«Нічні пісні» юного Майстра
У рамках «Київ Музік Фесту» пройшов концерт пісенних творів Бориса Лятошинського, що раніше не виконувалися в УкраїніОднак сказати, що в Малому залі консерваторії був концерт романсів, створених великим українським композитором у 1915 — 1924 роках — значить не сказати нічого. Це був справжній музичний спектакль про кохання двох молодих людей: йому призначено було стати метром української музики, а їй — його музою на довгі роки.
На столі дві жовтих троянди і фотографія з сімейного альбому. Драматичну канву вистави складали листи двадцятирічного Бориса Миколайовича, які натхненно читала Мар’яна Копіца. Його листи до коханої, пронизані ніжністю та стражданням від розлуки, самі по собі чудова любовна лірика. І там же — обтяжливі проблеми устрою своїх творів, принизлива залежність від резолюцій радянських культуртрегерів. Читання чергувалося з романсами, музика і поетичний ряд яких яскраво і повнокровно відображають внутрішній стан композитора в ті руйнівні роки. Тому і відчувається в цих піснях виразна присутність холодного образу смерті, а трагічні тексти Генріха Гейне, Костянтина Бальмонта, Моріса Меттерлінка, Поля Верлена, Ігоря Северяніна, Івана Буніна явно перекличуться з душевним надломом композитора.
Так протягом концерту створювалася дивно цілісна картина з певною сюжетною лінією. Драматургія її була очевидна: кохання, катастрофічне століття, що сприймається молодим композитором по-гамлетовськи оголеними нервами і — не смерть, але надія, про яку майстер пише в останньому листі своїй дружині.
Виконавцям вдалося передати всю палітру пристрастей, пронизливих музику романсів: від магічного ліризму «Весна грустит» (на слова Генріха Гейне) до дихання смерті, яке леденить у «Листья шумели уныло» (вірші А. Плещеєва), блискуче виконаних Іриною Даценко (сопрано) і Геннадієм Капкою (тенор).
Примітно, що вісім з чотирнадцяти романсів, що прозвучали на концерті, не виконувалися, не були опубліковані і знаходилися у рукописах, яким більш, ніж сімдесят п’ять років. Над нотним текстом була пророблена колосальна відновна робота, що тривала більше півроку. На щастя, багато що збереглося, зокрема — цікаві авторські помітки, що стосуються не тільки дати, але навіть точного часу твору — «2 години ночі», «3 години ночі»… Саме вони підштовхнули творців програми об’єднати її заголовком «Нічні пісні». І, нарешті, гарною новиною стало повідомлення про те, що планується випуск компакт-диска із записом «Нічних пісень» в авторській редакції і в оркестрових версіях композиторів — учнів Бориса Лятошинського.
