Реструктуризація боргу як бомба під фінансову систему
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19980917/4177-13.jpg)
— Як розуміти позицію Кабміну і Мінфіну, які відмовилися виконувати зобов’язання щодо внутрішнього боргу? Чим вона спричинена й до чого це призведе?
— Згода банків, які обслуговують державний бюджет, реструктуризувати державну заборгованість є природною, оскільки точнісінько так само вони можуть реструктуризувати свою заборгованість державі, якщо в них будуть якісь проблеми з ліквідністю, оскільки вони є банками, що обслуговують державний бюджет, держателями державних грошей. Щодо банків, які не обслуговують бюджет, то такий підхід є неприйнятним, оскільки в них бюджетних коштів на рахунках немає і в разі виникнення проблем з ліквідністю реструктуризувати немає чого.
Тепер щодо самого факту, так би мовити, примусової реструктуризації. З моменту, коли прийнято рішення про примусову реструктуризацію, ні про яку добровільну реструктуризацію вже не може бути мови, тому що цією постановою просто дестабілізовано ситуацію на фінансовому ринку. Абсолютно однозначно Міністерство фінансів відмовляється виконувати свої фінансові зобов’язання перед банками, які придбали в нього облігації. До того ж, постанова суперечить Конституції України і, таким чином, не спричиняє жодних юридичних прав і обов’язків. Тобто Мінфін має платити банкам відсотки за облігаціями, а те, що він цього не робить, не звільняє його від штрафних санкцій, пені й загалом всього того, що передбачено в Цивільному кодексі.
Таким чином, ця постанова закладає «бомбу уповільненої дії» під фінансову систему України з тієї простої причини, що фінансові санкції й інші несприятливі для української економіки та фінансової системи наслідки будуть наростати. До того ж, якщо дотримуватися логіки цієї постанови, то можна уявити собі й інші подібні реструктуризації в інших сферах бізнесу. Наприклад, можна таким чином оцінити результати будь-якого приватизаційного аукціону, сказати, наприклад, інвесторам: «Ви зараз заплатили десятки мільйонів доларів за такий-то завод, а вступите в права не негайно після сплати грошей, а 2001 року, тому що це в інтересах держави. А за те, що ви почекаєте, ми сплатимо вам 1% за рік як компенсацію за моральні збитки».
P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що прем’єр доручив Мінфіну і Нацбанку підготувати «роз’яснення», які передбачають заміну примусового обміну ОВДП на добровільний. Але, схоже, це ще не кінець конверсійної історії.
№177 17.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
Випуск газети №:
№177, (1998)Рубрика
Економіка