Освіта як рекламоносій
Якщо ви надумали цього літа вступати до вузу і вас мучить нелегкий вибір між престижним Оксфордом і не менш престижним Кембріджем, зверніться до експертного аналізу газети «Financial Times», котра щороку визначає рейтинг найкращих британських вузів.
До уваги береться 16 різних показників — від рівня вимог, які ставляться перед абітурієнтами, до матеріального забезпечення бібліотек. Виявляється, що за 100-відсотковою шкалою найкращі показники (78,44%) має Кембрідж. Сюди, стверджують експерти, потрапити найважче, навчання тут найякісніше, а науково-дослідницька праця, зокрема за участю студентів, найефективніша.
Зрозуміло, що міжнародні корпорації охоче вкладають гроші в університетський бізнес — і не лише тому, що отримують пряму вигоду від наукових досліджень, а й тому, що це підносить їхній власний престиж, створює потужну рекламу. Наприклад, Центр дослідження систем зв’язку носить назву компанії Гітачі (Hitachi Centre), інженерно-хімічний факультет — компанії Шелл (Shell Department), а кафедра фармакології — найвідомішої в Британії мережі магазинів «Marks & Spenser».
Нещодавно в Кембріджському університеті з’явився першокласно обладнаний Центр молекулярних досліджень імені компанії Юнілевер (Unilever Centre) — за «спонсорську» пожертву в 13 млн. фунтів стерлінгів; комп’ютерна лабораторія імені компанії Майкрософт за 12 млн. від Білла Гейтса; та Дослідний інститут імені Брітіш Петролеум, на який компанія пожертвувала майже 20 млн. фунтів. Таким чином, лише за рік університету вдалося зібрати понад 85 млн. фунтів на науково-дослідницьку працю, себто понад 40 тис. на кожного вченого.
Оксфорду з цієї точки зору пощастило начебто навіть більше — він зібрав 104 млн. фунтів на наукові дослідження, проте більша частина цих грошей надійшла з урядових джерел, тим часом як від приватного бізнесу зібрано лише 5,6 млн. фунтів — явний показник того, що університет (де на відміну від Кембріджу, немає нині жодного вченого — Нобелівського лауреата) підупадає й втрачає привабливість для міжнародних компаній. Керівники Оксфорду, звісно, заперечують наявність серйозних проблем в університеті, однак прийнята ними програма масштабних змін великою мірою зорієнтована на Кембріджський досвід.
Тим часом на друге місце, за рейтингом «Financial Times», вийшов Імпіріал Коледж — британський аналог Массачусетського технологічного інститут, і впритул до Оксфорду наблизився малознаний раніше Йорксько-Ворвікський університет.
Утім, змагання між британськими вузами далеке від завершення — адже Кембрідж був заснований 1209 року, приблизно так само як і Оксфорд — тож з огляду на це тимчасова перевага одного університету над іншим здається не такою вже й суттєвою.
