Iсторичний чинник зближення

Про стан і перспективи польсько-білоруських відносин, які чинники зближують останнім часом білорусів і поляків, а також про результати впровадження механізму «Карти поляка» розповідає «Дню» Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Білорусі Хенрік ЛИТВИН.

— Відтоді як було ухвалене рішення ЄС про часткове скасування санкцій щодо більшості білоруських чиновників зі «списку невиїзних» уже минув певний час. Як ви тепер ставитеся до цього рішення Євросоюзу й зміни його позиції стосовно Білорусі загалом?

— На це рішення Європейського Союзу, напевно, вплинула політична ситуація всередині країн ЄС і робота їхніх дипломатичних представництв у Білорусі, так само як і міжнародне становище загалом. Але річ не в тому, як оцінюють це рішення люди, котрі брали участь у його розробці, а в тому, якими будуть конкретні результати після його ухвалення.

Наразі можна сказати, що зроблено певні позитивні кроки як з боку Євросоюзу, так і з боку білоруської влади. Можна лише вітати, що у ваших кіосках з’явилися незалежні газети. Якщо ця тенденція набуде подальшого розвитку, то вищезгадане рішення ЄС усі будуть і надалі оцінювати позитивно. Але якщо ця тенденція зміниться, то можна чекати й критичних оцінок. Поки ж можна лише констатувати, що позитивний ефект є.

— Після скасування цих санкцій ми побачили, що ставлення президента Польщі та її прем’єр-міністра дещо різняться. Це якимсь чином позначиться на теперішніх білорусько-польських відносинах?

— Як ви самі розумієте, я не можу коментувати якісь заяви ні президента, ні прем’єр-міністра. Можу лише сказати, що в Польщі є різні оцінки зовнішньої політики й різні думки з цього приводу. Але, разом із тим, та ж таки зовнішня політика є єдиною й виробляється як президентом, так і прем’єр-міністром.

До того ж, є питання щодо вашої країни, в яких немає жодних розбіжностей. Це, наприклад, рух через польсько-білоруський кордон. Тут доречно буде пригадати відповідні заяви нашого президента ще на початку цього року на засіданні «Вишеградської четвірки» стосовно зниження вартості польських національних віз для білорусів, звернення до Євросоюзу стосовно зниження вартості Шенгенської візи для громадян Білорусі й бажання максимально спростити прикордонні поїздки жителів біля польсько-білоруського кордону. Перше питання вже перед нами не стоїть — тепер багаторазова польська віза для білоруса коштує всього 20 євро. Друге питання в стадії опрацювання, і його рішення залежить від усіх 27 країн-членів Євросоюзу. Ну а третє буде вирішене в найближчому майбутньому, приблизно наступного року. Про це, до речі, публічно говорив і мій колега — білоруський посол у Польщі Павло Латушко.

— Чи може відбутися в близькому майбутньому зустріч Олександра Лукашенка та Леха Качиньського?

— У рамках того, над чим ми працюємо й можемо працювати, подібних пропозицій ні з білоруської, ні з польської сторони не надходило. На порядку денному наших двосторонніх відносин така зустріч не стоїть, і це не є якоюсь проблемою.

— Хотілося б почути від вас, чи може бути задіяна Білорусь у будівництві Балтійсько-Чорноморського колектора?

— Одразу слід прямо сказати, що при первинній розробці цього проекту (будівництво паливного трубопроводу з України до Польщі) Білорусь не згадувалася. Пізніше з боку білоруських державних структур до цього проекту було виявлено суто теоретичну цікавість. І тепер, фігурально висловлюючись, м’яч на боці Білорусі. Крім того, не варто забувати, що питання про заповнення трубопроводу каспійською нафтою не вирішене — бракує певної економічної конкретики.

— Теперішньою економічною конкретикою, як відомо, впритул зайнялася глобальна фінансова криза. Наскільки вона позначилася на наших двосторонніх відносинах?

— Що стосується впливу цієї кризи на наші відносини, про це можна буде конкретніше говорити, лише коли закінчиться цей рік. Щоправда, при цьому все одно не варто обманювати себе. Звісно, теперішні негативні тенденції в світовій економіці не можуть не вплинути й на економіки наших двох країн. Поки ж можна констатувати, що товарообіг між Польщею й Білоруссю цього року, швидше за все, досягне цифри приблизно в 3 млрд. доларів. Для порівняння, минулого року він становив усього 2 млрд. доларів.

— Але вже можна сказати, що якісь заплановані польські інвестиційні проекти в Білорусі після початку кризи заморозилися?

— Деякі інвестиційні проекти перебувають у стадії такої розробки, що про це незручно навіть говорити. Але є проекти, цілком конкретні й солідні. Так от, над жодним із них роботу не припинено. Що не може не викликати певного оптимізму. До того ж, економічний потенціал відносин наших країн далеко не вичерпано. Хочу нагадати, що динаміка товарообігу Білорусі з Європейським Союзом в останні роки стрімко зростає. А Польща, як відомо, є невід’ємною частиною ЄС. З усіма наслідками.

— Не можу не запитати про перші результати впровадження механізму «Карти поляка» для білорусів...

— Треба визнати, що в цьому питанні постійно є розбіжності між білоруською й польською стороною. Вони не такі гострі, як це було напочатку впровадження цього механізму. Існує робоча група, регулярно відбуваються зустрічі й т.д. Усе це знімає напруженість з «Карти поляка», але все одно поки не задоволені всі зацікавлені сторони. Білоруська сторона не задоволена тим, що цей механізм все-таки запущено. Ми не задоволені тим, що він недостатньо ефективно працює. А громадяни Білорусі, котрі бажають отримати «Карту поляка», не задоволені тим, що не можуть її отримати так, як їм би цього хотілося.

— Останні опитування незалежної соціологічної служби НІСЕПІ свідчать, що білоруси більше хочуть розвивати відносини з Росією, ніж з країнами Європи. А білоруси й поляки останнім часом, на ваш погляд, стали ближчими?

— Одразу скажу стосовно результатів соціологічних опитувань, про які ви згадуєте. На мій погляд, ці опитування демонструють, передусім, констатацію білорусами наявних реалій. Наразі ви більше пов’язані у багатьох позиціях (політичних, економічних, соціальних) з Росією, ніж з Європейським Союзом. Що стосується відносин білорусів з поляками, то, якщо аналізувати останні 20 років, починалися вони з відвертих мінусів.

У польському суспільстві не було розуміння незалежної Білорусі. У масовій свідомості вона тривалий час асоціювалася з частиною Росії. Крім того, радянська система мала все-таки різний вплив на Польщу й БРСР. Якщо у вас власність повсюдно була державною, то в нас вона й тоді була змішаною — не лише державною, а й приватною.

За великим рахунком, шлях до взаєморозуміння між нашими народами на сучасному історичному відрізку був дуже непростим. Але ситуацію переламали останні шість-сім років. Кількість поїздок один до одного збільшилася в рази, особливо білорусів до Польщі.

Коли люди спілкуються, коли відкидаються догми, що жодним чином не стосуються реального життя, тоді й з’являється реальне взаєморозуміння. Особливо це стосується жителів прикордонних районів наших країн. Рух капіталів, ідей, технологій, простих людських стосунків в обидва боки з кожним роком лише посилюється.

Відіграє свою роль і той факт, що Білорусь, як я сказав вище, дедалі більше співпрацює з країнами Євросоюзу, чия економічна модель надзвичайно сильна й приваблива. Цей вплив ЄС Польща свого часу повною мірою відчула на собі, тільки набагато раніше. Але річ тут не в тому, хто кращий, а хто гірший. Просто останнім часом ми стали краще розуміти один одного.

Є й іще один серйозний зближуючий чинник. У Білорусі зростає інтерес до спільного історичного минулого, коли ми жили в одній великій різнокольоровій конфедерації під назвою Річ Посполита (тоді білоруси входили до неї Великим Князівством Литовським). І чим більше цікавить цей період простих білорусів, людей науки, культури, тим більше це нас зближує.

— Останнє запитання. Білорусів раніше називали литвинами. Чи багато тут ваших родичів?

— Жодного. Знаєте, коли я працював в Україні, мені ставили аналогічне запитання, намагалися знайти в моєму прізвищі українське походження. Що на це можна сказати... Лише те, що в поляків, білорусів, українців, литовців спільна історія й спільне культурне коріння. Якщо придивитися, то можна виявити, що в багатьох білорусів, які мають певну суспільну вагу (й не лише), є польські прізвища. Те саме можна сказати й про поляків.