Китайський прапор над "Варягом"?

Днями Посольство Китаю спростувало інформацію про те, що крейсер "Варяг" буде використаний як бойова одиниця ВМФ Китаю. Тим часом, така можливість не виключається багатьма експертами, в тому числі й тими, хто безпосередньо брав участь у будівництві "Варягу".

Результати тендера з реалізації недобудованого важкого авіаносця - крейсера "Варяг", що вже п'ять років нерухомо стоїть біля добудовувальної набережної ДП "Чорноморський суднобудівний завод" у Миколаєві, з самого початку викликали неоднозначну реакцію. Як повідомило агентство УНІАН із посиланням на Національне агентство України з питань розвитку і європейської інтеграції (НАУРЄІ), переможцем у тендері визнано китайську фірму "Agencia Turistika F Diversoes Chong Lot", із нею буде укладено контракт на суму $20 млн. За умовами конкурсу, корабель не може бути використаний у військових цілях і продається на брухт.

Однак агентство "Associated Press" у своєму повідомленні з Гонконгу дійшло висновку, що "Chong Lot" є лише підставною фірмою: на Макао вона зареєструвалася в серпні минулого року (саме тоді Україна оголосила тендер) із капіталом $125 тис. За вказаною в реєстрації адресою такої компанії немає. Окрім того, фірма не має ліцензії на жоден із видів бізнесу, в якому може бути використаний "Варяг". Із посиланням на військових аналітиків, агентство робить висновок, що крейсер може бути добудований Китаєм для військових цілей. Подібну думку приводить і російське ІТАР-ТАРС.

Не заперечують можливості добудування "Варяга" як бойової одиниці і українські фахівці. Свою думку погодився висловити головний виконавець замовлення №106 (заводський номер корабля) Олексій Середин, що очолював будівництво "Варягу" з 1985 року (час закладення корабля) до моменту підписання розпорядження про недоцільність добудування в 1995 році.

- Ви брали участь у будівництві кількох авіаносців. У чому особливості радянського авіаносного флоту та яким належало стати "Варягові"?

- Радянський Союз будував крейсери - це не "чисті" авіаносці, як у американців. Наші кораблі були більш автономними, мали як ударні, так і захисні функції, а встановлені на них засоби захисту на декілька порядків перевершували американські. Було декілька поколінь авіаносних крейсерів, останні - "Адмірал флоту Ковальов" (входить до складу російського Північного флоту) і "Варяг". На "Варягові", водотоннажність якого 59800 тонн, передбачалося розмістити до 52 літальних апаратів (а з урахуванням розміщення на верхній палубі - і до 56) - літаків МіГ, СУ, вертольотів КА-25 і КА-32.

- Яке озброєння передбачалося встановити на "Варягові"?

- Головний ударний комплекс - крилаті ракети, далекобійністю до 500 кілометрів, які могли нести як звичайний, так і ядерний заряд. Також передбачалося оснащення суміщеними ракетно-артилерійськими установками, радіус дії яких 35-40 кілометрів - для боротьби з повітряними цілями, крилатими ракетами, надводними цілями, катерами, малими кораблями тощо. І, звичайно, самі літаки та вертольоти, оснащені ракетами, бомбами, торпедами.

- Чому було ухвалене рішення припинити будівництво?

- У 1991 році розвалився Союз. На початку 1992-го тогочасний директор ДП "ЧСЗ" Юрій Макаров почав видзвонювати Москву, відправляв шифровки відносно "Варягу" Єльцину, Шапошникову. У відповідь - або мовчання, або щось незрозуміле. Тоді директор підписує наказ: у зв'язку з відсутністю додугоди (а вона складалася із замовником на кожен рік і оговорювала обсяги робіт) припинити будівництво.

- Що було далі?

- До питання про "Варяг" Україна і Росія повернулися за рік, коли ділили кораблі, що будуються та ремонтуються. Тоді Росія висловила намір добудовувати "Варяг", а Україна виставила претензію, що повинні бути відшкодовані всі витрати. Почалися розбіжності, що продовжувалися декілька років. У результаті 1995-го року на міжурядовому рівні підписується угода про недоцільність добудування.

- У повідомленні НАУРЄІ вказано, що контрактна ціна визначена в $20 млн. і що корабель буде розрізаний на брухт.

- На мій погляд, ці два поняття не можна порівнювати. З урахуванням того, що світова ціна тонни легованої сталі, з якої в основному складається корпус, дорівнює $120, то вже за "чистою вагою" крейсер коштує трохи більше $4 млн. Не думаю, що вирішивши придбати корабель на брухт, китайці стали б переплачувати.

- Якщо не на металолом, то як іще може використовуватися цей авіаносний крейсер?

- Варіантів декілька. Він може бути обладнаний як плавучий космодром - до речі, такий проект офіційно на замовлення Міноборони України проробляло КБ "Південне". Такий космодром може здійснювати запуски з найекономічнішої точки - екватора. Він може використовуватися як учбовий авіаносець - для навчання екіпажів, випробування літаків та техніки. Можливе і його добудування як круїзного судна, здатного приймати невеликі літаки. Або ще для індустрії дозвілля. Подібний варіант свого часу використали південнокорейці, які купили у росіян на брухт авіанесучі крейсери "Новоросійськ" та "Мінськ". Свою покупку вони окупили за півтора року, організувавши екскурсії.

- А чи можливе, на ваш погляд, добудування "Варяга" як авіаносця - нехай і з заниженими параметрами відносно радянського проекту?

- Китай зацікавлений у своєму авіаносному флоті. Китайці спеціально приїжджали на наш завод, і хоч мета візиту була "загальною", усім було ясно, що їх цікавить потенціал будівництва авіаносних крейсерів: у Радянському Союзі ніхто, крім Миколаєва, такі кораблі не будував. Ми також побували в Китаї, подивилися їх верфі. За такою технологією, як у нас, там не будують - щоправда, ми не бачили Даляна, де будуються атомні підводні човни. Однак виходячи з їх потенціалу, Китай може добудувати "Варяг" протягом приблизно шести років. При цьому я не заперечую теоретичної можливості добудування цього корабля як бойового авіаносного крейсера.