Ощадбанк відповідає вкладнику Карпенку<!-- автор --> <HR WIDTH="100%"><B>Прес-служба Ощадбанку України&nbsp;</B> <HR><!-- таблица -->

Шановний добродію Карпенко!

Ваш матеріал, надісланий оглядачу «Дня» Ірині Клименко, не залишився поза увагою. Нам би хотілося особисто подякувати вам за написання зацікавленого листа про Ощадбанк України. Сподіваємося, ви будете задоволені тим, що ваші зусилля не були марними. Високо оцінюючи небайдуже ставлення до діяльності найбільшого в державі банку, звичайно, ми не можемо не відповісти на ряд «дуже болісних для вкладників» запитань, сформульованих у вашому листі. Як і не підтримати пропозицію редактора газети «День» шановної пані Лариси Івшиної поінформувати про це численний загал читачів знаного часопису. Постараємося при цьому, як і автор листа, бути у своїх відповідях конкретними.

— Чому Ощадний банк України (ОБУ) до цього часу продовжує залишатися для вкладників такою закритою структурою, яка ніколи не звітує перед вкладниками, не інформує про свою діяльність, про наслідки господарювання, не публікує свої баланси?

— Тут ви, добродію, не праві. Ощадбанк — найвідкритіший в країні банк. Він має 10996 установ, у будь-який день до них без проблем може зайти будь-який громадянин. Хіба 85 мільйонів відкритих у банку рахунків це переконливо не підтверджують? Радимо вам погортати № 1 журналу «Финансовые риски» за поточний рік, у якому вміщено прес- рейтинг висвітлення діяльності банків України в газетах. Так от, Ощадний банк займає там чільне шосте місце в першій десятці вітчизняних банків. Хоча ми незадоволені своїми результатами, бо маємо ще чимало невикористаних резервів для поліпшення інформаційної діяльності. Головне зараз для нас — удосконалювати цю ділянку роботи, чим ми й займаємося. Ось зовсім свіжий приклад. Підготовлена нещодавно ощадбанківською прес- службою інформація про те, як охорона Ощадбанку, захищаючи інтереси своїх клієнтів, допомогла міліції затримати шахраїв, 20—21 липня була надрукована в українських газетах накладом у 1 млн. 163 тис. примірників. Ми готуватимемо подібні матеріали для преси, радіо та телебачення й надалі.

— Яка доля закону про ОБУ?

— Питання це, як ви добре розумієте, не є простим. Його розгляд цілком залежить від Верховної Ради, бо Ощадний банк, за чинною Конституцією, не наділено правом законодавчої ініціативи. Поки там що повідомляємо, що банк подав профільному парламентському комітету свої пропозиції щодо внесення змін до розділу IV Закону України «Про банки та банківську діяльність», який регулює ощадну справу в нашій країні.

— Які вигоди мали б вкладники від перетворення Ощадбанку на акціонерно-комерційний банк?

— На практиці це вже вирішено. У травні поточного року Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено на відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Таке перетворення здійснено на виконання розпорядження Президента України від 20.05.99 № 106. Засновником банку є держава в особі Кабінету Міністрів України. Оголошений статутний фонд банку становить 158 млн. гривень. Усі сто відсотків акцій банку, що випускаються на величину його статутного фонду, закріплюються у власності держави. Цим вона ще раз підкреслила свою відповідальність за результати діяльності Державного ощадного банку України. Які вигоди матимуть від цього вкладники банку, покаже майбутнє. Тут принципово важливо підкреслити: сьогоднішній Ощадбанк є правонаступником прав і зобов'язань Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України. Отже, на нього поширюються всі норми чинного банківського законодавства, в тому числі гарантування державою повного збереження грошових коштів та інших цінностей громадян, довірених банку, та їх видачі за першою вимогою.

— Чому фінансовий стан банку такий незадовільний? Чому постійно зменшуються відсотки з вкладів?

— Стосовно звинувачень Ощадного банку в монополізмі щодо залучення коштів населення на вклади та про сплату відсотків із них, то вас, напевне, здивує наша відповідь. Але на Ощадбанк, шановний пане Карпенко, зовсім не припадає, як сказано у вашому листі, 60 відсотків усіх вкладів населення України, їхня частка сьогодні менше ніж 40 відсотків. Отже, назвавши нас у цьому сегменті фінансового ринку монополістом, ви помилилися. Що ж стосується висловленого вами невдоволення сплатою Ощадбанком цього року лише 1 відсотка з вкладів громадян «до запитання», то граничний розмір річних відсоткових ставок, встановлених Правлінням банку на друге півріччя п. р., становить до 3 відсотків. Щоправда, в окремих областях, зважаючи на фінансовий стан місцевих установ банку, процентні ставки подекуди дійсно є нижчими. До сказаного додамо й таке: за станом на 02.08.99 сума вкладів громадян в установах Державного ощадного банку України становила понад 882 млн. грн., що засвідчує високий рівень довіри населення до нашої банківської установи.

— Чому Ощадбанк України не оголосив наслідки індексації вкладів населення?

— Ні, це не так. Її підсумки затверджено в Законі України «Про державне гарантування відновлення заощаджень населення України». Зокрема, сума компенсацій грошових заощаджень громадян в Ощадному банку, як зафіксовано в цьому законодавчому акті, становить 124,19 млрд. гривень. Відповідно до закону, держава зобов'язується повертати заощадження поетапно, враховуючи вік вкладника, суму вкладу, інші обставини, в межах коштів, передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік. Індексації підлягають вклади та цінні папери колишнього Радянського Союзу за станом на 1 січня 1992 р. Прикро, але коштів для виплати компенсацій у державі обмаль. Оскільки сума компенсацій проіндексованих вкладів в Ощадбанку є дуже значною, наш банк зараз не має реальних фінансових можливостей, щоб допомогти державі швидше компенсувати грошові втрати населення.

— За яку плату ОБУ передає кошти у розпорядження НБУ, й чому НБУ встановлює такі низькі відсотки? Може, тому, що діяльність ОБУ така закрита й тому, що він є «кишеньковим» банком для НБУ і держави?

— Відносини між Ощадним і Національним банком України здійснюються у нормальному робочому режимі в рамках, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність». А тому ваша фраза про існування якогось там «кишенькового» банку, м'яко кажучи, некоректна. Цифри, які ви хочете знати, оприлюднювати забороняє закон через існування банківської таємниці.

— Чому в банку такий вузький спектр послуг?

— Це неправда. Повну відповідь на ваше запитання містить надана Ощадному банку України ліцензія НБУ № 148 від 28.04.99. Інша справа, що ви її ніколи не бачили, отже, необізнаність щодо цього автора листа нам зрозуміла. Разом з тим ми добре усвідомлюємо: у банківських технологій є початок, але немає кінця...

— Чому провалилась операція з компенсаційними сертифікатами?

— Згідно з Указом Президента «Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху» на суму компенсацій було випущено компенсаційні сертифікати. Відповідно до цього указу, на установи Ощадбанку було покладено роботу з видачі компенсаційних сертифікатів. Такі сертифікати оберталися вільно й використовувалися для приватизації часток державного майна. Всього вкладниками було одержано компенсаційних сертифікатів на суму близько 900 млн. гривень. Використати своє право на участь у приватизаційних процесах — це, як відомо, прерогатива вкладника. Тим часом ви правильно ставите питання про активізацію банківських операцій з цінними паперами. Для цього в Державному ощадному банку України нещодавно створено спеціальний структурний підрозділ, який тепер і займатиметься більш предметно цією недругорядною ділянкою роботи.

— Чи є якісь реальні можливості повернення коштів вкладників, вилучених в Ощадбанку останнім прем'єром СРСР Павловим у розмірі 100 млрд. радянських рублів?

— Цілком з вами згодні, вкладники довго пам'ятатимуть наслідки зазначеного вилучення. Чому так вийшло? Протягом усього періоду існування держощадкас Радянського Союзу, а пізніше ощадних банків колишніх союзних республік, наприкінці кожного операційного року установи Ощадного банку СРСР переводили залишки коштів на вкладах на кореспондентський рахунок свого головного банку в Москві, а останній перераховував їх Держбанку СРСР. На дату розподілу активів і пасивів колишнього Союзу сума вилучених коштів з вкладів населення в установах Ощадного банку СРСР на території України становила 84,3 млрд. радянських рублів. Відповідно до чинних міжнародних угод з Російською Федерацією, повернення грошей вкладників, вилучених в Ощадбанку України, — компетенція державних органів влади. Тобто надію на їх одержання не будемо втрачати.

Шановний пане вкладнику! Ви серйозна людина й, звичайно, розумієте, що за браком місця нами подано відповіді в основному на принципові ваші запитання. Думаємо, вам зрозуміло також і те, що ми намагалися при цьому врахувати інтереси не лише автора, а й читачів газети. Звичайно, було б перебільшенням стверджувати, що в діяльності Державного ощадного банку України немає жодних проблем. Це не так. І все ж, незважаючи на існуючі фінансові труднощі та складну економічну ситуацію в Україні, Ощадбанк продовжує здійснювати як своє реформування, так і свої операції, залишаючись дійсно народним банком.

Так, скажімо, за дорученням уряду наш банк нині допомагає потерпілим на Закарпатті ліквідувати наслідки тогорічного стихійного лиха. Наданий гірській області Ощадбанком України на пільгових умовах кредит у розмірі 30 млн. грн. має цільове призначення: ці гроші йдуть на те, щоб збудувати або відбудувати зруйноване в результаті небаченої повені житло й надвірні споруди. Хочемо, щоб усі знали: позички в установах Ощадбанку, які використовуються для оплати виконаних будівельних і ремонтних робіт, за останніми даними, отримала 3051 родина. Чимало будинків уже стоять під дахами. Погодьтеся, поява нових осель — результат вагомої допомоги, яку держава та її банк надали своїм потерпілим громадянам.

Ще раз дякуємо автору за зацікавлені роздуми про поліпшення діяльності нашого банку. А редакції «Дня» — за увагу до банківської установи «особливого призначення».