Володимир Філенко: "Президент має свою частку відповідальності"

- У політичній резолюції НДП вимагала відставки уряду та прем`єр-міністра Павла Лазаренка. Чи означає це, що, на вашу думку, прем`єр повинен мати персональну відповідальність за колегіальну неспроможність Кабінету, у складі якого, до речі, чимало членів НДП?

- По-перше, з огляду на посаду та службові обов`язки, головну відповідальність за організацію роботи уряду, як і будь-якого іншого колективу, має його керівник.

По-друге, Кабінет Міністрів не працював як колегіальний орган. Це було однією з підстав, через які ми вимагали відставки П. Лазаренка. Чимало рішень щодо головних питань, у тому числі щодо розподілу бюджетних коштів, приймалися Павлом Івановичем самостійно. Через таку організацію роботи Кабміну всі інші члени уряду, включаючи, звісно, і членів НДП, не могли значно впливати на ухвалення рішень.

- Тобто ви вважаєте, що, крім прем`єра, члени уряду перебувають на відповідному морально-етичному рівні і на них не поширюються звинувачення в корупції, в лобіюванні якихось структур тощо?

- Я цього не знаю. Якби в нас були факти, то, вочевидь, ми про це говорили б. Я хочу підкреслити, що відмінність безпартійних міністрів від членів, наприклад, НДП полягає в тому, що над "нашими" існує ще й партійний контроль. Ми стежимо за їхньою діяльністю, даємо оцінки та висуваємо до них відповідні вимоги.

Крім того, зважте, що саме ми порушили ці питання. Коли я кажу "ми", то я маю на увазі і наших міністрів, яких не влаштовувала така ситуація в уряді. Питання не виникли в партії як окремій структурі, яка начебто зовсім не має стосунку до Кабміну. У складі уряду в нас три міністри та два губернатори.

- Чи вважаєте ви, що в розумінні некорумпованості виконуючий обов`язки прем`єра Василь Дурдинець є доброю заміною Павлові Лазаренку?

- У нас немає відповіді на це питання.

- Повернімося до проблеми персоналізації відповідальності. Навіть якщо П. Лазаренко приймав рішення, в тому числі кадрові, то всі вони в подальшому були санкціоновані указами Президента Леоніда Кучми, закріплені його підписом. Чи не вважаєте ви, що Президент значною мірою відповідальний за діяльність уряду?

- Ми вважаємо, що Президент має свою частку відповідальності.

Не секрет, що НДП співпрацює із Президентом. Значною мірою. Але я хочу звернути вашу увагу на те, що ми критикували Президента із цілої низки позицій. І найбільша претензія, яку ми висували, - це його кадрова політика.

- Треба сказати, що рішення про відставку Лазаренка давалося Президентові непросто. Для нього це важке рішення, але він проявив політичну волю та мужність і пішов на такий крок. Це свідчить на користь Президента.

- Після з`їзду вашої партії і журналісти, і політики ставлять питання: чи були радикальні вимоги НДП самостійною ініціативою, ачи вас "підштовхнув" Президент, що не виключено, враховуючи згадане вами співробітництво НДП із главою держави?

- Це рішення визріло давно, і серйозну критику уряду ми почали ще з осені минулого року. У грудні ми вже ставили питання прямо. Не публічно, а на зустрічах із Президентом. Коли ми йшли до другого з'їзду, в обласних організаціях відбулися звітно-виборні конференції. І там люди "із глибинки", рядові члени партії, поставили перед центральним керівництвом питання про жорстку критику і про жорсткі вимоги.

Коли перед з'їздом ми доповідали Президентові про наше бачення ситуації, в нього не було серйозних контраргументів. І коли ми це відчули, то однозначно, без будь-яких недомовок, поставили питання на з'їзді.

- Євген Кушнарьов заявив, що Президент просив вас не нагнітати пристрастей.

- Так, подібний факт мав місце. Але ми як політична партія і Анатолій Матвієнко як лідер уже не могли зупинити ті процеси, які відбувалися в партії. І, зрештою, не тільки НДП поставила питання про відставку П. Лазаренка. Я б не зводив ситуацію тільки до успіхів НДП.

- Публічно вимогу відставки прем'єра висунули саме ви. Решта тільки підтримала атаку...

- І то не всі. Зверніть увагу на позицію і комуністів, і Народного руху України.

- Вам як політикові не видається дивним збіг думок таких протилежних антагоністів?

- Мені це не видається дивним.

- Чому?

- Хоча б тому, що я знаю набагато більше, аніж можу сказати в рамках цього інтерв'ю.

- Яким бачить НДП подальший розвиток ситуації?

- Ми маємо надію, що після такого важливого кроку все-таки буде зроблено наступний, головний крок: відставка Павла Лазаренка відбудеться не де-факто, а де-юре.

Ми пропонуємо створення коаліційного уряду. Ми розуміємо, що сьогодні доводиться говорити не про спектр політичних поглядів, а про реальний розклад сил у Верховній Раді. Тобто йдеться не стільки про партії чи політичні структури, які могли б стати опорою коаліції, скільки про фракції у ВР. Я думаю, що Президент та його команда повинні підготувати пропозиції, які дали б можливість отримати парламентську більшість під майбутній уряд.

- Кого ваша партія, ваша фракція "Конституційний центр" бачать союзниками в можливій парламентській коаліції?

- Передусім групу "Реформи". Крім того, МДГ, фракцію Аграрної партії. Міг би розглядатися НРУ.

- Вас не бентежить позиція НРУ, про яку йшлося вище?

- Трохи бентежить. Але трохи. Тому що в Русі теж є свої крила, свої течії. Ми щиро сподіваємося, що більшість у цій організації здорова.

Що іще залишається робити за умови такого розкладу у Верховній Раді? Однак ця коаліція має бути дуже широкою, інакше не назбирається більшість. І платформа цієї коаліції теж має бути досить широкою. Вона може визначатися тільки кількома основними положеннями. Умовно кажучи, "державність і реформи". Більш заглиблена деталізація платформи коаліції викликатиме конфлікти.

ДО РЕЧІ:

Глава уряду України Павло Лазаренко залишається легітимним прем'єром, і ніхто не позбавляв його цього статусу або якимось чином применшував чи переоформляв його, як заявив в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна перший помічник прем'єра Ігор Грицяк. До чуток про відставку Лазаренка причетна, на його думку, НДП, керівництво якої останніми тижнями активізувало висунення звинувачень на адресу прем'єра.

Прем'єр перебуває в Республіканській клінічній лікарні у Феодосії. Діагноз його хвороби ще точно не визначено. Спочатку визначалося "фізичне виснаження", пізніше - тромбофлебіт та варикозне розширення вен. Що й казати, з таким "букетом" хвороб важко керувати державою.