грошей. Голова держави піддав критиці Кабмін за пасивність у вирішенні цого питання. Президент обурений тим, що в Україні досі навіть не розроблено критерії того, що саме вважати «сумнівними фінансовими операціями». Він також підкреслив: «Кожна справа з відмивання «брудних» грошей у нас перетікає в політичну справу». Л.Кучма висловився за комплексний підхід до боротьби з відмиванням нелегальних прибутків і за спільну роботу в цьому напрямі всіх гілок влади із залученням банківської системи, міністерств і відомств.
Того ж дня нараду із проблеми відмивання «брудних» грошей коментував також глава Державної податкової адміністрації України Микола Азаров. За його словами, в Україні буде створено координаційний міжвідомчий орган з фінансового моніторингу, діяльність якого буде спрямована на боротьбу з відмиванням «брудних» капіталів. М.Азаров зазначив, що створення цього органу обговорювалося на нараді і Президент підпише відповідний указ. На думку глави ДПАУ, робота цієї структури буде спрямована на збирання інформації про «сумнівні трансакції» як усередині країни, так і за її межами, вона надходитиме в цю організацію з міністерств і відомств, і вони ж за необхідності користуватимуться нею. При цьому головний податківець країни наполягав на необхідності створення законодавчої бази для «контролю за прибутками й витратами громадян і юридичних осіб». Щодо міжвідомчої структури, яка створюється з ініціативи Президента, то М.Азаров уточнив, що цей орган не буде силовим, і немає потреби в прийнятті закону про його утворення. «Досить указу Президента», — уточнив М.Азаров. Схоже, Податкова адміністрація, «м’яко» не наполягаючи на запровадження у законодавче поле заходів для боротьби з відмиванням кримінальних прибутків, хотіла б «жорсткіше» закріпити за собою цей вид діяльності.
Однак заступник глави Адміністрації Президента Павло Гайдуцький повідомив на брифінгу, що Президент на нараді дав доручення протягом двох тижнів визначити статус і підпорядкування нової організації, характер її роботи. Народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань банківської діяльності Ігор Юшко зазначив, що основним завданням органу, що створюється, будуть «аналітичні функції» з метою реального оцінювання тіньового сектора української економіки. За словами міністра фінансів країни Ігоря Мітюкова, створення такої структури (до кінця нинішнього року) не вимагає великих витрат, оскільки будуть задіяні існуючі ресурси в міністерствах і відомствах.
Основні витрати, сказав міністр, пов’язані з технологічним забезпеченням діяльності цього органу. При цьому можливість його використання в політичній боротьбі І.Мітюков відкидає (оскільки він буде «відокремлений від силових структур», що «убезпечить його від утягування в політичну боротьбу»). Міністр фінансів іще, звичайно, пам’ятає про те, що податкове відомство колись уходило в структуру Мінфіну, і, не виключено, все ще не вважає податківців силовиками, більше за те, був би не проти повернути їх у лоно рідного міністерства. Це, згідно з деякими джерелами, не суперечить і довгостроковим планам уряду. Тим часом ДПАУ активно інформує про досягнення. Як зазначалося на одному з недавніх брифінгів, які проводилися керівництвом податкової міліції, на міжбанківському валютному ринку запобігли 229 випадкам, пов’язаним із розрахунками через фіктивні фірми (на 49,5 млн. грн.), з-поміж них 54 випадкам розрахунків через рахунки «ЛОРО» (19,5 млн. грн.) і 163 випадкам витоку валюти за кордон (на 388 млн. грн.). І не найбільша біда в тому, що ці цифри виглядають скромно. Коментуючи доручення Л.Кучми звернутися до урядів і парламентів балтійських країн, щоб не допустити незаконні фінансові трансакції з України, П.Гайдуцький розповів про явну різницю між обсягами фінансових трансакцій і обсягами товарообороту України із цими державами, які є «коридором» для руху нелегальних капіталів. Чому ж ДПАУ його досі не перекрила?
Кажучи про проблему відмивання «брудних» грошей в Україні, глава ДПАУ навів, зокрема, такий приклад. 30% сирої нафти, що імпортується з Казахстану, постачається в країну фірмами із Сент-Вінсента і Гренадін. «Нафта постачається маловідомими структурами, слід яких не можна знайти», — сказав М.Азаров. Проте з іноземними «інвесторами» є і ще одна проблема.
Цікаво, що найближчим часом уряд України збирається звернутися до Конституційного і Верховного Судів із проханням прискорити розгляд питання про офіційне тлумачення і практику застосування норм ряду законів, що забороняють підприємствам з іноземними інвестиціями користуватися податковими пільгами. Як заявив віце-прем’єр України Василь Роговий, це питання є проблемою «національної безпеки». (Нагадаємо, що Рада національної безпеки та оборони України ще в лютому 2000 року розглянула питання про загрозу національній безпеці з боку таких фірм, які, користуючись податковими пільгами, практично монополізували постачання нафтопродуктів в Україну. Наприклад, лише харківські філіали ТОВ «Підприємство «Бізон», «Підприємство «Лютня», а також ТОВ «Фіаніт» на початку 1999 року володіли відповідно 43,2%, 22,8% і 5,2% ринку бензину в Україні). Проте й досі держава зазнає значних збитків через те, що низці підприємств з іноземними інвестиціями, як і раніше, надаються в судовому порядку податкові пільги. У липні 2001 року бюджет недоодержав через це податків на 3 млн. грн., у серпні — 23 млн. грн., у вересні — 131 млн. грн. Окрім того, за рішенням судових органів, у січні — вересні нинішнього року підприємства з іноземними інвестиціями було звільнено від сплати митних платежів на загальну суму 310 млн. грн. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, посилаючись на дані Державної митної служби, право на податкові пільги сьогодні мають і активно користуються ним ДП «Петрохемія плюс», СП «Фірма Фіоніт», ТОВ «Дюмона», Чопська філія ТОВ «Пульс», ДП «Сатурн», а також СП ТОВ «Інтервіндоус».
Здавалося б, усі адреси відомі, та й не так уже їх багато. І, проте, навіть для такої, як казали колись, «богоугодної» справи, як створення рівних для всіх учасників ринку правил гри, потрібна політична воля. Уряд останнім часом її демонстрував недостатньо переконливо.
