Суддям залишилося створити загони самооборони

Якби ситуація із цього питання не була такою плачевною, очевидно, подробиці обговорення питання викликали б неадекватну реакцію серед юридичної громадськості. Доведені убогістю й беззахисністю до крайньої межі розсудливості деякі носії правосуддя в країні пропонували роздати суддям зброю, організувати посилену охорону, перекривши вільний доступ у суд усім бажаючим і навіть провести психіатричну експертизу населення, причому виявлених хворих насильно госпіталізувати.

Нервозність зборів ще раз підтвердила слова із прийнятої пленумом ВСУ постанови: ситуація із забезпечення безпеки суддів ставить під сумнів судову діяльність із захисту прав і свобод громадян. Не варто нагадувати, що насамперед це торкається нас із вами — звичайних громадян, які ще розраховують на справедливе правосуддя.

Ситуація типова для всієї системи, що тільки два роки тому проголошена Конституцією третьою гілкою влади. Цього року, проте, традиційно, фінансування третьої влади обмежується 50% від запланованого, та й заплановані 100% не відповідали реальним потребам. Уже нинішнього року бюджет судів «урізували» двічі. Зрозуміло, в країні криза. Але якщо витрати на судову владу скорочено на половину, то на виконавчу — лише на 15%. Очевидно, правосуддя на короткому повідцi цілком влаштовує виконавчу владу, яка звикла до одноосібного ухвалення рішень.

І все ж якби проблеми судів обмежувалися браком грошей на листування, оплату праці народних засідателів тощо, можна було б спокійно зітхнути. Але випадки насильства над суддями, які почастішали, свідчать про інше. Фінансування судів на належному рівні — це передусім незалежні судові рішення з наших із вами питань за допомогою безпеки самих суддів, можливості провести якісні експертизи, отримати достовірне свідчення свідків і т. ін., що, на жаль, сьогодні суди не можуть гарантувати.

Колись в інтерв'ю «Дню» голова Вищого арбітражного суду України Дмитро Притика на запитання про те, чи беруть судді хабарі, зазначив, що в такому випадку в них би стріляли. Спірне висловлювання, яке свідчить, скоріше, про протилежне. Через півроку в Одесі розстріляли голову Одеського арбітражного суду Бориса Вихрова. Це було перше резонансне вбивство судді арбітражу. Одна з версій — професійна діяльність судді, його участь у розгляді гучних справ. Зокрема, тверда позиція суду щодо суперечок про законність відчуження іноземними партнерами Чорноморського пароплавства торгових і пасажирських судів. Останні спори торкалися законності відчуження в кампанії «Укрпасінк» морських лайнерів «Тарас Шевченко» й «Одессан» (загальна сума майна — 11 мільйонів доларів).

У квітні була важко поранена суддя Галицького райсуду міста Львова Іванна Серьодкіна людиною, яке не погодилася з вироком суду.

Зі слів голови Харківського обласного суду Василя Бринцева, нещодавно «було скоєно збройний напад на конвой у будинку обласного суду, внаслідок перестрілки вбито дві особи». У суді провели розслідування й з'ясували, що бойовики вільно розгулювали приміщенням суду протягом тижня, зі зброєю, засобами зв'язку. Можна тільки здогадуватися, як відчував себе суддя, зачитуючи вирок.

Василь Бринцев навів факт, коли потерпілий свідчив, до його спини був приставлений пістолет. Суддя пояснює таку ситуацію одним: «Третій рік суди не фінансуються за жодною статтею, крім зарплати». Наприклад, для охорони обласного суду цього року надано 300 гривень, а місячний договір із спецпідрозділами міліції, на яких покладена охорона співробітників судів і правоохоронних органів, «з'їдає» 2 тисячі гривень щомісяця. Припустiмо, міліція погодилася зробити суду послугу, чому вона не має права попросити поступку навзаєм? Чому власне суддя повинен перебувати у двозначній ситуації? І чи можна в цьому випадку говорити про незалежне правосуддя?

Є багато способів вплинути на суд. Наприклад, у Московському районному суді розглядалася звичайна трудова суперечка стосовно заяви громадянки Людмили Улицької, звільненої під час хвороби за скороченням штатів із Київського міського відділення Промінвестбанку. Однак за два дні до наказу про її скорочення на посаду завкасою, яку вона посідала, була призначена інша людина. Більше того, згідно з інструкцією Національного банку України № 1 від 7 липня 1994 року ця посада обов'язкова й не може бути скорочена. Виявилося, все просто: чоловік Улицької працює у Вищому арбітражному суді України (ВАСУ), де на той час, повідомили «Дню» у ВАСУ, було розглянуто декілька справ за участю Промінвестбанку, але, на жаль, не на його користь.

Судді просять видати їм зброю, щоб вони могли захистити себе від злочинців, яким не обов'язково вигадувати складні операції, щоб «покарати» суддю. Можна просто увійти в його кабінет (адже в суді лише один охоронець на вході), вийняти із сумки металевого прута і... У листопаді позаминулого року невідомими особами був скоєний замах на суддю Керченського міського суду. З тілесними ушкодженнями його було госпіталізовано. Злочин не розкритий і винні не знайдені. У серпні минулого року, близько десяти годин вечора невідомими було вчинено напад із застосуванням вогнепальної зброї на помешкання голови Нижньогорського райсуду Автономної Республіки Крим. Злочинці зробили три постріли у вхідні двері й розламали меблі. Справу порушили, але злочинці знову не знайдені.

Минулого року судами прийнято рішення стосовно охорони безпеки 57 суддів, 187 працівників судів, 7 потерпілих та свідків та 1 звинуваченого, було здійснено особисту охорону 208 чоловік. Не великі цифри, якщо врахувати, що за рік в українських судах розглядається близько 1,5 мільйона справ. За даними ВСУ, в захисті мають потребу щорічно десятки тисяч чоловік. Наприклад, під час підготовки Севастопольським міськсудом карної справи щодо обвинувачення віце-президента Спілки промисловців і підприємців Криму Воронкова в незаконному виготовленні та збуті зброї охорона учасників процесу проводилася місяць під час розгляду справи і ще протягом двох тижнів після оголошення вироку. Внаслідок отриманих погроз ще за місяць до початку процесу було встановлено цілодобову охорону співробітниками «Беркута», охоронялося також і приміщення міського суду, і прилеглої території, а безпосередньо під час судових засідань було перекрито шляхи доступу до приватного та іншого транспорту. Однак це поодинокі факти. Скажіть, як захистити свідка, якщо, наприклад, у Львівській області на 31 суд передбачено за штатом мати 31 співробітника спецпідрозділу УМВС. Адже заходи безпеки передбачають у випадку необхідності і переселення людей (свідків, потерпілих та ін.), яким загрожує небезпека.

Верховний суд України, присвятивши черговий пленум цій проблемі, зазначив, що «про загрозу вбивства, насильства, знищення майна суддів, а також їхніх близьких родичів у зв'язку з виконанням службових обов'язків повідомило більшість судів України». Судді вважають, що «деякі сили» зацікавлені в свідомому гальмуванні судової реформи, в збереженні існуючих недоліків, котрі лише спричиняють роздратування і невдоволення громадян.

В існуючому ставленні до судової влади багато питань, абсолютно не пов'язаних із кризою в країні. Наприклад, чому через півмісяця після того, як Верховний суд України звернувся до Конституційного суду, Кабмін ухвалив постанову про скорочення витрат на третю владу?

І чому головним питанням діяльності Генпрокуратури Михайло Потебенько, Генеральний прокурор України, вважає корупцію в судах, про це він заявив у Харкові, хоча прокуратура не має до цього прямого вiдношення?

Чому в столиці із чотирнадцяти п'ять судів у непридатному стані, два з них в аварійному, а голова Печерського районного суду столиці, де розглядаються важливі урядові справи, має прямий урядовий телефон?

Чому Міністерство юстиції заохочує фінансування районних судів із місцевих бюджетів, якщо в Конституції України прямо сказано, що суди фінансуються з державного бюджету? До речі, минулого року вищестоящі суди відмінили 18 тисяч вироків, винесених райсудами.

У постанові пленуму ВСУ зазначається, що захист суддям, членам їхніх сімей, правоохоронним органам, іншим учасникам процесу повинен надаватися за їхньою заявою, а в разі необхідності і на усне прохання і в карних, і в цивільних справах. Розгляд справи за наявності загрози безпеки учасникам правосуддя не повинен починатися до вживання заходів безпеки. Постанова суду щодо відмови вжиття заходів безпеки може бути оскаржена у вищестоящому суді.

А від Конституційного суду, що розпочав розгляд подання Верховного суду України про те, чи має право Кабінет Міністрів скорочувати витрати на фінансування судової влади, яка прагне до незалежності, судді чекають більш концептуального рішення: чи утвердить воно істинне і довгождане місце і роль судової влади в становленні демократії в Україні.