Останнє європейське попередження
«Українське питання» на вчорашньому засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи могло стати не просто питанням дня, але прецедентом. Слухалася доповідь Ганне Северинсен i Ренати Вольвенд про виконання Україною своїх зобов’язань. Один iз попередніх проектів резолюції за доповіддю містив рекомендації до Ради міністрів РЄ розпочати процедуру виключення України з лав організації. Пікантності до ситуації додавало висловлення Верховною Радою недовіри уряду Віктора Ющенка — саме його збереження часто відверто висувалося представниками різних західних структур як передумова підтримки України. Про неоднозначність ситуації свідчило й те, що голосування з «українського питання» було перенесено з вівторка на вчорашній день.
В останньому проекті резолюції пропонувалося розпочати запровадження санкцій проти України в тому разі, коли до червневого засідання ПАРЄ Київ не наведе доказів виконання своїх зобов’язань — передусім, проведення правової реформи, обіцяної ще протягом 1996-го. Доповідь моніторингового комітету критикувала Верховну Раду за затягування з правовими реформами, висловлювало занепокоєння станом свободи слова та преси, діями влади стосовно опозиції, ситуацією з дотриманням прав людини. Хоча й віталися рішучі кроки українського парламенту, спрямовані на те, щоб до червня, нарешті, прозвітувати про покращення.
Разом iз тим проти виключення України виступила не тільки українська делегація, що є природним, — тут співпали погляди й лівих (голови делегації Бориса Олійника), і правих (представника Руху Романа Зварича). Проти такого кроку висловилися і об’єднані ліві, і християнські демократи, і група лібералів. Зрештою, і президент ПАРЄ лорд Рассел-Джонстон, і Генеральний секретар РЄ Вальтер Швіммер були переконані, що «Україна залишиться в Європі».
Олійник, як передає Інтерфакс-Україна, погодився з критикою, але заявив при цьому, що виключення України не сприятиме демократії. Зварич сказав, що в разі виключення репутація Ради Європи буде підмоченою. «Україна обрала Європу, — цитує українського депутата Інтерфакс- Україна, — і ми б хотіли, щоб Європа сприйняла Україну, з усіма її недоліками та достоїнствами».
Власне, питання розв’язувалося б дуже просто. Україна дійсно не виконала цілої низки зобов’язань і протягом останніх кількох місяців поставила під велике питання демократичність свого розвитку. Але з іншого боку, виключення України з лав загальноєвропейської організації означала б перш за все втрату будь-якої можливості, принаймні, діалогу з українськими властями й можливості впливу на ситуацію. Західна Європа, як і Сполучені Штати не зацікавлені у розвитку України шляхом, протореним Білоруссю — це і говорилося прямо, і натякалося на багатьох конференціях, семінарах, зустрічах останнім часом.
Виважене рішення, на яке сподівалися й українці, і зарубіжні симпатики країни, ухвалено. Більше того, українській делегації вдалося перевести в більш конструктивне, на погляд Києва, русло розгляд питання про фінансування добудови двох блоків ядерних АЕС — попередні рекомендації відповідного комітету радили кредитувати диверсифікацію енергопостачання України, але не добудову реакторів Хмельницької та Рівненської АЕС. Але проблема в тому, що відтягувати застосування санкцій більше вже, очевидно, не вдасться. У червні вже вимагатимуть рішучих доказів того, що законодавство реформовано, демократизація суспільного життя йде повним шляхом, всі політичні сили беруть рівну участь у загальному процесі, права людини поважаються. Інакше — слова про європейський вибір можна буде просто забувати.
