Хто «вiдкриє» прес-служби?
Як повідомив у четвер на прес-конференції у Києві Генеральний секретар міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Робер Менар, у тому разi, якщо Генеральний прокурор України Михайло Потебенько висловить свою згоду, вже 29— 30 червня в Україну може приїхати французький експерт для проведення ще однієї експертизи «таращанського тіла». «РБК» вже звернулися до української Генпрокуратури з відповідним листом. Тепер, відзначив пан Менар, проведення експертизи залежить від відповіді Генпрокурора. Нагадаємо, що минулого тижня про необхідність проведення додаткової експертизи знову заявила матір Георгія Гонгадзе Леся Гонгадзе, яка готова надати відповідні матеріали (йдеться, зокрема, про пасмо волосся Георгія, зрізане під час його хрещення). Пан Менар, кажучи про нову — європейську — експертизу, висловив сподівання, що нарешті це буде експертиза «неупереджена і об’єктивна». Крім того, Генеральний секретар «РБК» запропонував створити міжнародну комісію з розслідування «справи Гонгадзе», до якої, крім представників українських правоохоронних органів, що проводять розслідування, увійшли б також представники громадськості України та міжнародних організацій. За словами пана Менара, пропозиція про створення подібної міжнародної комісії є не свідченням недовіри до українських правоохоронних органів, а спробою вивести справу на вищий рівень.
Адвокат Лесі Гонгадзе Андрій Федур заявив, що в середу отримав офіційну інформацію про те, що Генпрокурор України звернувся до Ради Європи з питанням про надання європейськими країнами допомоги в проведенні експертизи «таращанського тіла». Крім того, за словами Андрія Федура, він отримав підтвердження, що цей документ справдi поступив у РЄ . Адвокат заявив про те, що він не бачить необхідності обговорювати доречність або недоречність проведення подібної експертизи, оскільки Леся Гонгадзе як мати має на це право.
На жаль, кореспонденту «Дня» не вдалося отримати жодних коментарів з цього приводу в прес-службі Генеральної прокуратури України. Подзвонивши туди, він отримав пораду скласти «офіційний запит». Про оперативність подібного методу отримання інформації не варто й казати. І у зв’язку з цим хотілося б відзначити, що робота прес-служб вітчизняних силових відомств з журналістами часто просто вражає своєю «демократичністю». «Ефективність» подібних відносин держустанов з пресою вже не раз була продемонстрована, в тому числі і у зв’язку з нещодавнім скандалом з приводу заяви директора української служби радіо «Свобода» Романа Купчинського про те, що йому нібито було заборонено в’їзд в Україну. Невже прес-служби наших відомств так і не навчаться працювати на імідж України, а не проти нього? Не кажучи вже про інтереси суспільства.
