"Зелена вулиця" для монополіста?
Мінпромполітики й Мінекономіки виносять свої проекти обмеження ввезення потриманих автомобілів в Україну на розгляд Кабінету Міністрів
Друга декада січня може стати чорною датою для українського середнього класу. Зі слів директора АвтоЗАЗу Олександра Сотникова, найближчим часом Кабінет Міністрів повинен розглянути питання про подальше підвищення і без того величезних митних бар'єрів на шляху імпорту потриманих автомобілів. Міністр промислової політики Василь Гуреєв, котрий активно лобіює заборонені для недорогих моделей обмеження (згідно з його проектом автомобіль можна буде ввезти тільки в тому разі, якщо він не старше від п'яти років, і заплатити при цьому доведеться не менше за $5300), запевняє, що буде прийнятий саме його проект. Проте подібного виробника важко назвати "вітчизняним", а конкурентоспроможність продукції, яка потребує такого безпрецедентного "захисту", більш ніж сумнівна - ясно, що мова йде просто про надання монополісту "зеленої вулиці" для отримання понадприбутків за рахунок вітчизняного споживача. На відміну від Василя Гуреєва, міністр економіки Віктор Суслов не такий прямолінійний. Його міністерство не розголошує деталі своїх планів, і лише зі слів самого міністра відомо, що передбачається обмеження віку автомобіля - 8 років і значне підвищення мита. Зате під ще більш "святим" приводом: для фінансування ремонту й будівництва доріг.
Не можна не погодитися з шановним паном міністром у тім, що оплачувати утримання доріг повинні ті, хто ними їздить. Проте вже їздить, а не тільки збирається! Причому, якщо вважати пропозицію Мінекономіки справедливою, виходить, що вітчизняні автомобілі доріг майже не використовують - напевно, тому, що весь час ремонтуються. Більш того, головний економіст країни не може не знати, що не всяке підвищення мита збільшує надходження: на даний час ринок насичений, ціни падають, і в такому разі отримати більше можна якраз знизивши мито - якщо, звичайно, піклуватися саме про дороги. Проте для цього існують справедливіші й дійовіші способи: податок на власників транспортних засобів (залежно від спорядженої маси) і акцизний збір на паливо (незалежно від сорту). Вони вигідно відрізняються стабільністю і до того ж прямо пропорційні кількості транспорту, який їздить дорогами, - тобто ідеально підходять для фінансування їхнього ремонту й будівництва, через це й використовуються у всьому світі.
Такі заходи також є в проекті Мінекономіки - навіщо ж псувати його якимось митом? І вже зовсім незрозумілі обмеження віку, адже надходження до бюджету від подібних заходів тільки зменшуються! Залишається припустити, що Мінекономіки включило ці пункти до проекту лише тому, що існує велика вірогідність відхилення парламентом проекту Мінпромполітики. Мабуть, Віктор Суслов готується виступити в ролі "доброго слідчого", запропонувавши свій "компромісний" варіант і зробивши тим самим послугу монополісту в боротьбі за українських покупців.
Однак у Олександра Сотникова є останній, вбивчий, довід. Якщо вірити директору і одному з співвласників автозаводу, за всіма супротивниками протекціоністських заходів маячить зловісна примара тіньового бізнесу, який, нібито, мобілізував кошти для боротьби з конкурентом в особі АвтоЗАЗу. Між іншим, як би не намагалися про це умовчати, але даний "тіньовий бізнес" дає державі стабільний дохід. Минулого року - 60% надходжень лінією Держкоммитниці.
Випуск газети №:
№4, (1998)Рубрика
Економіка