«П’ЯТА КОЛОНА» ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИКА
Учора вночі на кордоні з Молдовою, при спробі незаконного ввезення в Україну великої партії окорочків, прикордонним нарядом Могилів-Подільського прикордонного загону затримано групу контрабандистів. Як повідомили «Дню» в прес-службі Держкомітету з охорони державного кордону, порушники, що їхали об’їзними дорогами, ігнорували вимоги прикордонників доти, доки ті не застосували зброю.
Загалом, за даними Держкомкордону, незважаючи на всі запобіжні засоби, минулого року кількість товарів, незаконно переміщених через український кордон, порівняно з попереднім, зросла майже в півтора раза. Як зазначають оперативники, незважаючи на те, що здебільшого контрабанда товарів має побутовий характер, сама протиправна діяльність стає дедалі б ільше організованою. Про це свідчить збільшення числа спроб незаконного ввезення товарів у велики х розмірах. До того ж, дії контрабандистів стають дедалі агресивнішими і, як відзначив начальник Управління з питань організації боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил Державної митної служби Геннадій Швидков, іноді супроводжуються озброєним опором. За даними Держмитниці, за три місяці поточного року було порушено кримінальних та адміністративних справ за фактом контрабанди і порушень митного законодавства на загальну суму близько 262 млн. грн. При цьому, порівняно з минулим роком, «вартість» кожної такої справи в середньому зросла на 14%. Справді, розміри сум, які «недоотримує» бюджет України внаслідок зростання обсягів контрабанди, можна порівняти хіба що зі збитками від стихійного лиха. Крім того, ціна незаконно ввезених товарів «завдяки звільненню від сплати» митного збору та ПДВ значно нижча порівняно з легальними вітчизняним и аналогами. Таким чином, національний виробник вимушений вести конкурентну боротьбу, що виходить за рамки й без того складного економічного законодавства. А як засвідчує практика, споживача цікавить не стільки легальність товару, який він одержує, скільки його якість та ціна. Отже, і самі споживачі непрямо сприяють «контрабандизації» українського ринку.
На думку фахівців, українські підприємці практично не захищені від «конкурентів-контрабандистів». Головна проблема тут не тільки в корумпованості наших митних постів. Як стверджує Г.Швидков, «з окремими, далеко не закономірним и, випадками недбалого ставлення начальників змін КПП до своїх обов’язків» митники «успішно справляються і самі». Чого не скажеш про досить складну процедуру доведення самого факту контрабанди. Для того, щоб порушити справу за ст. 70 Карного кодексу (КК), необхідно довести сам процес «незаконного переміщення» товарів через державний кордон. Г.Швидков продовжує далі: «З 16787 справ щодо пор ушення митних правил, порушених за перший квартал цього року, за згаданою статтею вдалося класифікувати тільки 115 справ. Взагалі ж, із поданих до суду понад 14 тис. справ тільки у 839 з них було застосовано конфіскацію».
Таким чином, за торгівлю нелегально ввезеним на територію України товаром значно простіше покарати за ст. 148 КК — «Ухиляння від сплати податків». При цьому запобіжний захід автоматично зводиться до двох років позбавлення волі або штрафу, тим часом як ст. 70 передбачає ув’язнення від 3 до 10 років.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що, як визнають прикордонники і митники, в них катастрофічно не вистачає людей для боротьби з контрабандистами. Тим часом близько 80% порушників використовують для «перекидання» саме «зелений» кордон (поза КПП). За даними прес-центру Держмитниці, тільки на північно-східному кордоні України понад 1000 об’їзних доріг контролюють лише 350 митників. Ситуацію можуть «вирівняти» додаткові 60 прикордонних застав, які планується розмістити в цьому регіоні протягом поточного року, а також проведення спільних міжвідомчих та міждержавних операцій. Ефективність таких заходів засвідчують результати торішніх операцій «Нікотин», «Кордон», «Фільтр», а також широкомасштабної міждержавної операції «Щит-2000».
Найбільш «проблемними» зонами нелегального ввезення товарів залишаються російсько- та молдово-українські дільниці кордону. На першу, наприклад, припадає 37% усіх затримань і 40% вартості вилучених товарів. Найбільшою «популярністю» у російських контрабандистів, за даними інформаційно-аналітичного центру Держкомкордону, користуються сигарети, паливно-мастильні матеріали, книжки, цукор і зерно. Такий вибір контрабандистів визначає, насамперед, відповідна кон’юнктура цін на українському й російському ринках, а також можливі зміни в митному законодавстві, наприклад, збільшення Росією експортного збору на енергоносії. Показовим також є те, що зерна, яке до 2000 року переважно вивозилося з України, сьогодні катастрофічно не вистачає навіть для забезпечення внутрішнього ринку. Таким чином, зернові не тільки є об’єктом імпорту, але й дедалі більше привертають увагу контрабандистів. Проте, як зазначив «Дню» начальник прес-служби Держкомкордону Анатолій Самарченко, активізацію протиправної діяльності на цій дільниці кордону неважко було передбачити і вжити відповідних заходів. У результаті кількість затримань контрабандистів порівняно з 1999 роком виросла в 1,7 разу.
У той же час молдовські «колеги» з нелегального ввезення надають перевагу лікеро-горілчаній і тютюновій продукції. На цій дільниці державного кордону минулого року було конфісковано понад 80% вилученого на кордонах України спирту. Важливим чинником, який впливає на збільшення обсягів контрабанди, що ввозиться в Україну, як повідомили «Дню» в прес-службі Держкомкордону, є безробіття й важке економічне становище населення, що проживає в прикордонних областях. Таким чином, очевидно, що тільки заборонними і «силовими» методами вийти з наявної ситуації не вдасться. В коментарях фахівців ідеться про ефективніші способи боротьби з ввезенням нелегальних товарів і захисту українського ринку від контрабандної продукції.
Борис ОЛЕКСІЄНКО, глава Державного комітету в справах охорони державного кордону, командувач Прикордонних військ України, генерал-полковник:
— Як засвідчує статистика, нелегальне ввезення й вивезення товарів в Україну було і залишається серйозною проблемою. Крім того, з кожним роком обсяги контрабанди збільшуються, і якщо кілька років тому товари ввозилися переважно в невеликих кількостях, то сьогодні прикордонникам часто доводиться стикатися з великими і добре організованими групами контрабандистів. У зв’язку з цим ми вживаємо заходів щодо посилення контролю як на «земному» кордоні, так і на пропускних пунктах. При цьому я хочу ще раз наголосити на тому, що, роблячи це, ми не відгороджуємося від наших сусідів, а лише намагаємося в такий спосіб припинити спроби ввезення та вивезення контрабандної продукції. З метою посилення протидії нелегальній міграції і захисту економічних інтересів держави на кордоні Держкомкордоном спільно зі Службою безпеки, Міністерством внутрішніх справ, Державною митною службою, Державною податковою адміністрацією, Міністерством транспорту, Міністерством освіти і науки, Державним комітетом молодіжної політики, спорту й туризму України вперше в Україні сплановано та розпочато стратегічну, широкомасштабну операцію під умовною назвою «Кордон — 2001», яка включає комплекс цілеспрямованих, оперативно-профілактичних, адміністративно-режимних заходів.
Для підвищення ефективності операції керівництвом Держкомкордону було ініційовано перед відповідними органами суміжних країн залучення сил та засобів прикордонних відомств Російської Федерації, Білорусі, Молдови, Польщі, Словаччини та Угорщини.
За задумом операції, вперше планується проведення активних заходів одночасно від східного до західного кордону України. Здійснення оперативно-розшукових заходів сплановано в межах усього визначеного коридору. Таким чином, вже на міждержавному рівні здійснюються конструктивні заходи щодо боротьби з контрабандистами.
Юрій СОЛОВКОВ, голова Державної митної служби України:
— Ця проблема, безперечно, складна і її вирішення залежить не лише від силових відомств. Ми будемо казати, що маємо захищений від контрабанди внутрішній ринок лише тоді, коли в державі буде існувати чітка система неможливості реалізації нелегалізованого товару. Це можливо лише за умови введення відповідальності й продавця, і покупця, адже, як правило, споживачі, купуючи товар, ніколи не перевіряють його. В нас, на сьогоднішній день, можна в любому магазині знайти товар, який неповно чи неточно оформлювався в митному відношенні. При цьому притягнути підприємців до відповідальності можна тільки в випадку, якщо це виявиться при перевірці податкової. Але це вже буде не контрабанда й кримінальну справу за 70 ст. не буде порушено. Взагалі контрабанду везуть у великих обсягах саме тому, що її відносно легко можна продати на нашому ринку. Щодо митників, то ми маємо право працювати тільки в зонах митного контролю. Всі ці зони чітко визначені законодавством. Жоден митник не має права з’явитись на фірму імпортера або експортера товару й вимагати. Або зайти на склади чи в магазин, щоб подивитись, чи легалізований цей товар неукраїнського походження, чи ні. Ми це право просимо собі дуже довго. І в проекті нового Митного кодексу воно є. Але, звичайно, його прийняття викликає опір із боку окремих депутатів.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Гострота проблеми контрабанди товарів зростає також у зв’язку з неблагополучною епідеміологічною ситуацією в багатьох країнах. Здається, в такій ситуації громадська думка українців буде також за посилення відповідних заходів та оптимізацію розв’язання даної проблеми. Очевидною є необхідність певних кроків щодо вдосконалення законодавства для ефективної боротьби з контрабандою, про що свідчать коментарі експертів для «Дня». Проте в нашій державі, де, крім низької правової свідомості, у громадян відсутні ще й чинники мораль ного самообмеження, зокрема в діях бюрократії, будь -яке посилення норм може мати й негативний результат. Очевидно, вихід тут в одному: нарівні з підвищенням ефективності дій відповідних органів слід також шукати й шляхи вдосконалення механізмів громадського контролю над їх діяльністю. «День» пропонує фахівцям та експертам висловити свою думку з цього приводу на сторінках газети.
