Iсторія з «хеппі-ендом»
«Останнім часом працівників недержавних ЗМІ працівники прес-служби облдержадміністрації за вказівкою її керівництва (у нас є документальне підтвердження, що це відбувалось не з власної ініціативи) фізично виштовхували з приміщень в адміністрації, де відбуваються заходи, — розповів «Дню» Віталій Голубєв, кореспондент обласної газети «Рівне вечірнє», — також проводились заднім числом акредитації — тільки для державного ТБ і держпреси. Ми не хочемо конфронтації. Ми не хочемо об’єднатися проти обласного керівництва — ми хочемо об’єднатися для того, щоб нам дали можливість працювати у тому правовому полі, яке існує».
Показово, що реакція на лист не забарилась. Вже у понеділок відбулася зустріч журналістів недержавних виданнь iз начальником управління в справах преси Валерієм Черепухою та новим завідуючим прес-службою обласної держадміністрації Андрієм Велесиком з ініціативи голови облдержадміністрації. Юрій Плоский, директор телекомпанії «Рівне 1», розповів «Дню»про те, що на цій зустрічі представники влади вислухали всі побажання журналістів про подальшу співпрацю й пообіцяли надавати їм повну інформацію про діяльність рівненської обласної держадміністрації. Микола Сорока зі свого боку особисто попросив Андрія Велесика зв’язатися з газетою «День» і розповісти про останні події. «Я підтверджую, що лист-звернення за підписом керівників п’яти друкованих виданнь і однієї телекомпанії надходив до голови обласної держадміністрації», — сказав «Дню» А. Велесик. — Він сам доручив мені, як керівникові прес-служби, і Валерію Черепусі, начальнику управління в справах преси, розглянути це питання і розібратися у причинах появи цього листа. Ми зустрілися з представниками цих ЗМІ, вислухали їхні побажання й домовилися про проведення регулярних прес-конференцій по наданню різноманітної інформації про діяльність влади на місцях. Питання на сьогоднiшній день знято. Чи буде воно з’являтись надалі? Це буде залежати від роботи прес-служби. Особисто я зацікавлений у порозумінні між журналістами і владними структурами».
Таке швидке вирішення конфліктної ситуації говорить про те, що при бажанні владні структури можуть знаходити спільну мову з представниками ЗМІ. Але, вивчаючи це питання, «День» так і не почув від учасників конфлікту чіткої відповіді на запитання, у чому, власне, полягала причина «закриття» інформації для недержавних ЗМІ? Що тут спрацювало? Бажання «притримати» ексклюзив для «своїх», тим самим, підвищуючи їхню конкурентоспроможність? Чи це була реакція на критичний виступ? Чи, може, опробовували нові технології подання «правильної» інформації? А розібратися в цьому необхідно, адже мирне вирішення спору цього разу ще не гарантує, що ситуація не повториться — нез’ясовані причини можуть знову спрацювати.
КОМЕНТАРІ
Лія БУДЖУРОВА , голова Кримської асоціації вільних журналістів:
— Раніше, за попереднього складу Верховної Ради, у Криму існувала практика — не пускати неугодних журналістів на прес- конференції. Зараз її припинено, тому що у таких ситуаціях ми влаштовували скандали — всі присутні журналісти йшли з прес- конференції, на яку не пускали будь-кого з наших колег. Природно, що потім ми писали листи та заяви у відповідні інстанції.
Щодо сортування інформації, то це цілком традиційна картина. У Криму відбувається приблизно те ж саме. Наприклад — журналіст має право отримати інформацію про роботу Верховної Ради Криму один раз на місяць на засіданні сесії та один раз на засіданні її президії. Весь інший час ми позбавлені такої можливості. Леонід Грач вже більше двох років не проводить свої офіційні прес-конференції. Ми не можемо запитати його про те, що нас цікавить, а таких запитань завжди дуже багато. Виходимо iз ситуації тим, що ловимо його на сесії, буквально виставивши камери на дорозі, — і тоді він вимушений відповідати на наші запитання. Прес-секретар Л. Грача, Галина Мамика взагалі спочатку вирішила спілкуватися з нами у режимі брифінгів. На що ми їй відповіли, що їй необхідно ще «підрости» до того моменту, коли вона стане політичним діячем. Після цього вона з цією ідеєю розлучилася.
Я думаю, що наші рівненські колеги вчинили цілком правильно. Останнім часом намітилася досить позитивна тенденція — журналісти стали вимагати виконання конституційних прав і нагадувати владі про її обов’язки перед своїми виборцями. Перед громадськістю, яка дійсно позбавляється права на отримання інформації.
Можна поаплодувати рівненській владі, яка знайшла вихід iз даної ситуації. Вдалий вибір прес-секретаря — це не тільки «обличчя» влади, але i її майбутнє. Особливо зараз, у передвиборний час, владі необхідно бути особливо обережною. Будь-який неправильний хід може досить боляче ударити по її репутації.
Я думаю, що наші рівненські колеги зробили абсолютно правильну справу. Наскільки активніше ми будемо відстоювати свої права, настільки меншим буде бажання уряду їх ущемляти.
Вадим КОЗЕНКО , керівник прес-служби Кіровоградської облдержадміністрації:
— У нас, у Кіровоградській облдержадміністрації, випадків недопуску журналістів на прес-конференції чи інші заходи не було. Всі обласні ЗМІ, які подають заявки з проханням акредитуватися при облдержадміністрації, акредитовані, незалежно від того, хто є їх засновниками — державні чи приватні структури. На прес-конференціях, які проводяться щопонеділка, присутні журналісти всіх ЗМІ, тому тут неможливо говорити про яке-небудь дозування інформації. Вони самі слухають і самі дають інформацію. До того ж наша прес- служба надсилає абсолютно однакові прес-релізи у всі ЗМІ.
Я вважаю, що найголовнішою відповіддю на всі запитання є закон «Про інформацію», який надає всім рівні можливості в її отриманні.
