Новорічна анкета «Дня»

1. Складіть ваш рейтинг найважливіших подій в міжнародному житті у 2008 році. Які з них, на вашу думку, мають особливе значення для українського суспільства?
2. Які українські події мали резонанс за кордоном, зокрема у вашій країні? На вашу думку, в чому змінилася Україна та українці?
3. Які сюжети, публікації, автори «Дня» найбільше запам’яталися?
4. Що б ви побажали українцям на 2009 рік?

«Моїм найбільшим побажанням є те, щоб Україна могла краще керувати собою»

Лі ТЕРНЕР, посол Великої Британії в Україні:

1. Ключовим моментом тут є подальша інтеграція України до решти світу. Це не виключно український феномен. Усі країни, за невеликою кількістю винятків, на зразок Північної Кореї чи Бірми, все більше інтегруються до світової глобальної спільноти. Однак у таких країнах, як Україна, що перейшли до демократії від тоталітарної системи управління та відносної ізоляції, яка існувала до 1991 року, це має особливе значення.

Інтеграція України до глобальних мереж відбувається щомісяця, щодня, щохвилини. Вона включає все: від поширення інтернету та участі у нових видах спорту (нещодавно я з насолодою дивився на гру національної збірної України з регбі) до все тіснішої економічної інтеграції. Це один із тих факторів, які роблять життя в Києві динамічним та вируючим.

На цьому тлі зрозуміло, що вплив багатьох світових подій на Україну зростатиме. Номером один, мабуть, є світова фінансова криза, повні наслідки якої наразі ще точно не відомі. Однак ясно те, що вони матимуть значний вплив на Україну. Тому ще більш важливо, щоб Українська держава могла ефективно та узгоджено реагувати на те, що відбувається. Це включає як формування ефективного чинного уряду, так і забезпечення продуктивного співробітництва різних гілок політичної системи України. Це також моя відповідь на четверте запитання з вашого списку: «Що б ви хотіли побажати українцям цього року?». Моїм найбільшим побажанням є те, щоб Україна могла краще керувати собою, щоб українські політики могли зріло, професійно та конструктивно реагувати на найбільші виклики, що стоятимуть перед країною у наступні місяці та роки. Це складне завдання, оскільки всюди політики люблять гарно посперечатися, а політик, згодний з усіма, насправді не є справжнім політиком. Однак, коли перед країною — настільки значні виклики, як сьогодні, застосовуються особливі правила. Отже, сподіваюся, що українські політики різних рівнів зможуть гідно відповісти на цей виклик.

2. Відповідь на це запитання складається з двох частин. По-перше, я вважаю, що зростає обізнаність зовнішнього світу, зокрема Великої Британії, про Україну та події, що тут відбуваються. Зросла кількість подорожуючих в обидві сторони; ми видаємо більше віз; люди подорожують у справах та по освітніх програмах обміну. Отже, профіль України на міжнародній арені стає все чіткішим. Друга частина відповіді — це окремі події. Боюся, тут є як гарні, так і погані новини. Протягом кількох днів (ближче до кінця року) новиною номер один на вебсайті «Бі-бі-сі» був короткий сюжет про бійку членів парламенту України в приміщенні Верховної Ради. Отже, це був сюжет з України, який бачили багато людей, що цікавляться міжнародними новинами у Великій Британії та в усьому світі. Сподіваюсь, всі ті члени парламенту, що брали участь у бійці, а також ті, що мають на них уплив, усвідомлюють, якої шкоди вони завдають міжнародній репутації України. Це впливає на решту аспектів: від спроможності України залучати внутрішні інвестиції до того, як уряди інших країн оцінюють взяті Україною зобов’язання щодо законодавчих реформ, які потребують затвердження Верховною Радою. Я не хочу продовжувати цю тему. Однак це настільки разючий приклад того, як люди, що мають вплив у суспільстві, можуть завдати шкоди репутації цього суспільства, що його неможливо проігнорувати.

У більш позитивному ключі можна зауважити, що постійний та ретельний прогрес України на шляху до міжнародних організацій на зразок СОТ, Європейського Союзу та НАТО сприяє підвищенню репутації країни в усьому світі. Значна частина щоденної роботи зі сприяння цій інтеграції відбувається в комітетах в Брюсселі, Києві та в інших містах. Ця робота непомітна для більшості людей. Однак це не робить її анітрохи менш важливою. У реальному світі інтеграція відбувається через постійну, зростаючу хвилю контактів між людьми на всіх рівнях, від президентів та прем’єр-міністрів до найнижчих посадовців у міністерствах уряду, бізнесменів, туристів та, звичайно, спортсменів. Справді, я хотів би особливо відзначити гравців футбольних клубів «Шахтар» (Донецьк), «Динамо» (Київ) та інших українських команд, за грою яких у європейських чемпіонатах я із задоволенням спостерігаю. Я вражений стандартом гри та високою футбольною культурою, яку вони демонструють, граючи за правилами. Я все ще сподіваюся, що одна з українських команд отримає у суперники на жеребкуванні «Манчестер Юнайтед», однак поки що цього не сталося.

3. Я із задоволенням читаю «День», особливо через те, що газета виходить як російською мовою, якою я володів до того, як сюди приїхав, так і українською, яку я вивчаю зараз. Отже, протягом останніх шести місяців регулярно читаю газету, яка є корисним джерелом інформації та коментарів. Насправді я вважаю, що рівень дискусій та коментарів в українських засобах масової інформації є гарною особливістю країни. Той факт, що ЗМІ тут достатньо вільні, є позитивною характеристикою України порівняно з деякими іншими країнами колишнього Радянського Союзу. Звичайно, це не означає, що засоби масової інформації України можуть спочивати на лаврах — завжди можна зробити більше, чи то у сприянні диверсифікації власності на ЗМІ, чи то в подальшому поліпшенні якості та діапазону доступних точок зору або ж у забезпеченні того, щоб журналістика розслідувань була готовою та спроможною вивчати всі аспекти життя країни. Це включає надання допомоги громадськості у здійсненні демократичного контролю за діями уряду та опозиції. Життєво важливо, щоб засоби масової інформації в Україні, як і деінде у світі, могли, поклавши руку на серце, сказати, що їхнім найпершим пріоритетом є служіння інтересам суспільства. Інакше завдяки комерційному тиску існуватиме ризик створення телеканалів та газет, які обстоюють інтереси окремих осіб чи політичних груп, замість того, щоб допомагати людям зрозуміти, що відбувається, та наполягати на підвищенні стандартів політичного та економічного життя. У певному сенсі виклики, що стоять перед ЗМІ в Україні, є не менш складними, аніж ті, з якими стикаються політики. Сподіваюсь, журналісти та власники засобів масової інформації зможуть відповісти на них в інтересах усіх українців.