Фермери збираються продавати хліб, а не зерно

Цілком очевидно, що вийти з «переврожаю» українським фермерам буде досить складно. За словами С. Тура, «для того, щоб розрахуватися з кредитами, ми будемо вимушені за безцінь віддати те, що виростили». При цьому дрібним землевласникам сподіватися на допомогу держави (яка виявилася неготовою до такого рівня пропозиції на зерновому ринку) не доводиться. Ні, відповідні розпорядження iз закупівлі зерна обласні елеватори отримали. Тільки ось фінансове забезпечення, як завжди, запізнюється. А гіркий досвід здавання зерна на державні елеватори «під чесне слово» вже показав, що, щонайбільше, як кажуть фермери, «повернуть мідний гріш». Як з’ясувалося, деякі обласні адміністрації навіть забороняють вивіз зерна за межі області. У той час як районні чиновники, мабуть, керуючись особистим уподобанням, вважають за краще працювати з новим ТОВ, а точніше — з головами «старих» колгоспів. Ось і змушені фермери продавати (читай — майже віддавати) зерно більш підприємливим трейдерам.

«А тут ще й осінні польові роботи треба провести», — говорить голова Асоціації у Дніпропетровській області Михайло Саєнко. Виникає цілком логічне запитання: де взяти гроші? Серйозного прибутку українські фермери цього року, ймовірно, не отримають. Комерційні банки кредити дрібним землевласникам не дають або дають дуже неохоче. Усі вимагають заставу. А де її фермерам узяти, якщо тільки 7% з них мають право власності на землю?! Спеціалізованої фінансової організації з кредитування агропромислового комплексу на сьогоднішній день немає («Україну», як відомо, «збанкрутували»). За словами М. Саєнка, залишається одна надія — державна підтримка. Точніше — Державного фонду підтримки фермерського господарства. Але, як у нас заведено, такого роду бюджетні організації страждають одним істотним недоліком — недостачею ресурсів. Як сказав голова АФЗУ в Херсонській області Леонід Кириченко, «допомога Фонду більше нагадує кісточку, за яку ми б’ємося».

Проте, незважаючи ні на що, українські фермери (кількість яких на сьогоднішній день перевищує 40 тис.) вирішили все ж «міцно стояти на своїй землі і з неї не сходити». І вийти на ринок, ймовірно наступного року, зі своїм хлібом, а не зерном.

«Провадиться активна робота»

Щоб з’ясувати, яким чином уряд планує вийти із ситуації, що склалася на ринку зерна, «День» звернувся до віце-прем’єра з питань аграрної політики Леоніда Козаченка.

— Леоніде Петровичу, очевидно, що кон’юнктура на ринку зерна сьогодні дуже несприятлива для виробників. Яким чином уряд має намір розв’язати цю проблему?

— Дійсно, сьогодні на ринку зерна України багато проблем, які, безумовно, вимагають розв’язання. Наша країна виявилася не повністю готовою до такого врожаю. Уряд же «не має наміру їх розв’язувати», а вже розв’язує. У цей момент провадиться активна робота в цьому напрямі. Зокрема, провадиться залучення банківського капіталу в агропромисловий комплекс.

Зокрема, провадиться залучення банківського капіталу в агропромисловий комплекс. Нещодавно відбулося кілька нарад із банкірами. Конкретні результати, як кажуть, «очевидні»: до 1 жовтня планується надати близько 1 млрд. грн. сільськогосподарським підприємствам. Більше за те, держава готова купити більше як 800 тис. тонн зерна за цінами, не нижчими за світові. Імовірно, це буде зроблено до 15 жовтня. Ситуація залишається досить напруженою. Але не треба забувати, що загальний прибуток від реалізації зерна тільки за перші 8 місяців поточного року вже вдвічі перевищує торішні показники.

— Тобто розв’язання проблеми «не вийде» за межі України?

— Ні, сьогодні ми проводимо активну політику, спрямовану на збільшення експорту зернових. Не менше як 3 млн. тонн піде на експорт.

— Маленьке уточнення: експортується продовольче зерно чи фуражне?

— Переважно фуражне — більше як 96%.

— Що все-таки робити фермерам? Адже, очевидно, їхня «частка» під час розв’язання цінових проблем буде досить незначною.

— Дійсно, фермери опинилися сьогодні в досить складній ситуації. Проте вони маневреніші, ніж великі господарства і мають більше каналів збуту. Наприклад, невеликі борошномельні підприємства.

— Які заходи, на вашу думку, потрібно здійснити, щоб уникнути повторення проблеми «переврожаю»?

— Я гадаю, що потрібно провести роботу для активізації діяльності бірж, передусім, ідеться про ф’ючерні контракти. Таку роботу обов’язково буде проведено.