Рахунок для статистики

Гра проти команди Норвегії у Дніпропетровську завершувала календарний рік національної збірної України, який головна футбольна команда нашої держави провела під керівництвом тренера Олексія Михайличенка. Неофіційний статус цього поєдинку, далеко не найсильніший склад і без того не надто зіркової команди-суперниці, а також прізвище арбітра, запрошеного проводити цю гру, не залишали майже ніяких сумнівів у перемозі господарів.

Але спочатку про Дніпропетровськ. Вперше наша національна команда зіграла тут три роки тому відбірковий матч кубка світу 2006 року проти Албанії. На той час збірна України вже встигла достроково виграти відбір, проте на матч, який вже нічого не вирішував, зібрався повнісінький стадіон «Метеор». Та гра закінчилася нічиєю. Цього разу виступ збірної України було заплановано на щойно відкритому стадіоні «Дніпро» — сучасній спортивній споруді, рівних якій серед діючих арен у нас поки що немає.

На відміну від старого «Метеора», що розташований далеко від центру міста, новий стадіон, який місцеві люди продовжують називати поміж себе «Металургом» (так звався старий стадіон, що був раніше на цьому місці), розташований у кількох хвилинах ходи від центрального проспекту Дніпропетровська. Здавалося б, що ще потрібно, аби на комфортну в усіх відношеннях арену зібралася публіка? Втім, ні за три години, ні за дві, ні за годину, масових людських потоків у напрямку місця проведення матчу не спостерігалося. Не думаю, що у цьому винна прохолодна погода чи початок гри о 20.00. Три роки тому було не тепліше. Щось не так робиться навколо нашої національної команди, коли вже й у Дніпропетровську на її ігри не збирається повний стадіон. Швидше за все, причин низького інтересу глядачів було дві — не дуже виразна гра команди у відборі до Кубку світу 2010 року, показана восени, і заздалегідь оголошена неучасть у матчі провідних гравців нашої збірної Тимощука, Вороніна та Шевченка.

Вже вкотре експериментальний склад нашої команди, в якому з перших хвилин вийшли одразу троє новачків — воротар Богуш із «Динамо» та півзахисники Слюсар та Валяєв із «Металіста», почав пошуки своєї гри проти такого ж експериментального складу команди Норвегії, де із «зірок» був присутній лише капітан команди Ріїсе. Розведені по флангах півзахисники Кравченко та Назаренко шукали гострими передачами форвардів Гуменюка та Селезньова, а в захисників Кучера, Русола, Шевчука та Мандзюка особливої роботи не було. І невідомо, як би склалася гра, якби не латвійський арбітр на прізвище Лаюкс. Понад три роки тому цей служитель футбольної Феміди вже допоміг нашій збірній обіграти в товариському матчі Японію, призначивши одинадцятиметровий на останніх хвилинах, чим викликав обурення тодішнього наставника японців знаменитого бразильця Зіко. І цього разу цей же арбітр розгнівив гостей із Норвегії, спочатку призначивши необов’язковий одинадцятиметровий у ворота гостей, який забив Селезньов, а на початку другої половини гри вилучивши з поля капітана і лідера норвежців Ріїсе.

На думку обох тренерів, яку вони висловили після гри, помилки арбітра зіпсували гру, не давши командам по-справжньому перевірити себе у контрольному матчі. Приємно було бачити, як вийшовши на заміну у другому таймі, динамівці Алієв та Мілевський «розривали» захист гостей, виводячи на удар перетвореного на українця серба Девича із «Металіста». Але ж це робилося проти деморалізованого суперника, який грав у меншості. Та й забити м’яч із гри наші футболісти, попри велику ігрову перевагу, так і не зуміли.

У підсумку статистика нашої національної команди покращилася. За підсумками року збірна України здобула шість перемог, двічі зіграла унічию і лише одного разу програла. У трьох офіційних матчах — дві перемоги і одна нічия. Та чи надає ця позитивна статистика впевненості в тому, що за чотири місяці у Лондоні наша національна команда зможе хоча б не програти збірній Англії вирішальний матч за право поїхати на Кубок світу?

На жаль, на це запитання, а також на багато інших, завершальний матч року у виконанні збірної України відповіді не дав. Лише рахунок для статистики — і все.