Мистецтво... ув’язнених і арт-терапія

Вернісаж «Дзеркало-3. Анонімно» організовано медично-психіатиричними закладами та реабілітаційними центрами Львівщини, зокрема Львівською обласною психіатричною лікарнею та Львівським державним медичним університетом, і представлено в мистецькому центрі «Дзига» у рамках арт-теравпетичного проекту «Блаженність у дзеркалі», також відбувається незвична художня виставка ув’язнених «Переображеннія Господньою любов’ю» у Львівському музеї історії релігії.

Вони представляють роботи людей, котрі є за рамками суспільства. Для одних це місце позбавлення волі з гратами, куди через різні причини попали за скоєні злочини. І, мабуть, вже не так важливо, свідомо чи несвідомо вони переступили межу, за якою стоїть закон, бо кожен заплатив за свою помилку поламаною долею. Для інших — психічно хворих людей — це висока стіна лікарні, за якою медики, котрі, можливо, найкраще за всіх розуміють стан їхньої хворої душі, палати та білі стіни лікувального покою, які відокремлюють їх від навколишнього середовища, яке вони сприймають по-своєму, бо живуть у власному світі. І той, їхній, світ, мабуть, нікому, крім медиків, недоступний, бо «достукатися» до нього стороннім важко.

Позбавлені волі художні твори ув’язнених — це бачення сучасного світу, але вже крізь сітку скоєного злочину, тому вимагають не лише чисто зовнішнього сприйняття, але і певного розуміння мозаїки тих почуттів, які, споминами увірвавшись в їхню пам’ять, спогадами минулого наповнили духовний світ, коли вони брали в руки пензель з фарбами чи глину зі стеком, голку з ниткою чи форму для виливання гіпсових виробів. Саме на ньому, на минулому, тримається багато художніх та декоративно-ужиткових робіт ув’язнених, представлених на виставці «Переображеннія Господньою любов’ю». Хоча все-таки більша половина робіт присвячена церковно-релігійній тематиці і не випадково завідуюча відділом художньо-виставкового залу Львівського музею історії релігії Р. Бубряк сказала, що «це виставка-покаяння, яке ув’язнені «випрошують» своїми художніми роботами в Бога та людей. А з нашого боку має бути прощення, таке жадане і очікуване ними там, за гратами».

У мистецькому центрі «Дзига» представлені інші роботи, які виконані в арт-теравпетичних майстернях психіатричних закладів міста Львова та «представляють» абстрактне малярство. Кожна робота розкриває на полотні певний стан душі психічно хворої людини. На одних представлено сучасний світ як монотонно зафарбований синій, зелений, жовтий квадрат... Певно, навколишній світ вони хочуть бачити спокійним, як небо, вода, трава, сонце... Хоча є чимало малярських робіт, які неможливо «розгадати», бо повністю невизначені каламбур фарб та гами кольорів, хаотично змішаних між собою. Але навіть на тому тлі хаосу можна побачити ледь-ледь помітні лінії, риски, крапки, які взаємодіють між собою, утворюючи певну гармонію... Арт-теравпетичне малярство в майстернях при психіатричних клініках, як вважають медики, має свою позитивну лікувальну дію на хворих і нині широко пропагується у світі. Адже навіть для всесвітньо відомого художника Ван Гога, котрий перебував на лікуванні в психіатричній клініці Сен-Поль, заняття живописом було іноді кращим за ліки. Він писав дерева, пшеничні поля, ніч... А його знаменита картина «Зоряна ніч», де передано вічний, безперервний рух самого життя бездонного Всесвіту, яка написана ним в психіатрично-лікувальній установі, на околицях Сен-Ремі, ніким не перевершена і досьогодні...