Що відбудеться раніше: настане комунізм чи відновиться СРСР?

Сьомого лютого спантеличені журналісти намагалися дізнатися: в якому ж закутку Києва проводиться широко розрекламована комуністичною пресою країн СНД акція під назвою "Асамблея народів СРСР"? Адже ця асамблея повинна була здійснити історичний акт: відновити Радянський Союз, затвердити новий Союзний договір і сформувати вищі органи влади СРСР.

Хтось із газетярів висловив припущення, що асамблея проходить у глибокому підпіллі, й сам Радянський Союз також існуватиме підпільно. Інший зауважив, що, мабуть, "народи СРСР" уже повимирали, а прості українці, росіяни чи молдовани не гідні честі відтворювати "союз непорушний".

Втім ось нарешті газета "Комуніст" порадувала читачів: виявляється, того ж таки сьомого лютого в Горках Ленінських без поінформування про це преси (тобто таки підпільно) зібралося керівництво Союзу комуністичних партій (СКП-КПСС) і з подачі відомого в минулому борця із зеленим змієм та буржуазною ідеологією Єгора Лігачова вирішило: перенести проведення Асамблеї народів СРСР. На невизначений термін. "У зв`язку із загостренням соціально-політичної ситуації в Україні, викликаним наступними парламентськими виборами". Дивна річ: завжди комуністи купалися, як риба у воді, у будь-якому "загостренні політичної ситуації", бо ж воно, за марксистсько-ленінською теорією, відкриває їм шлях до влади. Невже борці за диктатуру пролетаріату злякалися загрози "прямого президентського правління" Леоніда Даниловича Кучми?

Видається, все простіше. Комуністична партія завжди переносила на невизначене майбутнє реалізацію всіх грандіозних планів, що мали ощасливити трудящий люд. Так було з комунізмом, призначеним на 1980 рік. Так сталося з Продовольчою й Житловою програмами. Тепер до цього списку долучилося й "відновлення СРСР". Цікаво лишень, що має статися раніше: це відновлення чи повна й остаточна перемога комунізму в усьому світі?

Втім, це все було б простим політичним фарсом, якби не одна обставина: дехто з нинішніх українських вищих державних керівників, очевидно, за старою парторгівською звичкою, аналогічним чином відкладає на "світле майбутнє" й обіцяні народу видатні економічні успіхи. Коли ж мова заходить про те, що "треба бути сліпим, щоб не побачити наших досягнень", доводиться шукати ці досягнення не з меншими труднощами (і з тим же результатом), що й делегатів Асамблеї народів СРСР. Хоча, можливо, з Горок Ленінських (чи то пак, з Конча-Заспи) скоро надійде офіційне повідомлення, що "у зв`язку із загостренням соціально-політичної ситуації в Україні, викликаному наступними парламентськими (чи, свят-свят, президентськими!) виборами" успіх радикальних реформ переноситься на невизначений термін?