Американські літаки буде розміщено біля кордонів України
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19990507/481-3-1.jpg)
Угорщина — єдиний член НАТО, який межує з Югославією, і з огляду на це, а також на те, що на півночі Югославії компактно проживає близько 400 тисяч етнічних угорців, Будапешт намагався не брати безпосередньої участі в конфлікті. Нині ж керівництво НАТО вимагає від цієї країни «виконання союзницького обов'язку». Не менше завзяття проявляє й інший сусід України та «молодий» член Альянсу — Польща. Варшава вирішила надіслати до Македонії військовий контингент, що долучиться до розміщених там військ НАТО.
Керівництво Альянсу «старанно» виконує свою обіцянку «дотиснути» Мілошевича. І Белград, як вважають на Заході, починає подавати сигнали про готовність до компромісу. Справжньою сенсацією став виліт з Югославії до Італії лідера косовських албанців, президента їхньої самопроголошеної республіки Ібрагіма Ругови. Захід був переконаний, що після початку бомбардувань Ругова перебував під домашнім арештом і тому не сприймав серйозно його заяви, позаяк, на думку НАТО, вони «робилися під тиском». Нині ж Ругова разом із родиною отримав можливість виїхати на Захід. Прилетівши до Риму, він одразу вирушив на одну із заміських резиденцій прем'єра Італії Массімо Д'Алема, де виклав італійському лідерові свої (а можливо, й Мілошевичеві) пропозиції щодо врегулювання, зміст яких поки що не розголошується. І лише сьогодні Д'Алема має «доповісти» міністрам закордонних справ «великої вісімки» про результати своїх переговорів із Руговою. Між тим, Віктор Черномирдін досягнув суттєвого прогресу в переговорах зі Слободаном Мілошевичем. Наразі югославський президент уже погодився не лише з тим, що до Косово можуть бути введені міжнародні миротворці, а й із тим, що вони можуть бути озброєні. Щоправда, Мілошевич висуває три умови, які Захід поки що вважає неприйнятними. По- перше, в складі миротворців ООН не повинно бути військ тих членів НАТО, які брали безпосередню участь у конфлікті. Подейкують, що Белград хотів би, аби основу контингенту становили росіяни та греки. Окрім того, Югославія вимагає, щоб миротворці мали лише легке стрілецьке озброєння. І нарешті, перед введенням миротворців ООН з Македонії та Албанії мали б бути повністю виведені війська НАТО, а ось сербські сили з Косово — лише частково. Президент США Білл Клінтон уже заявив, що не уявляє собі контингенту миротворців без військ основних членів НАТО. Проте можна сказати, що позиції конфліктуючих сторін певною мірою зблизилися, хоча суперечностей лишається ще багато.
КОМЕНТАРІ
Полковник Юзеф ВОНСIК, військовий аташе Польщі в Україні:
«Оскільки я ще не отримав жодної офіційної інформації про направлення польського контингенту до Македонії, я не можу нічого сказати ні про причини цього, ні про те, що може бути далі».
Полковник у відставці Павел СЕЙДАК, колишній директор департаменту міжнародної безпеки міністерства оборони Польщі:
«Моя думка — це думка приватної особи. Оскільки поки що немає жодної офіційної інформації про початок якоїсь миротворчої операції, я можу припускати, що цей досить скромний польський контингент буде використаний для охорони штаб-квартири місії НАТО та інших об'єктів. Якісь припущення щодо можливостей використання цього контингенту в разі початку наземної операції НАТО в Югославії були б передчасними. Тим більше, що зараз немає ясності, яку саме операцію може бути проведено і які війська можуть бути в ній задіяні. Мені не здається, що цей польський контингент міг би брати участь у військовій наземній операції НАТО в Косово».