Полювання на паротяги
Картина друга. Аналогічна обстановка в N-ському депо. Ті ж три десятки мужиків гарячково бігають навколо локомотивів і переписують їх номери й марки. Після від’їзду відбувається спішний обмін отриманими даними...
Описане вище — не кінокомедія і не «сюрровий» фільм «про наше життя». Це звичайне явище для осіб, що мають можливість спостерігати за екскурсантами туристичного потяга «Джерело». Єдиного в Україні взагалі, єдиної однойменної фірми, що практикує залізничний туризм. Її мета — показ унікальної залізничної техніки, що залишилася в країні членам іноземних клубів — поціновувачам залізничної техніки. Виявляється, практично в усіх цивілізованих країнах існують подібні об’єднання любителів, що витрачають увесь вільний час на відновлення, фотографування, систематизацію банку даних про рухомий склад, що існує в світі.
На нашу думку, учасники подібних круїзів — вельми «своєрідні» люди, оскільки звичайна людина не стане по декілька днів сидіти в засідці, вичікуючи на відповідний момент для двох-трьох знімків, не кажучи вже про колекціонування номерів. Але, треба віддати належне, знімки в хлопців виходять дуже навіть непогані. Подібної думки дотримується й директор «Джерела» Валентин Пашкевич, не забуваючи при цьому робити на цьому захопленні гроші. Фірма є власником єдиного в країні туристичного потяга й трьох паровозів. Ще біля 20 орендує в залізниць. Фірма за вісім років змогла-таки добре поставити справу, що почалася з купівлі двох неліквідних паротягів. На сьогодні, за словами Пашкевича, «Джерело» інвестувало біля $200 тисяч у туристичний потяг і порядку $130 тисяч у всі, в тому числі й ті паротяги, що орендуються.
Пашкевич підкреслює, що при нормальній ситуації подібний бізнес вельми перспективний. Аналогічні фірми навіть у Польщі й Чехії роблять серйозні гроші тільки на зйомках фільмів про паровози. У нас же до цього ще далеко. Україна посідає третє місце в Європі за концентрацією вузькоколійних шляхів — ласої страви для всіх фанів локомотивної техніки. Організуючи в даний момент 17—20 тижневих турів на рік, фірма, поки що, ще не досягла єврорівня. І це при технічний і моральній підтримці «Укрзалізниці», котра забезпечує можливість подібних турів.
І все ж, потяг «Джерело» має непогані шанси стати візитною карткою «Укрзалізниці». Нехай навіть теперішні ціни на тур задорогі для вітчизняних туристів, в Україні досить місць, що можуть привабити іноземців. Принаймні, заступник генерального директора «Укрзалізниці» Володимир Олійник, відповідальний за пасажирські перевезення, збирається підтримувати діяльність «Джерела». На взаємовигідних, зрозуміло, умовах.