ХРОНІКА ПОДІЙ

Президент України підписав указ, яким обмежив обсяг ввезення в Україну соняшникової нерафінованої (сирої) олії 100 тисячами тонн, соєвої нерафінованої (сирої) олії — 20 тисячами тонн. На ці різновиди олії, що ввозяться в межах цих обсягів, до 1 жовтня 1999 р. встановлюється нульова ставка ввізного мита, повідомляє Інфобанк.

Крім того, ввозячи 1999 р. сиру соняшникову чи соєву олію в межах визначених обсягів, імпортер має право на відстрочку сплати податку на додану вартість на 30 днів, використовуючи вексельну форму оплати.

Президентський указ забороняє реекспорт олії, ввезеної в Україну в межах встановлених обсягів. До 1 жовтня 1999 р. олію, що ввозиться як сировина для переробки на визначених Комітетом харчової промисловості України підприємствах, звільнено від обов'язкової сертифікації.

Як сказано в преамбулі указу, його підписано з метою задоволення потреб держави в олійно-жировій продукції шляхом залучення імпортної олії для подальшої переробки на українських підприємствах.

Вводиться перший гідроагрегат

20 червня Дністровська ГЕС-2 введе в експлуатацію перший гідроагрегат потужністю 14 МВт, повідомив заступник голови правління Дністровської гідроакумулюючої станції Василь Субота. Цього року з метою добудовування Дністровської ГЕС-2 та Дністровської гідроакумулюючої станції створено АТ «Дністровська ГАЕС»; зараз «Дністргідроенерго» передає недобудовані об'єкти в її власність. Другий гідроагрегат Дністровської ГЕС-2 потужністю також 14 МВт планується ввести в експлуатацію у вересні 1999 р.

Будівництво об'єктів здійснюється за рахунок боргів «Укренерго» за електроенергію перед «Дністргідроенерго», які буде передано «Дністровській ГАЕС». Дністровська ГЕС-2 покликана забезпечити роботу Дністровської гідроакумулюючої станції. Завершення будівництва її пускового комплексу Світовий банк оцінив у $450 млн. Дністровська ГАЕС сподівається залучити кошти для будівництва шляхом введення надбавки до закупівельних тарифів на електроенергію енергогенеруючих компаній — засновників АТ, а також шляхом залучення інвестицій, інформують Українські новини.

Двигун «проходить» за лізингом

Уряд дозволив використати кошти Державного лізингового фонду на закупівлю двигунів до сільськогосподарської техніки, повідомляють Українські новини. Раніше ці кошти використовувалися тільки на фінансування виробництва й постачання сільськогосподарським підприємствам готової сільськогосподарської техніки. Рішення про використання частини коштів лізингового фонду на закупівлю двигунів прийняте за пропозицією МінАПК і областей. «Багатьом господарствам не під силу купити новий трактор. А в старому можна поміняти двигун, і машина ще послужить», — прокоментував фахівець МінАПК.

Цього року лізинговому фондові надано 133,5 млн. грн. Господарства отримали за рахунок фонду понад 3 тис. одиниць сільськогосподарської техніки, у тому числі понад 1500 тракторів. 1998 року машинобудівні підприємства поставили сільському господарству техніки на 75 млн. грн. за рахунок коштів лізингового фонду, у тому числі 773 трактора.

Білі плями на комп'ютерній карті

У Ялті нещодавно відбулася Міжнародна конференція «Геоінформаційні технології в управлінні територіальним розвитком». Фахівці частіше користуються абревіатурою ГІС — геоінформаційні системи. ГІС — це ще й електронна карта з базою даних. Такі карти створюються не із застосуванням теодолітів, а переважно за допомогою аерофотозйомки.

І хоча вже створена головна ГІС — карта рельєфу України з вказівкою промислових об'єктів, на ній усе-таки переважають білі плями. Далеко не кожне місто сьогодні має свої ГІС-плани. Широкому поширенню ГІС перешкоджають байдужість влади до нових комп'ютерних технологій і брак коштів (вартість програмного пакета — від $1,5 тис. до $50 тис.).

Вибір місця проведення конференції не випадковий: саме в Криму створюється Єдиний республіканський цифровий кадастр (ЄРЦК). Утім, особливо сприятливим тутешній клімат для ГІС також не назвеш — катастрофічно не вистачає грошей. Через це Ялтинська філія ЄРЦК ніяк не може приступити до розшифровки геодезичної зйомки, яка тим часом стає застарілою. Катерина КАТАЄВА

За 5 місяців 1999 р. в Україні добуто 7,3 млрд. куб. метрів газу, 1,5 млн. тонн нафти й газового конденсату, що відповідно на 0,7% і 3,8% менше, ніж за відповідний період торік. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАК «Нафтогаз України», в експлуатації перебуває 177 газових і газоконденсатних родовищ.

Споживання газу за 5 місяців знизилося порівняно з аналогічним періодом 1998 р. на 2,5 млрд. куб. метрів і становило 35,1 млрд. куб. метрів. За даними «Нафтогазу України», 1999 року очікуване споживання газу становитиме 71—72 млрд. куб. метрів.

1998 року власний видобуток забезпечив 24% від загального споживання газу в Україні. У поточному році він очікується на рівні 18,3 млрд. кубометрів, постачання з Туркменістану — 10 млрд. куб. м, з Росії — 44 млрд. куб. м, у тому числі газ у рахунок оплати за транзит через територію України — 32—34 млрд. куб. м. У підземні газові сховища планується закачати до 20 млрд. куб. метрів газу.