Що б я хотів змінити в Україні?
Вісім реформ пана Задворного
На наш конкурс надійшов лист 15-річного киянина Василя Задворного, вірніше, навіть не лист, а грунтовне дослідження щодо сучасного стану України та версій можливих відповідей на запитання «Що ж робити?». За браком місця ми пропонуємо нашим читачам стислий переказ твору Василя. Хлопець характеризує нинішній стан економіки як тяжку хворобу з можливістю летального наслідку. Він пропонує створити в державі умови для національного виробника, які дали б змогу відродити внутрішній ринок збуту, а це «й кошти в держбюджет, і робочі місця, і соціальна стабільність». «Мають бути визначені як злочинні посередники ті СП, що діють на відкачування з України грошей».
УПЕРЕД, ДО АФРИКИ?
Щодо зовнішньої політики, то питання, як зазначає наш юний Адам Сміт, нове, а тому тут треба бути «дуже обережними». «Шлях із варяг у греки вже давно не є реальністю, тож самореалізація України як моста між Заходом та Сходом не відбудеться. Росія з Білорусією та Європа із Польщею вкупі мають спільні кордони й не шукатимуть посередників. З іншого боку, Туреччина має тісніші, аніж Україна, стосунки із Заходом, тому інтеграція України чи в російському, а чи в європейському напрямку, — вважає читач «Дня», — не принесе нічого доброго. І там, і там нас чекає, залежно від напрямку інтеграції, роль джерела сировини чи військової продукції». Тож мають бути три зовнішньоекономічні напрямки — південноамериканський, африканський та азіатський. Плюс «співробітництво з Міжнародними корпораціями».
ЩО МЕНШІ ЕКОНОМІЧНІ М'ЯЗИ — ТО ГІРШИЙ ХАРАКТЕР
«Зовнішня політика держави великою мірою залежить від людини, що стоїть біля її керма, проте основні положення цієї політики мають бути незмінними. У цьому виявляється міць держави, коли, незалежно від того, хто обіймає посаду президента, курс той самий. Наприклад, США, безвідносно до особи конкретного глави Білого дому, впроваджують і будуть впроваджувати схему однополярного світу з центром у Вашингтоні. Тому в психологічному плані щодо своєї політики Америка незламна».
Так само й офіційний Київ мав би виробити загальні напрямки вигідної Україні зовнішньої політики — й такі, що могли б залишатися незмінними впродовж багатьох років. Зокрема, більшу незалежність від «сильних країн світу цього». «Чим менші наші економічні м'язи, тим вагомішими можуть бути наші дії, що їх не схвалює Захід. І навпаки, чим вагоміші будуть наші м'язи, тим толерантніше треба буде підходити до діалогу із Заходом. Звідси випливає ще один принцип: поступовий вихід з-під фінансової влади Заходу. Наразі наше становище більш ніж вразливе: з одного боку, ми не завжди згодні з діями Заходу, з іншого — просимо в них кредити. Реформувавши економіку, піднявши з кризи великі збанкрутілі підприємства, можна буде й вийти з-під надто сильної опіки «сильних світу цього».
ЛАВА ЗАПАСНИХ НЕ ЗАВЖДИ — ЛАВА ПІДСУДНИХ
Проблеми політики як професії, на думку п. Задворного, полягають насамперед у відсутності яскравих політичних діячів, молодих теж. Лава запасних порожня. «До чого це може призвести, здогадайтеся на прикладі з історії: на що перетворилася Україна, втративши яскравого, талановитого, але єдиного Богдана Хмельницького». Наш читач пропонує на вузівських факультетах, що тяжіють до політики (дипломати, юристи, економісти), запровадити щось на кшталт кафедри політичного лікнепу. Крім того, треба докорінно змінити ставлення людей до влади, а для цього, очевидно, слід змінити й ставлення останньої до людей. А наразі маємо, що маємо: «Влада є джерелом накопичення великих грошей».
ПРАВОПОРУШНИКИ ПРОТИ КОРУПЦІОНЕРІВ
І нарешті, про шкільну реформу. «Треба виховувати підростаюче покоління на основі патріотизму й стійких етичних принципів, що завжди були характерні для українців». Не зайве й а) нарешті виплатити зарплатню педагогам; б) створити молодіжні організації, які були б не заполітизовані й довели можливість молоді брати активну участь у суспільному житті. Додаємо до цього «антикорупційну реформу» — «коли пріоритетом боротьби з корупціонерами буде не політична посада підозрюваного, а масштаби його злочину; а часом проведення цієї реформи — не переддень виборів. Бажано також, зазначає наш 15-річний керманич, щоб цю реформу проводили «не такі самі правопорушники».
Ще один важливий перебудовчий пункт, за В. Задворним, — реформування війська. «Справа не лише в тому, що армія нині — оплот дідівщини. Армія, яка об'єктивно може захистити країну хіба що від ще гірш озброєного й меншого за кількістю ворога, ніколи не викликатиме повагу. Слід орієнтуватися не на призовну, а на контрактну модель армії, а це високий вишкіл і зацікавленість військовиків у праці». До речі, в умовах економічної кризи й поганого соціального становища громадян реформатори можуть розраховувати на економію рекламних коштів на агітацію серед населення.
Усі ці заходи, на думку нашого читача, мають високу мету — розвиток системи соціального захисту, підвищення достатку громадян, сприяння культурі та мистецтву.
Підготувала Людмила IВАНЕНКО
Я не дам привласнити Сільверу найцінніше!
У чудовому романі Роберта Льюїса Стівенсона «Острів скарбів» описується пошук піратами скарбу. Люди присвятили цьому багато часу, але так і не знайшли його. Вони пройшли через безліч випробувань, убили багато людей, але, прийшовши до заповітної мети, побачили, що скарб уже хтось забрав.
Я також хочу спробувати знайти скарб, але скарб не з коштовностями: діамантами, рубінами, золотом, — а скарб людської доброти. Однак на відміну від злого пірата Сільвера я не хочу привласнити цей безцінний скарб. Я мрію роздавати доброту людям. Я знаю, що десь у нашій країні бродить «огидний одноокий моряк», він хоче знайти скарб і забрати його собі. Проте я не дам цій жахливій людині привласнити найцінніше, що є в людях, — доброту. Без такої якості жодна держава не проіснує і дня, жодна сім'я не буде жити щасливо.
Ось що я хочу зробити для своєї рідної України.
Яке життя в нашій країні? Грошей немає, роботи немає і щастя також немає.
Тому я вже із сьогоднішнього дня починаю шукати безцінний скарб. І жоден Сільвер мені не зашкодить!
Аня СУСУЄВА (16 років), ліцей журналістики, бізнесу і правознавства Херсон
