Три жахливi сни зі страшним пробудженням

Під час проходження чергової магнітної бурі й дециметрових хвиль я побачив уночі страшний трисерійний сон. Точніше, три телесни за ніч. Ще точніше: три варіанти нашого телемовлення.

1. НАШ СОН, ПАТРІОТИЧНИЙ

Я здригнувся. Побачив, як сталося! Вимкнулися, згасли всі московські й іноземні канали. Залишилися тільки наші.

Отже! Програма! На радість нашим дітлахам повертається дід Панас. У «Поетичних рядках» — П.Тичина — «Арфами, арфами»... Публіцистична програма «Усе чудово в нашому домі!», «Телеміст Жмеринка — Житомир. Диспут», «Репортаж із двох кухонь. Лапікура проти Поповича. У кого швидше підгорить», «Наші вечорниці» — щодня. Концерти зведених хорів та танцювальних колективів — щогодини. Економіка — «Як ми налагодили позичання з ворожої труби». Телесвята видатних досягнень: «Динамо — збірна країни — чемпіони світу», «Українська красуня — міс Усесвіт!», «Наші вчені стають Нобелівськими лауреатами». «Наші інтерв’ю». Відповіді й запитання — однією мовою. За валюту в кіоску продають «Известия». Вуличний репортаж (із субтитрами). Свято проголошення єдиної церкви. В.Піховшек іде з «П’ятого кута» через «Епіцентр» у монастир, стає єпископом і молиться телевізійно за душі, що були в його передачах. Спеціальний випуск: перший президент знову стає Президентом. Українські співаки-солов’ї кидають назавжди кращі опери світу і знову співають тільки у нас. Теледебати «Чи були українцями Ісус Христос, Колумб, Васка да Гама та інші?» У рубриці «Нові книги» нарешті розповідають про видання книжок тільки членів Спілки. Прем’єра нашого нового історичного фільму жахів «Руїна».

Сон був у руку й у голову, і я прокинувся в холодному поту, щоб відразу зануритися в гарячий піт наступного телесну.

2. ТЕЛЕСОН МОСКОВСЬКИЙ

Програма. Незважаючи на попередження патріотів, хитромудрий і агресивний БАБ кинув московське ГРТ і переключився на наш інформаційний простір, організувавши багатоканальне Нове ГРТ-2. Із наших лишилося тільки УТ-3. Знову спорожніли й обезлюдніли наші вулиці та сквери. З ранку до ночі всі дивляться серіал «34 миттєвості весни». Штірліц-син у новому логові неонацистів. В.Лапікуру акцентовано замінено С.Доренком, котрий разом зі своїм донбаським дідом матерно й непідкупно ведуть останні вісті. Всі комерційні канали стали державними — зрозуміло, якої держави. Лапікура все- таки лишається, але розмовляє мовою північного сусіда. Перший президент знову став секретарем з ідеології. А.Шевченко почав грати за «Спартак». У «Поетичному рядку» — «Партія веде!» Наші солов’ї-співаки знову співають у Большому театрі. Розквітає самодіяльність: наш хор-ланка виступає із хором П’ятницького.

Трансляція проголошення нашими класиками М.Гоголя, В.Короленка, М.Булгакова, К.Паустовського, П.Глазового. На навчальному телебаченні зап роваджено курс статевого виховання «Про це». З Національної опери щотижня трансляції концертів Алли Пугачової. Знову не друкують твори членів Спілки.

Щось перемкнулося у мене в голові, й на ранок я побачив третій сон.

3. ТЕЛЕСОН СОЮЗНО-ЕСЕНГІВСЬКИЙ

Програма й сітка. Усі телеканали знову стали загальними. Скрізь програма «Час». У «Поетичному рядку» — «Чуття єдиної родини». Грандіозні трансляції декад культури й мистецтва. Відновили виступи Раймонд Паулс і Поллад Бюль-Бюль-огли. У розпалі першість СНД із футболу, А.Гливинський разом із К.Махарадзе ведуть репортаж про зустріч «Динамо» К. — «Динамо» Тб. Повернувся із Греції Олег Блохін, i, всі пригадали, що він забив більше за всіх голів у СНД. Перший прези дент знову працює координатором. Найрейтинговішими стали відкриті процеси над олігархами всіх країн. Лапікура почав лаятися п’ятнадцятьма мовами. С.Доренко — верховний телекоментатор. Скасовано прямий ефір — запроваджено кривий: Таганрог — Кривий Ріг (телеміст). Із країни до країни вільно переїжджають агіткультбригади. Знову введено смертну кару. Але тільки за показ «Кукол» будь-якої національності. В.Піховшек повернувся з монастиря і відновив свої програми у 15 кутах.

Коли всі екрани заполонили Кашпіровський і Жириновський, я стріпонувся і з полегшенням прокинувся від цих трьох страхітливих, а комусь і милих снів. Я почав їх тлумачити за Фрейдом і поглянув у вікно. За вікном падав перший сніг. Я почув, як потік мій холодильник.

І не вловив із кухні ранковий звук електричного кавового млинка. Я натиснув на пультик телевізора аби скоріше дізнатися: яким же типом мовлення, якою ранковою програмою мене порадують наяву? Та екран не спалахнув і не заговорив.

Тоді я зрозумів, що давно обіцяна енергетична криза настала й усю електрику вимкнули. З приходом зими й до наступної весни. І загартований народ почав жити без світла, тепла й електрики.

І тут з’ясувалося: якщо наш народ може жити нескінченно довго у злиднях (побутових і моральних), у несвободі й убогості, в суверенітеті і без нього, зі шматком хліба чи без нього, при комуністах чи з почуттям національної гордості, то без увімкненого телевізора він жити не може.

Настав момент істини і край довготерпінню. Коли по вимкненому телевізору вже неможливо було дізнатися про погоду, чим закінчиться справа з доном Альфонсо в черговій серії і що відбувається у Верховній Раді — люди прокинулися, струсили з себе апатію та байдужість і піднялися усі як один із гнівним почуттям: «Досить! Геть! Де телік?»

Керівництво, котре не розуміє, що таке енергетична й телевізійна кризи, якi наближаються, не розуміє нічого! Справа не в каганцях, а в телевізорах. Із вимкненим телевізором уже не можна буде вести чудові дискусії з енергетики. І я прогнозую: новий етап у житті нашого суспільства й нове покоління людей і телевізорів настає!

У кінці нашого небувалого тунелю, який все одно необхідно рити, ми таки побачимо яскраве телевізійне світло! Чи ні?.. Чи не уві сні?..