Небезпечна концентрація тритію — в 20 кілометрах від Харкова
У 1934 році в Харкові, в Українському фізико- технічному інституті вперше в Радянському Союзі розщепили ядро атома літію. Це складало гордість радянської науки доти, поки вона була радянською. Символічне зображення атома було навіть на гербі міста. Тепер цей символ набуває трохи зловісне значення.
Справа в тому, що при роботі з радіоактивними матеріалами завжди є відходи, також радіоактивні. Більше за 600 об’єктів Харківської області — наукові інститути, промислові підприємства, медичні установи — використовують у своїй діяльності радіоактивні джерела. Ні зберігати належним образом, ні утилізувати, як слід, достатніх коштів у них немає. Тому і трапляються різні НП. Нещодавно екологи зафіксували збільшення концентрації ізотопу водню — тритію — на пункті поховання, що в двох десятках кілометрів від обласного центра. Сполучаючись з водою, він перетворюється в сильний канцероген.
Цей могильник — за селищем Пересіче Дергачівського району. Тут накопичене більше за 1150 тонн твердих радіоактивних відходів. На полігон, до речі, що вже відслужив проектний термін, звозять відходи ще з шести областей — Полтавської, Сумської, Кіровоградської, Луганської, Донецької і Запорізької.
Схоже положення складається у Києві та Одесі. У цих містах Партія зелених України провела акції протесту. Екологи і активісти ПЗУ пікетували будівлі Кабміну і облдержадміністрацій, спецкомбінатів радіоактивних відходів. У Харкові протестанти розгорнули свої шеренги перед Госпромом, де знаходиться управління екологічної безпеки, і перед полігоном поховання радіоактивних відходів в Пересічному. Пікетники вимагали розробити національну програму поводження з радіоактивними відходами і створити на базі державного об’єднання спеціалізовану структуру, яка відповідала б за весь комплекс робіт по виявленню, збору, зберіганню, транспортуванню, переробці і утилізації радіоактивних відходів. Ці заходи вимагають достатнього фінансування спецкомбінатів. В Україні ж на всі екологічні проблеми виділяється менше за 0,5% від держбюджету.
З вимогами протестуючих повністю погодилися на Харківському спецкомбінаті по утилізації радіоактивних відходів. Його керівник Олександр Летучий , спілкуючись з представниками ПЗУ, вказав на необхідність продовження реконструкції полігона, доведення параметрів могильника до сучасних вимог. Висловлювалася і пропозиція створити національний могильник радіаційних відходів. Їх зберігання в одному місці дозволяло б краще контролювати процес утилізації, а регіональні пункти виконували б роль складальників небезпечних відходів і забезпечували б транспортування.
