ЗАПИТАННЯ «Дня»

Олександр ВЛАСЮК, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень:

— На це дуже актуальне запитання з часів проголошення незалежності України абсолютно не звертали уваги. Виборча кампанія внесла свої корективи до моделі економічних реформ: зниження заборгованості шляхом додаткової грошової емісії, випуск квазігрошей у вигляді казначейських векселів, збільшення рівня монетизації. Прагнучи економічного росту, ми маємо звернути увагу на вирішення проблем розбудови внутрішнього ринку. Це необхідно для того, щоб забезпечити необхідний для України рівень інвестицій. Сьогодні суб'єкти господарювання опинилися в ситуації: навіщо нарощувати виробництво, якщо не можна реалізувати продукцію? Зовнішні ринки зараз закриті для нашої продукції у зв'язку з великою кількістю тих чи інших обмежень. Ефективно впливати на усунення цих обмежень держава не здатна. Ми маємо створити рівні умови для вітчизняного виробника та виробників-нерезидентів. Сьогодні внутрішній ринок пригнічують низький споживчий попит, недосконала податкова політика, неефективність виробництва та багато інших чинників.

Ярослав ЖАЛІЛО, президент Центру антикризових досліджень:

— На жаль, досі пріоритетом державної економічної політики було лише дотримання певного рівня макроекономічних параметрів, що само по собі не здатне забезпечити економічного зростання, підвищення рівня життя населення. В державі, яка проголосила курс ринкової економіки, практично відсутній внутрішній ринок! Механізми, які діють на ньому, абсолютно не відповідають принципам ринкових відносин. Це і некоректність визначення вартості, ціновий диспаритет між товарами високого та низького рівня переробки, продукцією сільського господарства та промисловості тощо, обмеженість вибору для споживача на ринку. Він змушений купувати те, що дешевше, а як наслідок — відсутність у виробника дійових стимуляторів до підвищення якості та поліпшення споживчих характеристик продукту. Внутрішній ринок України потребує цілеспрямованого розвитку й захисту. Цей захист має полягати перш за все в забезпеченні ефективної конкуренції як стимулу економічного зростання та вдосконалення підприємств. Орієнтирами такої політики повинні стати суттєве розширення сукупного попиту, розбудова торговельної інфраструктури, забезпечення добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку, регулювання діяльності монополій. Розширення внутрішнього ринку — це важливий чинник детінізації та деполітизації економіки.

Володимир ЛАНОВИЙ, президент Центру ринкових реформ:

— Ми маємо нарешті перейти від захисту товаровиробника до захисту й встановлення внутрішнього обігу товарів і послуг. Чому? Ринок не може існувати, якщо відсутня платіжна система. В цьому аспекті дуже важливою є проблема відсутності монетарної маси, достатніх кредитних ресурсів. Останніх сьогодні лише 8 млрд. грн. — це жахливо мало! Водночас, саморегульований товарний обіг не може існувати за умови адміністративного утиску. Тому адмінреформа, яку започатковано сьогодні, має вкрай важливе значення. В результаті її проведення має не тільки зменшитись кількість контролюючих інстанцій, але й суттєво змінитися їхня функція. Регуляція має перетворитися на саморегуляцію. Відсутність інвестицій і накопичення капіталу, фактичне зменшення маси капіталу в економіці — наслідок «претензій» держави на регулювання фінансових потоків. За умов економічного спаду держава має забезпечити зменшення своїх витрат — не потрібно перегрівати економіку.

Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, урядовий секретар Кабміну, колишній керівник групи радників голови НБУ:

— Коріння багатьох негараздів на внутрішньому ринкові полягає в тому, що наша незалежна держава тільки вчиться жити за ті кошти, які вона реально може зібрати. Я зробив один цікавий розрахунок: якщо до дефіцитів, які ми мали з 1992 до 1998 року додати відповідну дефляцію та падіння ВВП, ми отримаємо загальний дефіцит 33,4% від ВВП 1998 року! Це просто жах! 25 млрд. грн. завинили наші підприємці публічній владі. Що це означає? Поставте себе на місце директорів наших підприємств, на котрих висять величезні борги. Про яке розширення асортименту продукції може йти мова, про який розвиток виробництва? Намагаючись «виплутатись» з податкової «пастки», підприємці просто віддають свою власність за безцінь!

Тетяна КИСЕЛЬОВА, екс-голова Держстандарту, президент Ліги «Українська якість»:

— Нормальна економіка має забезпечувати попит українських товарів не тільки у нас, але й за кордоном. Нещодавнє прийняття Меморандуму економічного розвитку України, розробленого Міністерством економіки, Нацагентством з питань розвитку та європейської інтеграції показує необхідність вибору однієї з трьох стратегій: статус-кво, протекціонізм або підвищення конкурентоспроможності. Але саме використання лише однієї стратегії може стати ще однією помилкою в побудові програми економічного розвитку України. Сьогодні на внутрішньому ринку України немає добросовісної конкуренції, це нарешті має бути забезпечено на законодавчому рівні. Малий і середній бізнес має бути сателітом біля великого виробництва. Зараз же ми фактично втратили керування економічними процесами, що відбуваються на внутрішньому ринку.

Підготувала Юлія ШАЙДА, «День»