Депутати хочуть повторити «конституційну ніч»
201 голос, який отримав з першого заходу член фракції НДП, що не перебуває в партії, Володимир Семиноженко — це цікаво. «День» ще на зорі спікерського марафону висловлював обережну думку про реальність цього кандидата. Однак його нерозкрученість, деяка спонтанність при висуненні робили результат «за 200» дещо несподівано високим. Але для самого пана Семиноженка він виявився несподівано низьким. Він поділився з кореспондентом «Дня», з сумом сказавши: «Дуже багато хто хотів рівня таких гарантій, які не відповідають рівневі парламенту навіть перехідного періоду країни. Повинна бути якась міра...» Колеги пана Семиноженка з фракції були менш коректні й відверто називали «Громаду» винною в черговій «здачі» й порушенні обіцянок. Однак Павло Лазаренко в коментарі «Дневі» категорично спростував «мерзотні інсинуації» і був на цей раз переконливий. Виявляється, уперше(!)«Громада» підписала протокол про взаємний контроль процесу голосування з Рухом. Але дві з половиною години, за словами Лазаренка, «бігали, умовляли лідера НДП Матвієнка» — однак він все одно не підписав. І, як наполягають пани Лазаренко та Турчинов, саме в «четвірці» були відступники, а НДП намагається списати свій гріх на «Громаду».
Ситуація, в такому випадкові, дуже цікава. Хоч би тому, що може служити підтвердженням тієї версії, що поки Президент не виконає особисто, указом, одну з основних вимог МВФ з уточненого бюджету-98, пропрезидентські сили у Верховній Раді не отримають команду «даєш спікера».
Є і нюанс. На думку парламентського оглядача Ірини Погорєлової, крім відносин з МВФ і планів отримання зовнішнього кредиту, необхідна корекція бюджету-98 є засобом для камуфляжу перевищення бюджетних витрат протягом лютого-березня під час передвиборної кампанії (завдяки чому, за припущенням деяких спостерігачів, НДП подолало чотиривідсотковий бар’єр). І тому не можна виключати особисту зацікавленість лідерів НДП в тому, щоб перекласти на любого Президента відповідальність за покриття нецільового використання бюджету за рахунок народної кишені...
Якщо прийняти цю версію за основу, то можна побачити подальшу логіку в діях НДП, що буквально за руки відтягала від участі в голосуванні в черговому турі Івана Плюща в парі з Олександром Морозом. Депутати вирішили не переривати засідання до обрання спікера. Однак на 16.30 ситуація ще не визначена. НДП при завзятій підтримці Руху не хоче ризикувати. Олександр Мороз, своєю чергою, не хоче йти безальтернативно, розуміючи, що це полегшує можливість блокади будь-якими відпрацьованими способами.
«Рятуючи парламентаризм», Олександр Єльяшкевич знову висунув свою кандидатуру, яку лише одну внесено до бюлетеня. Однак, перед самим голосуванням з Президії прозвучало, що основні претенденти доспіли, і Єльяшкевич попрохав позаурочно зняти його кандидатуру. З третьої спроби його прохання задовольнили — 227 голосів «за». На 18.45 відомо лише, що готовий балотуватися Олександр Мороз.
