Газ і репутація

Чим ближче до нового року, тим вища «напруга» у газовій трубі, яка об’єднує і водночас роз’єднує Україну та Росію. Президент України Віктор Ющенко вимагає від свого уряду негайно внести зміни до українсько-російських газових контрактів. Український уряд поки що не реагує. Натомість керівництво Російської Федерації, як уже не раз бувало, влаштувало превентивну піар-кампанію на весь світ, повідомляючи йому про те, що Україна неспроможна зробити черговий газовий платіж. Що стосується перегляду контрактів, то російські газові генерали твердять одне: контракти повинні виконуватися.

Втім, експерти, які ні за що не відповідають, висловлюються певніше. Так, директор Інституту економіки Російської академії наук Руслан Грінберг, коментуючи намір України переглянути газові контракти з РФ, сказав: «Зрозуміло, що ніякого перегляду не буде. Жодних шансів немає». І, звісна річ, припустив, що Україна незабаром не зможе повністю оплачувати рахунки за використаний газ. «Після цього торгуватимемося, як звичайно, — каже він. — Скоріш за все, буде пролонгація боргу після виборів».

Українські експерти також не покладають особливих надій на перегляд. Знавець енергетичних проблем із Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко вважає, що газові контракти від 19 січня цього року переглянути неможливо. «У контракті є відповідний пункт, згідно з яким умови контракту можуть розглядатися лише за півроку до періоду поставок природного газу», — пояснює він. Для перегляду контрактів на 2010 рік пропозиції треба було внести до 1 липня 2009 року, а на 2011 рік, відповідно, не пізніше 1 липня 2010 року.

Власне, Україну найбільше турбують пункти, що передбачають об’єм газу, який наша країна має отримувати. Підписуючи угоди з «Газпромом» українська делегація не врахувала, що внаслідок кризи, яка насувалася, споживання енергоносіїв у країні істотно скоротиться, й навіть погодилася на кабальну (яка, проте, використовується й у Європі) умову — «качай або плати». Пізніше російський і український прем’єри на словах начебто домовилися, що це правило не діятиме. Та оскільки на папері ця домовленість закріплена не була, то над Україною вона зараз висить як Дамоклів меч. Що стосується інших положень угоди, то, на думку експерта, вони діятимуть автоматично. Так, Україна позбавиться передбаченої на 2009 рік так званої пільги на ціну газу, але компенсує її за рахунок підвищення плати за транзит, яка відповідно до формули зросте з 1,7 дол. за тисячу кубометрів на 100 кілометрів, до приблизно 2,7 дол. І все ж експерт вважає, що з початку 2010 року ціна на газ для України буде завищена в середньому на 40 дол. відносно довгострокових європейських контрактів. «Якщо ж говорити про спотові контракти, то ціна на відповідних ринках Європи вдвічі нижча, ніж за довгостроковими контрактами», — додав він.

Відповідаючи на питання «Дня», Омельченко припустив, що наодинці Україні з проблемою «качай або плати» не впоратися. Все залежатиме від позиції європейських країн і компаній, які також істотно знизили споживання газу і, згідно з договорами, повинні у зв’язку з цим платити величезні штрафи. Якщо позиція Європи буде активною, тоді, за словами Омельченка, в України з’являються шанси.

Однак найбільше Омельченко занепокоєний проблемою поточних газових платежів. Якщо Україна не зможе повністю розрахуватися з «Газпромом», то, на його думку, виникне небезпека зриву поставок природного газу до України. Експерт навіть незадоволений позицією Президента, який на перший план висуває проблему перегляду контрактів, тоді як, на думку Омельченка, слід було би спершу забезпечити платіж (близько 500 мільйонів дол.), термін якого наступає 7 листопада. Омельченко порадив «президентській структурі підключити Нацбанк і врегулювати це питання, а не гратися з вогнем», оскільки «сподіватися на милість з боку «Газпрому» не доводиться».

На щастя, Україна на це й не сподівається. НАК «Нафтогаз України» своєчасно й у повному обсязі розрахується за жовтневі поставки природного газу, повідомив журналістам міністр палива й енергетики Юрій Продан.