Рефат ЧУБАРОВ: «Коли хтось захоче розпалити міжетнічний конфлікт у Криму, в нього це вийде»

– Як сьогодні вирішується питання громадянства кримських татар, котрі повернулися після депортації на Батьківщину?

– Сьогодні на території Криму проживає 64 тисячі кримських татар, котрі формально є громадянами Узбекистану. Законодавство Узбекистану передбачає дуже складну й дорогу процедуру виходу з громадянства: тільки одній людині це обійдеться мінімум у 100 — 200 доларів США.

Починаючи з 1995 року цю проблему обговорювали на міжнародному рівні. Довелося докласти зусиль двом міжнародним організаціям —

ОБСЄ і ООН — для того, аби президенти Узбекистану й України змогли домовитися про процедуру спрощеного, безоплатного виходу з одного громадянства й надання іншого. Рішення ухвалили в серпні, а чинності воно набрало п’ятого вересня. Тепер усі кримські татари, котрі проживають в Україні, мають змогу заповнити анкету на ім’я президента Узбекистану й на ім’я Президента України (про вихід і надання). Ці анкети буде передано до відділів паспортної служби МВС України. І через шість місяців люди дістають громадянство України.

– Чи буде кримським татарам відшкодовано заподіяну їм при депортації матеріальну шкоду?

– В Україні не ухвалено жодного законодавчого акту, який регулював би, встановлював і визначав порядок, пов’язаний із поверненням людей на Батьківщину, їхньою інтеграцією в українське суспільство. Не опрацьовано й механізми відшкодування заподіяної кримським татарам при депортації шкоди.

Сьогодні з 260 тисяч кримських татар, які повернулися на територію України, понад 100 тисяч не мають житла. Люди протягом 5—7 років живуть у жахливих умовах, у підвалах. І при цьому в багатьох із них навіть збереглися будинки, з яких їх виселили.

Я чудово розумію: за сьогоднішньої економічної ситуації у країні не можна чекати, що Україна відразу після ухвалення таких декларацій матиме змогу відшкодувати людям заподіяну шкоду. Та коли офіційні рішення буде прийнято, можна буде сподіватися на те, що з часом, подолавши період кризи, Україна згадає і проблему кримських татар.

– Чи розглядали питання кримських татар на Міжнародній конференції «Права людини для людського розвитку», яка проходила в Ялті з 2 до 4 вересня?

– Проблеми кримських татар обговорювали й на ялтинській конференції.

Нині в багатьох державах є організації, статут котрих так само, як і статут Меджлісу кримськотатарського народу, не відповідає передбаченому законодавством цих країн визначенню громадських організацій чи політичних партій. На конференції обговорювали питання створення правового поля, в якому мали б змогу працювати такі організації. В Україні неодноразово на рівні Кабінету Міністрів ухвалювали рішення про створення механізмів входження у правовий простір України Меджлісу кримськотатарського народу, але...

Певний час тому було навіть розроблено й завізовано багатьма фахівцями проект указу Президента про визнання Меджлісу консультативним органом, який представляє кримських татар при Президенті України. Але Президент указ так і не підписав.

– Наскільки актуальною сьогодні є тема виникнення конфлікту між кримськими татарами й рештою населення Криму?

– Багато хто пам’ятає випадок, коли 1995 року на одному з кримських ринків було вбито двох кримських татар. Після цього кримські татари спалили кілька підприємств, до яких, на їхню думку, мали відношення вбивці татар.

Сьогодні приводу для конфлікту немає й ситуація у Криму досить спокійна. Проте коли комусь буде потрібно в політичних цілях розпалити конфлікт, він матиме змогу це зробити. Отже, нашій державі необхідно якнайшвидше розв’язати проблеми кримських татар.

№174 12.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»