Динаміка — характеристика Латвії

Я щиро радий цій нагоді звернутися до громадян України саме сьогодні, в день, коли весь латвійський народ і його численні друзі за кордоном відзначають 80-ту річницю проголошення Латвійської Республіки.

Після 1918 року, коли ми почали будувати свою державу, за короткий термін нам вдалося створити стабільне суспільство, досягнути високого рівня добробуту, посісти гідне місце серед інших націй у міжнародному співтоваристві, зокрема — у Лізі Націй. Оцінюючи економічні й соціальні показники довоєнного періоду, можна впевнено стверджувати, що Латвія перебувала на рівні більшості розвинених європейських країн.

Після двох окупацій, які призвели до 50-річної примусової ізоляції від сім’ї демократичних націй Європи, Латвії доводиться практично наново будувати свою державу, знову запроваджувати ринкову економіку і втілювати в життя демократичні перетворення.

Цілі латвійської зовнішньої політики й політики безпеки — вступ в європейські й трансатлантичні структури — не є самоціллю чи компенсацією за довгу та вимушену відірваність від процесів розвитку Європи. Наш процес інтеграції в Європу й НАТО є водночас і засобом, і могутнім стимулом для тієї роботи, яка необхідна, аби навести порядок у державі, здійснити необхідні економічні реформи, створити демократичне суспільство, підняти добробут народу, щоб повернути своє місце серед демократичних націй Європи і брати участь у всіх європейських процесах — бо ми є невід’ємною частиною цього континенту і його цивілізації.

За сім років з часу відновлення незалежності досягнуто значного прогресу, спостерігається динамічний розвиток у всіх сферах життя. Динаміка — це те поняття, яке сьогодні характеризує Латвію, оскільки нам за короткий час необхідно досягнути рівня, який Західна Європа безперешкодно створювала протягом півстоліття.

Результати жовтневих виборів цього року показали, що в наш парламент — Саейм —обрано переважно партії, котрі підтримують ідею інтеграції Латвії до Європейського Союзу, і такий вибір народу дав беззаперечний мандат на продовження нашого шляху в європейські й трансатлантичні структури. На референдумі про зміни в законі про громадянство народ висловив підтримку європейським стандартам, підтверджуючи й підтримуючи незворотність інтеграційних процесів. Результати голосування є стимулом для подальшої діяльності держави на ниві інтеграції суспільства, особливо в розвитку ролі державної мови в суспільстві, у вдосконаленні й перебудові системи освіти, що є одним з головних інструментів інтеграції.

Протягом ряду останніх років Латвія ввійшла в фазу прискореного економічного розвитку, яка характеризується високими темпами зростання внутрішнього валового продукту (6,5 відсотка 1997 року й 7,6 відсотка на початку 1998 року) і низькою річною інфляцією — 3,7 відсотка. За цим показником ми посідаємо перше місце серед країн Центральної і Східної Європи. Уже другий рік поспіль бюджет Латвії є бездефіцитним, зовнішні борги становлять лише 6,5 відсотка нашого ВВП. Банк Латвії проводить жорстку монетарну політику. Протягом низки років основою монетарної політики була стабільність національної валюти. Загалом завершено приватизацію й перехід на ринкову економіку. Обсяги латвійського експорту зростають, і дедалі більше орієнтуються на країни Євросоюзу (близько 55 відсотків).

Паралельно з рухом у напрямі Європейського Союзу не менш важливим є розвиток стабільних і взаємовигідних контактів з іншими країнами регіону, особливо в торговельно-економічній площині. У цьому контексті, безумовно, потрібно згадати Україну, яка завдяки своєму геополітичному розташуванню, економічному потенціалу й розпочатим реформам стала одним із найважливіших партнерів Латвії серед країн СНД і Центральної Європи.

Згадуючи ту щиру гостинність, з якою мене завжди зустрічали в Україні, я з задоволенням можу відзначити, що рішучість сформувати взаємовигідні, серйозні та всебічні відносини, яку ми з паном Леонідом Кучмою виявили кілька років тому, привела до успіху. За цей час між Латвією й Україною встановився високий рівень взаєморозуміння, про що свідчить підготовлена договірна база. Політичний діалог між нашими країнами гармонійно поєднується з процесами регіонального й усеєвропейського масштабу.

Народи Латвії й України об’єднує не лише спільне минуле, а й спільна мета — створення квітучого й прогресивного суспільства. Латиський і український народи ясно проголосили свій вибір на користь відкритого й демократичного суспільства. Україна також визначила свій подальший зовнішньополітичний курс на повноцінну інтеграцію до Європи. Це покладає на нас великі обов’язки, але я вірю, що співробітництво і взаємодопомога допоможуть досягнути задуманого. Я переконаний, що наступними роками співробітництво між Латвією й Україною не тільки зміцниться, а також з’являться прикмети нових можливостей для його розширення.

Рига

№221 18.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»