«Саллівен» пишемо, «Тайсон» — на думці
Чемпіон світу за формулою WBO Віталій Кличко одержав нокаутом 27-му перемогу в 27 поєдинках. Призовий фонд для переможця становив 1 мільйон німецьких марок.
Це був поки що найдовший бій чемпіона — технічний нокаут у 10-му раунді. Попередні 26 боїв довше, ніж шість раундів, не тривали. Як публіка, так і експерти, вже перед боєм віддавали перевагу українському боксерові. Його блискуча «нокаутова» серія давала всі підстави вважати, що американцю Обеду Саллівену протягти 12 раундів не вдасться. Було лише запитання: коли він впаде?
Після бою здивуванню просто не було меж: Обед Салівен не падав! Як підрахували спостерігачі, Віталій влучив 156 разів, і всім відомо, що навіть один удар у суперважкій ваговій категорії може бути вирішальним. Удари Кличка-старшого теж не з ніжних. Але американець все стояв і стояв...
Бій був нерівним. Перевага Кличка на рингу була очевидна з першої до останньої хвилини. Коментатори закидали, кокетуючи з глядачем: Віталій влаштував погоню за суперником. Один із них навіть заявив, що Саллівену не вистачає «бійцівського характеру» і «прагнення перемоги». Оцінка не виглядала б такою смішною, якби це зауваження зробив не Аксель Шульц, який 25 вересня, прямо скажемо, блякло програв молодшому з Кличків — Володимиру. Характеру і прагнення Саллівену якраз вистачало, не вистачало, очевидно, сил і таланту.
Становище американця ускладнилося після того, як після чергового удару одне око в нього запливло. «Проти Кличка дуже важко боксувати, але якщо я бачу лише половину, тоді це стає просто небезпечно», — сказав після бою переможений. Сам Віталій похвалився, що він одержав лише один синець під оком — перший за 27 професійних боїв.
Порівняно тривалий, десятираундовий поєдинок мав для Віталія велике значення. Саллівен «був правильний противник у правильний час», сказав Володимир Кличко. «Я набрався важливого досвіду, — додав сам переможець після бою. — Я довів, що мені вистачає духу. Я міг би боксувати й довше, й активніше». Такої ж думки і тренер Кличків Фріц Здунек: «Бій був психологічно надзвичайно важливий. Він ще вище піднесе віру Віталія у власні сили».
Прямо з рингу Володимир зателефонував до Києва мамі: все в порядку. Кажуть, мама дуже хвилювалася, запитуючи, чому так довго тривав поєдинок, завжди було значно швидше...
Чи добирають Кличкам їхні менеджери спеціально третьорозрядних партнерів? Ну не скажіть... Попередню перемогу Віталій одержав над Едом Магоуном, який займав другий рядок у рейтингу за формулою IBF. Перед тим був бій за чемпіонську корону за формулою WBO, але Віталій поклав чемпіона Хербі Хайда на підлогу в другому раунді. Нинішній противник досі був на п'ятій позиції в рейтингу IBF. Так що «картошкою», як кличуть «хлопчиків для биття», і до якої, без сумніву, тяжіють деякі титуловані, але з часом не надто сильні боксери, його аж ніяк не назвеш.
Вочевидь, саме тут ми, а разом з нами і світ професійного боксу має визнати, що брати Клички — феноменальне явище в боксі, і що порівняння, яких скромно, але затято цураються і Володимир, і Віталій, з найсильнішими боксерами світу, такими, приміром, як Мухаммед Алі, — не надумані.
Ще вчора новачки «зі сходу» і «дешеві» боксери, яких ніби-то збирає з усього світу Клаус-Петер Коль з гамбурзького клубу «Універсум бокс- промоушн», викликали скептичні посмішки. Сьогодні вони стали зірками такої величини, що вже не промоутери, а публіка вимагає поєдинків з рівними, з тими, які стоять 12 раундів і за якими не треба ганятися рингом. Таких імен у світовому боксі не так вже й багато: по-перше, американець Евандер Холіфілд, який нещодавно програв Ленноксу Льюїсу, але залишається видатним спортсменом. Крім того, сам Льюїс, англієць, чемпіон світу майже в усіх формулах, та американець Майк Тайсон, останнім часом більш відомий тим, що відкусив шматок вуха своєму противнику і був за те дискваліфікований, але вже повернувся на ринг. Вухо вухом, але Тайсону дещо не сходило б так просто з рук, якби він не був боксером найвищого світового класу.
Ці три імені називають і брати Клички. Це саме ті боксери, перемога над якими була б не проміжним етапом при сходженні на боксерський Олімп, а розставила б все і всіх на свої місця остаточно.
Уже кілька разів робилися заяви про намічену на серпень 2000 року зустріч Віталія і Тайсона, але історія (зокрема Кличків) вчить, що вірити попереднім домовленостям у боксі треба мало, тому що не перерахувати випадків, коли противники відмовлялися виходити на ринг у останню хвилину. Тайсон з його неорганізованою вдачею — не виняток.
А поки що доведеться чекати подальших переговорів: у професійному боксі немає наперед розписаної схеми, хто, коли і з ким. «У грі» великі гроші, велика спортивна політика, тактика і стратегія маркетингу такого специфічного товару, як бокс класу «супер». Недарма Клаус-Петер Коль часто говорить: я — бізнесмен. Чим вище стоїть боксер, тим складніші переговори навколо його «тонкої матерії». А Клички за три роки професійної кар'єри наблизились за два-три кроки до вершини.
