Фінансовий меч партії?

У статті «Кому й чому «не подобається» Рахункова палата?», опублікованій парламентською газетою після прес-конференції, сказано гранично відверто: «Питання про те, як розпоряджатися бюджетними коштами, на думку Миколи Горбатова, певною мірою лежить у підгрунті протистояння між виконавчою та представницькою владою автономії». Насправді причина цих ексцесів у тому, що Рахункова палата стала головною «зброєю» Леоніда Грача в боротьбі з урядом, що триває ось уже понад рік. Причому в уряді ніхто не сперечається про те, чи потрібна взагалі Рахункова палата, всі згодні з важливістю й потрібністю «вищого аудиту», однак кожна перевірка, проведена Рахунковою палатою, викликає вибух суперечок і емоцій. Чому?

По-перше, тому, що частина Положення про Рахункову палату Криму призупинена Указом Президента України, й питання про законність її діяльності передано в Конституційний суд. Замість того, щоб дочекатися його рішення, Рахункова палата в Криму розгорнула не лише надактивні «перевірки», а й почала теоретичну суперечку про необхідність «органу вищого аудиту», хоча «про потрібність» питання й не стоїть. По-друге, вся справа, як свідчить поглиблений аналіз проблеми, у вибірковості та методиці перевірок Рахункової палати Криму.

Щоразу так виходить, що кого б Рахункова палата Криму не перевіряла, слідом за гучними публікаціями її актів публікуються такі ж гучні статті про факти некомпетентності й упередженості в підходах «вищих аудиторів». І так було всі два роки. Саме Микола Горбатов був «головним обвинувачем» уряду під час висловлення йому недовіри минулого року, саме Микола Горбатов публікував «сенсаційні викриття» після перевірок у різних галузях — у комітеті з інформації, у водному комплексі, в інших міністерствах і відомствах. Але дивна річ — «сенсаційні викриття» дуже скоро затухали, правоохоронні органи не знаходили у викладених «аудиторами» фактах злочинів або серйозних порушень, а Микола Горбатов публікував все нові й нові скандали. Тому відкладемо в бік давні справи, розберемося хоча б зі свіжими.

Наприклад, зовсім нещодавно Микола Горбатов звинуватив уряд автономії в тому, що він незаконно фінансує з республіканського бюджету органи прокуратури, суду, МВС, Головне управління статистики, Держінспекцію з контролю за цінами, КРУ тощо. На тій підставі, що це органи центральної державної влади й мають нібито фінансуватися iз державного бюджету. Слідом за цим інший депутат Верховної Ради АРК начальник КРУ Іван Бурей роз’яснив «вищому аудитору», що ст. 2 закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» свідчить про те, що для виконання делегованих повноважень органи державної влади на місцях можуть фінансуватися з місцевих бюджетів. Про те саме, роз’яснив Іван Бурей, свідчить і Наказ № 10 Міністерства фінансів України, і Положення або закони про органи державної влади на місцях, і Укази Президента із цих питань. Звичайно, ніяких заходів реагування щодо перевірки такого якісного рівня до «винних» ніхто й не міг вжити. «Гучні викриття» Рахункової палати виявилися просто пустопорожнім стрясанням повітря.

Останній приклад. Рахункова палата зібрала прес-конференцію для журналістів, на якій оприлюднила всього один сенсаційний факт: уряд Криму 11 січня ухвалив «незаконну» постанову «Про виділення зерна АТОВ «Південна-холдинг». Читаємо цю постанову. В ній сказано, що уряд «дозволяє Міністерству АПК виділити товарний аванс агропромисловому сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Південна-холдинг» 2,8 тисяч тонн пшениці 4,5 і 6 класу з регіонального замовлення 2000 року за заготовчими цінами на термін 9 місяців для виготовлення комбікорму». Додамо, що «Південна- холдинг» — це відома всій Україні птахофабрика, що утримує багатомільйонне поголів’я птиці й дає левову частку виробництва м’яса птиці та яєць, яке реалізовується в усій Україні й за кордоном. Що ж тут незаконного? — питаю Миколу Горбатова, оскільки у виступі на прес-конференції він сказав, що це рішення «суперечить усім законам України», прошу назвати конкретно статтю й закон, які свідчили б, що цього робити не можна. «Ця постанова суперечить, — каже Микола Микитович, — статті 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік». Разом з першим заступником міністра фінансів Криму Тетяною Ніколаєвою читаємо згаданий закон про бюджет. Виявляється, стаття 28 свідчить про те, що забороняється видача позик з Держбюджету. «Обвинувачення Рахункової палати, — роз’яснює для «Дня» Тетяна Ніколаєва, — просто некомпетентне, оскільки, по-перше, постанова не стосується ніяких позик з держбюджету, а вирішує питання виділення зерна з того фонду, яким і розпоряджається сам уряд. Постанова просто із зовсім іншого питання, ніж те, яке регламентує стаття 28 закону. Рахункова палата, як то кажуть, «притягла за вуха» цей закон до тієї справи, якої він не стосується. Це зрозуміло будь- якому хоч трохи грамотному фінансисту...»

Але у своїх заявах Микола Горбатов не даремно відверто казав, що діяльність Рахункової палати та її перевірок відображає протистояння між урядом і парламентом. Річ, виявляється, в тому, і Рахункова палата цього навіть не приховує, що вона виступила із цим своїм «викриттям» (хоч і так невдало!) тому, що напередодні, як виявляється, депутат Віталій Верченко, який є директором птахофабрики «Південна», виступив з критикою на адресу Голови Верховної Ради Леоніда Грача. А Грач, виявляється, одразу «покарав» його викриттям Рахункової палати. По суті, Рахункова палата стала «караючим мечем» фракції «Комуністи й народовладдя» в парламенті Криму, оскільки Анатолій Піронко є заступником її керівника, решта керівництва або є членами Компартії, або близькі до неї...

Звичайно, серйозним професійним конкурентом Рахункової палати виступає в автономії державне Контрольно-ревізійне управління, хоча б тому, що рід їхньої діяльності збігається. Треба сказати, що КРУ в Криму — це один з найавторитетніших і компетентніших органів, воно виявляє безліч порушень і завжди за його рішеннями правоохоронні й інші дисциплінарні органи приймають заходи щодо покарання винних. Але це тому, що перевірки проводяться компетентно й розкривають справжні порушення, хоча практично ніколи щодо них не здіймають такого галасу, як навколо перевірок Рахункової палати. Так от, нещодавно Микола Горбатов звинуватив КРУ в тому, що воно незаконно отримує гроші з бюджету Криму, й що його діяльність малоефективна. Ось що сказав у відповідь на це начальник КРУ Іван Бурей: «За 2000 рік внаслідок вжитих КРУ заходів за результатами ревізій, відшкодовано до бюджету... матеріальних цінностей на суму 27,6 мільйона гривень, що становить 85 відсотків від суми порушень. Відновлено інших фінансових порушень на суму 162 мільйони гривень. Тоді як коефіцієнт ефективності Рахункової палати (за її власними твердженнями. — Авт. ) тільки наближається до 2, ККД КРУ (тобто перевищення прибутків від роботи одного ревізора над витратами на його утримання) становить щороку 15—16 разів. Іван Бурей вважає, що в Рахунковій палаті Криму підібрані люди не за професійною ознакою, а за ознакою особистої й партійної відданості спікеру парламенту, до того ж її працівники часто «не володіють питанням», не знають законодавства, упереджено використовують його норми. Чесно кажучи, іноді, коли міркуєш над «викриттями» (а віднедавна це головна форма діяльності Рахункової палати Криму), здається, що уряд має не керувати фінансами й матеріальними ресурсами відповідно до затвердженого бюджету, а лише й існує для того, щоб виконувати керівні вказівки Рахункової палати: куди, чого й скільки спрямовувати й що як розподіляти. Й головне, що Рахункова палата поставила себе наче поза критикою — будь-які спроби будь-кого указати на неправоту й помилки «вищих аудиторів» тут же оголошуються «політичними інсинуаціями», організованими тими, «хто прагне розкрадати бюджет», і «небажанням високих чиновників відповідати за неефективне, нецільове й просто незаконне використання бюджетних коштів, що викриває Рахункова палата...»

Логічно було б і Рахунковій палаті, і самій Верховній Раді автономії, вважають у Криму, «боротьбу за ефективне використання кожної бюджетної копійки» почати із себе. На жаль, такі високі вимоги ощадливості, що пред’являються іншим, Рахункова палата не застосовує щодо себе. Тоді як деякі статті Положення про її діяльність призупинені Президентом країни, Рахункова палата Криму не посоромилася спробувати збільшити на 2001 рік свою чисельність з 9 до 27 осіб і вимагати фінансування на своє утримання в 11 разів більше, ніж попереднього року. Приклад марнотратства демонструє й Верховна Рада Криму. Наприклад, за даними аналізу витрат на утримання органів представницької влади, опублікованого в Криму, 1995 року чисельність апарату Верховної Ради становила 126 осіб. При 58 депутатах, які працювали на професійній основі, було витрачено 1917,1 тисяч гривень. Але 2000 року чисельність апарату парламенту Криму вже становить 341 особу, і при всього 15 депутатах, які працюють на професійній основі, витрачено фактично 7027,0 тисяч гривень. При цьому абсолютно не можна сказати, що ефективність роботи парламенту Криму за ці роки зросла, навпаки, сьогодні вона повністю зосереджена на скандальній склоці з урядом. Справа дійшла до того, як розуміє читач, що навіть січнева сесія не змогла відбутися через те, що глава парламенту Леонід Грач не зумів порозумітися з депутатськими фракціями. За що ж кримчани змушені зі своїх кишень викладати все більше й більше грошей на утримання недіючих депутатів? Більше того — на утримання органу влади, робота якого весь час націлена на загострення відносин і ситуації в автономії, на створення конфліктів «на рівному місці»? Ось така економія. І все це за жорстких вимог Президента та Кабінету Міністрів про проведення адміністративної реформи та скорочення канцелярського апарату...

Цими днями в Криму розгорається дійсно «велика» фінансова битва. Річ у тому, що автономія має затвердити бюджет на 2001 рік. Згідно із законом про бюджетну систему, до повноважень уряду входить розробка та виконання бюджету, до повноважень Верховної Ради — його затвердження й контроль. У Криму процес йде дещо іншим шляхом. Минулого року Верховна Рада затвердила бюджет на свій розсуд — тобто незаконно зарахувавши в нього весь ПДВ. Цим було створено прихований дефіцит більше ніж у 100 мільйонів гривень. Більше того, Президент країни опротестував прийняте парламентом Криму рішення в Конституційному суді. На 2001 рік уряд вже на свій страх і ризик розробив бюджет не відповідно до незаконних вимог депутатів, а відповідно до бюджетної системи України. Й то після прийняття Верховною Радою країни закону про бюджет України колишній бюджет був відкликаний з парламенту й був розроблений новий. Але, передусім, Леонід Грач відіслав Сергію Куніцину листа, в якому зазначив основні параметри бюджету на 2001 рік з вказівкою, скільки грошей виділити на окремі заходи, наприклад, на ремонт бібліотеки, театру, на виплату допомоги тощо. І хоча подібні дії спікера не передбачені законодавством, уряд змовчав, залучив до розробки бюджету органи влади на місцях. Незабаром новий проект бюджету було обговорено й схвалено місцевими радами, затверджено на засіданні Ради Міністрів. Однак Леонід Грач висунув вимогу, щоб затвердження бюджету на 2001 рік було пов’язане із затвердженням звіту щодо виконання бюджету 1999 року. Вже на цьому етапі почала пред’являти претензії й Рахункова палата. У надміру емоційному листі тому ж Деніелу Блейсу Микола Горбатов і його колеги пишуть, що не згодні з багатьма статтями бюджету й що представлять парламенту експертизу та аналіз цього документа. У спеціально розісланому прес-службою зверненні говориться, що Рахункова палата виступає проти «незаконного витрачання бюджету», але в ньому говориться тільки про проект бюджету на 2001 рік. Але тоді про яке ж «незаконне витрачання» йдеться? Виявляється, причина цього звернення банальна, «вищі аудитори» не наводять конкретних фактів і причини незгоди, але пишуть, що «нам хотілося б зупинитися на одному моменті. Висловлювань про необхідність ліквідації Рахункової палати, зменшення асигнувань на її утримання з боку уряду й окремих депутатів було більш ніж досить, але те, що запропоновано урядом у проекті бюджету на 2001 рік, перевершило всі наші очікування». Знову складається таке враження, що розробку бюджету покладено законом не на уряд, а на Рахункову палату. В цій ситуації навіть Леонід Грач заявив, що в автономії «документ про майбутній бюджет став предметом політичного торгу та спекуляцій, і це вже зараз виплеснулося на телеекрани, радіо та газетні шпальти. Таким чином, свідомо вибрано шлях вибуху громадсько-політичної ситуації». Але вибрано Верховною Радою та Рахунковою палатою, що весь час розбурхують громадськість повідомленнями про «порушення» в ще навіть не затвердженому бюджеті...