Комуністи вважають День російської незалежності казусом
Примітно, що саме цього дня у Києві закінчувалася дводенна міжпарламентська конференція «Білорусь, Росія, Україна — досвід і проблеми інтеграції», на якій фактично обговорювалися питання відродження СРСР. Зайняті на «епохальному заході» перші особи «лівого» політичного крила саме тому не прийшли на святковий прийом у «братнє» посольство. Зате їхні представники запевняли, що нинішнє свято стане останнім і зовсім скоро нас чекають нові «червоні дати» у спільному календарі. А офіційний Київ на прийомі представляв лише міністр закордонних справ України Борис Тарасюк.
Бачачи строкатий букет гостей ми спробували з'ясувати: які ж відчуття викликає День прийняття Декларації про державний суверенітет РФ у відомих українських політиків, вчених і політологів, які прийшли на традиційний прийом в російське посольство?
Політолог Дмитро ВИДРІН зазначив, що події на Балканах відтіснили для нього всі дати на задній план. Зухвалий марш-кидок 200 російських десантників, які увійшли на територію Югославії раніше від частин натовців, сплутав карти дипломатам і військовим країн Альянсу. Що ж до Дня Росії, то 12 червня дійсно знаменна подія, що перекроїла хід історії. Дмитро Гнатович підкреслив, що бажання і розмови деяких наших політиків про відтворення СРСР — демагогія. Україна ніколи не приєднається до союзу Росії та Білорусі в колишній якості. Причому, на його погляд, зараз жодна з держав колишнього СРСР не має реального суверенітету.
«Можна по-всякому розглядати історію, але забувати про те, що горезвісна колиска була на нашій землі, не можна, — упевнений екс-прем'єр-міністр України Вітольд ФОКІН . — Тільки той знає, куди треба йти, хто пам'ятає звідки вийшов». Для нього це не свято незалежності, а дев'ята річниця підписання Декларації про державний суверенітет Російської Федерації. Почуття у нього подвійні. Як-не-як, а саме 12 червня стало датою краху великої в минулому держави під назвою Радянський Союз.
Для лідера Партії зелених Віталія КОНОНОВА 12 червня просто свято сусідньої держави. Росія, вийшовши з Союзу, дала можливість безкровно отримати Україну в нинішніх кордонах. Інша річ, як ми цим шансом розпоряджаємося. Він упевнений, що бажання «лівих» повернути хід історії назад не увінчається успіхом.
Перший секретар київського міськкому КПУ Олег ГРАЧОВ з оптимізмом дивиться в завтрашній день: «На міжпарламентській конференції «Білорусь, Росія, Україна — досвід і проблеми інтеграції» багато говорилося про майбутнє наших держав. Я упевнений, що близька та година, коли відбудеться найважливіша подія останнього періоду і слов'янський союз стане трампліном до відродження єдиної батьківщини. Ось тоді з'явиться нова дата в календарі, а 12 червня залишиться як історичний казус». Саме тому в нього особливої радості з приводу нинішнього російського свята немає. «Незалежність від кого? — запитує комуніст Грачов. Адже саме з цієї дати почався «парад суверенітетів», дроблення великої держави на повітові вотчини».
Академік Борис ПАТОН до російської дати ставиться подвійно: «З одного боку — це російське державне свято, а всі інші моменти мені не дуже зрозумілі. Треба гарненько подумати, що ж ми насправді святкуємо. Розвал великої інтернаціональної держави не радує. У Росії у мене багато товаришів. Але якщо так склалася доля, то треба залишатися друзями, розвивати дружні зв'язки у всіх сферах нашого життя. Я упевнений, що повернення до СРСР навряд чи здійсниться в колишньому вигляді».
«Росія прийняла свою декларацію про державний суверенітет, і це стало останнім штрихом підготовчого етапу розпаду Радянського Союзу, — переконаний народний депутат Дмитро ТАБАЧНИК . — Ставши державою, а не якимось утворенням у складі СРСР, вона укріпила національні риси, державність і значною мірою навіть свою історію. Я вірю в здоровий глузд народу України. Політичні лідери «лівого» спрямування часто бажане видають за дійсне. У нас складно уявити, що переможуть крайні».
Політолог Володимир МАЛИНКОВИЧ зауважив, що чимало росіян своє головне державне свято вважають просто додатковим вихідним днем і особливо не замислюються, що ж власне відзначають. Саме тому, він насамперед привітав їх із гарним літнім днем. «Сумно, що розпалася країна, яку я дуже любив, — сказав він. — Сьогодні де-факто і де-юре: Росія — окрема суверенна держава. Союз Незалежних Держав — річ хороша, але не на тих умовах, які пропонуються Олександром Лукашенком. Він антидемократ, і угода з ним тільки дискредитує загалом непогану ідею. Мені здається, що в найближчі десятиріччя не виникне єдина держава. А ось якийсь союз декількох держав цілком можливий».
Лідер Руху Геннадій УДОВЕНКО радів за наших найближчих сусідів і сердечно вітав їх. Він вважає, що ми повинні не забувати: саме завдяки «параду суверенітетів» відбулося безкровне «розлучення». Не треба чіплятися за минуле. Кожна країна обрала свій шлях. Головне — ніколи не ставати на стежку війни, залишатися друзями і надалі будувати відносини між Україною та Росією як рівноправні, взаємовигідні для обох сторін. Сьогодні багато людей у нас невдоволені своїм соціальним статусом, але повернення до старого неможливе — це перегорнута сторінка в історії.
Змішані почуття відчуває український космонавт Леонід КАДЕНЮК : «Наші країни пов'язані тісними путами. Дуже часто політичні й економічні події найближчих сусідів впливають на хід процесів і в Україні. Поки ми йдемо різними шляхами. Це видно за зовнішньою політикою. Але — хоч як би ми відділялися одне від одного, ворогувати ніхто з нас не збирається. Більше 20 років я прожив у Росії, працював у загоні космонавтів, залишилися друзі. Але розмови про єдиний і могутній Радянський Союз нагадують міраж. Треба дивитися в майбутнє, а не тупцювати на місці й зітхати про минуле».
«Якщо росіяни вважають День прийняття Декларації про державний суверенітет святом, то я їх поздоровляю, — сказав член фракції «Громада» Олександр ЄЛЬЯШКЕВИЧ . — За багатовікову історію відносини України та Росії мінялися від любові до ненависті. Зараз кожна країна обрала самостійну дорогу. «Червоні дати» в календарі можуть мінятися у зв'язку з різними настроями в суспільстві, новим розумінням історичних процесів. А 12 червня — якоюсь мірою випадковість, а якоюсь — закономірність».
Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Юрій ДУБІНІН гостинно приймав усіх і не поділяв прогнози про ніби останнє святкування червня: «Наше свято прикрасили численні гості. За весь час мого перебування це найчисельніший прийом. Ми раді, що до Дня прийняття Декларації про державний суверенітет Російської Федерації надійшли поздоровлення від перших осіб України. Хоч шкода, що не всі запрошені через те, що проходить конференція парламентаріїв трьох країн, не змогли прийти особисто. Нам дорога увага членів українського уряду, депутатів, інтелігенції, дипломатів різних країн, акредитованих у Києві».
