Візит Патріарха Алексія в Україну може відбутися наступного року
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20011020/4191-4-1.jpg)
Кажучи про Римо-Католицьку Церкву, Патріарх відмітив, що нині триває релігійна експансія в межах колишнього Радянського Союзу, і тому говорити про зміну ставлення до цієї Церкви на краще не доводиться.
Як повідомляє Відділ зовнішніх церковних відносин Московського патріархату, 9 жовтня Патріарх Московський та всієї Русі Алексій II надіслав листа Президенту України Л.Д.Кучмі, в якому подякував Президенту України за особисту участь у святкуванні 950-річчя Києво-Печерської лаври, за привітний прийом, наданий у Києві членам Священного Синоду Московського Патріархату, за участь Української держави в організації ювілею. Святіший Патріарх відзначив, що ювілей святині світового Православ’я став яскравим свідченням єдності Помісних Православних Церков, які направили до Києва свої представницькі делегації і висловили щиру братську підтримку Українській Православній Церквi та її Предстоятелю Митрополиту Київському та всієї України Володимиру в протистоянні розколу.
Для українського читача особливо важливо те, що Московський патріарх висловив у листі ставлення до виступу Леоніда Кучми на ювілеї Києво-Печерської лаври. Патріарх підкреслив, що поділяє висловлене Президентом України переконання про особливу актуальність завдання відновлення єдності українського Православ’я. Святіший Патріарх також цілком підтримав заклик Л.Кучми «не допускати політизації церковних проблем, не дозволяти використовувати їх у черговій передвиборній кампанії або заради інших політичних цілей». Московський патріарх висловився за якнайшвидше возз’єднання тих, що відділилися, з Українською Православною Церквою, котра об’єднує більшість православних віруючих України і визнана єдиною канонічною Церквою країни усім православним світом. Відновлення єдності, за словами Патріарха, відкриє шлях до подальшого обговорення питання про майбутній канонічний статус Української Православної Церкви. При цьому необхідно враховувати різні думки і сподівання, існуючі серед православного народу України. На закінчення листа Святіший Патріарх Алексій подякував Президентові України за передане через членів Священного Синоду Російської Православної Церкви підтвердження запрошення відвідати Україну. І висловив надію, що незабаром зможе виконати свій давній намір знову побувати на благословенній українській землі.
Після ювілею Києво-Печерської лаври, після візитів представників помісних церков світового православ’я, Московський патріархат, очевидно, остаточно подолав сумніви, які досі там існували, щодо можливості візиту Патріарха в Україну. (Сумніви, навіяні не в останню чергу спогадами про невдалий попередній візит патріарха Алексія II у Київ на початку 90-х років.) Сьогодні, мабуть, йдеться тільки про розряд, протокол прийому Патріарха, який обов’язково повинен відповідати тому, за яким в Україні приймали Римського папу Івана Павла II.
Хотілося б нагадати, що виступ Президента України на урочистому вечорі, присвяченому 950-річчю Києво- Печерської лаври, його слова про необхідність церковної єдності, спочатку викликали бурю невдоволення у деяких колах УПЦ МП. Минув деякий час, і ідеологи Московського патріархату вдало витлумачили цю промову в тому зручному значенні, яке відповідає політиці Московської патріархії. У тому ж руслі в листі Патріарха висловлено цілковиту згоду зі словами Президента про неприпустимість політизації церковного життя, — неначе в Україні політизовані тільки неканонічні православні церкви, а УПЦ МП невразлива для докорів у політизації. Наприклад, в тісному зв’язку зі значною частиною депутатського корпусу (це лобі церкви, а прихожани — виборці цього корпусу) або в «змичці» з Комуністичною партією України. Дуже хотілося б почути також з вуст Московського патріарха заклик «припинити політизацію», звернений до Православних братств, а також до деяких відомих владик УПЦ МП.
У своєму листі Московський патріарх говорить важливі для нас слова: «Відновлення єдності відкриє шлях до подальшого обговорення питання про майбутній канонічний статус Української Православної Церкви». Але одразу, без паузи, щоб хтось не подумав, що йдеться про автокефалію УПЦ, Патріарх додає: «При цьому необхідно враховувати різні думки і сподівання, якi існують серед православного народу України». Думки і сподівання, дозволимо собі додати, ретельно виплекані пастирями УПЦ МП. Цей «процес виховання» активно триває й сьогодні.
У зв’язку з висловлюванням Московського патріарха про «майбутній канонічний статус Української Православної Церкви» важливого значення набувають його слова 6 жовтня про Римо-Католицьку Церкву. Там мовилось, що «в цей час триває її релігійна експансія в межах колишнього Радянського Союзу». Мимовільно згадуєш, що Україна також знаходиться в «межах колишнього Радянського Союзу» (мабуть, це синонім «канонічна територія»), і тому її надії отримати «з рук Москви» незалежну помісну Українську православну церкву здаються все більш примарними.