«Бацька» рятує СНД від України?

Візит Лукашенка розпочався вчора в умовах інформаційного вакууму — напередодні жодна офіційна українська структура не побажала нічого сказати із цього приводу. В оточенні Лукашенка натякали, що президенти обговорять не лише питання двосторонніх відносин та російської кризи. Та сам Лукашенко зробив кілька заяв, зміст яких: на Україну треба поширити механізми, які діють у білорусько-російських відносинах, Київ має погодитися на реформування СНД за рецептом Лукашенка.

За цією моделлю, зокрема, Лукашенко береться охороняти «західні кордони СНД», починаючи від кордону України, а рішення Ради голів держав мають бути обов’язковими для всіх. Поки що цю модель Київ категорично відкидав, і саме тепер у Мінську знову триває обговорення українських пропозицій щодо реформ Співдружності.

Незалежно від результатів кримських переговорів Лукашенка, він буде у виграші — якщо Кучма його підтримає, він стає героєм-інтегратором. Якщо ж ні — то Лукашенко матиме повне право засудити «неконструктивну» позицію України та творити групу підтримки серед держав митного союзу (Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан). У будь-якому разі Лукашенко начебто вдало вибрав момент, щоб «засвітитися» в ролі рятівника СНД — Росія поглинута власними проблемами, а спроби Нурсултана Назарбаєва запровадити єдиний економічний простір ні до чого не привели.

Ще важливішим виглядає інший момент, який, безумовно, обговорять президенти — заяви російської опозиції, що Єльцин втратив довіру народу, і керувати Росією йому залишається кілька тижнів. Ставлення Лукашенка до Єльцина важко назвати приязним. У той же час заяви білоруського «бацьки» про необхідність об’єднання трьох колишніх радянських слов’янських республік в одну державу радо сприймаються багатьма російськими політиками, в тому числі й претендентами на «корону». І, очевидно, мова зайде про те, що в разі чого московські друзі Лукашенка підтримають Кучму під час української передвиборної кампанії — за умови його «правильної поведінки».

Не так давно, у травні, білоруського посла вже викликали до МЗС України з тим, щоб висловити здивування черговим наскоком Мінська на Київ. Після того Лукашенко різких заяв на адресу України не робив, Київ же вдaвав, що не помічає його не надто дипломатичної поведінки. Навряд чи нині реальний рівень відносин радикально зміниться.