Югославія чекає кредитної реабiлiтацiї

Югославський прем’єр-міністр Зоран Джинджич, коментуючи зближення з МВФ, назвав його «важливим кроком у напрямi нормалізації взаємин з міжнародною спільнотою». Директор Центрального банку країни Младжан Дінкич визнав, що для федерального уряду «це великий успіх всього лише після двох місяців переговорів». Повернення СРЮ до МВФ, переконаний він, стане зеленим світлом для надходження інвестицій на наступний рік. Югославія також намагається поновити свою співпрацю iз Світовим банком. Представники останнього у принципі погодилися на прийняття Югославії, проте наразі вони прагнуть розв’язати питання попереднього кредитування балканських країн на загальну суму в $1,7 млрд.

Між тим, без належного реформування економіки країни навряд чи варто очікувати миттєвого надходження і омріяних югославами інвестицій, і кредитування тим же МВФ. Останнє десятирiччя для Югославії було особливо тяжким — війни, санкції, запроваджені невдовзі після загострення косовського конфлікту, натовські бомбардування. Усе це не могло не позначитися і на економічній ситуації країни. Фінансові вливання з МВФ та Світового банку могли б значно допомогти югославській економіці, яка лише за минулий рік зазнала втрат на 20%. Проте говорити однозначно, що все залежить тільки від кредитування, було б щонайменше неправильно.

І з міжнародним визнанням все не так просто. Президент Коштуніца не давав жодного приводу вважати, що його позиція щодо неможливості видачі екс-президента Мілошевича до Гаазького трибуналу змінилася. Останнє ж, що повідомляється, — Коштуніца відмовився обговорювати пропозицію Генсека ООН Кофі Аннана стосовно перетворення Югославії на федерацію (чи конфедерацію) Сербії, Чорногорії та Косова.