Звичайні російські вибори

Минулої неділі в багатьох російських регіонах відбулися місцеві вибори. Інтерес до них був доволі великим. Ніхто, взагалі, не сумнівався, що партія «Единая Россия» переможе. Цікаво було, з якими результатами вона дійде до фіналу і який адміністративний ресурс їй для цього знадобиться. Як виявилося, досить великий. До того ж, результати вельми неоднозначні, й декому в Кремлі є над чим замислитися.

Заступник голови ЦВК Росії Леонід Івлєв повідомив, що на регіональних і муніципальних виборах, які відбулися 11 жовтня, впевнену перемогу здобула партія «Единая Россия». Вона отримала 79,3% мандатів законодавчих зборів і 77,1% — законодавчих органів столиць 10 суб’єктів Росії. Інші відсотки дісталися ЛДПР Жириновського, комуністам і партії «Справедливая Россия». Партії «Яблоко» та «Правое дело» до органів влади на всеросійських виборах пройти не змогли, хоча дещо збільшили свої результати порівняно з парламентськими виборами 2007 р. Пройти до відповідних органів місцевої влади їм завадив високий прохідний бар’єр. У більшості регіонів він становить 7%. Слід зазначити, що на муніципальних виборах результати партії влади дещо скромніші. Показники «Єдиної Росії» 66,26% голосів, КПРФ — 13,27%. До московської міської думи також пройшли кандидати лише цих партій.

Про те, яким чином у Першопрестольній отримані такі результати, повідомив активістам опозиційної «Солидарности» в день виборів, 11 жовтня, член партії «Единая Россия», член територіальної виборчої комісії «Зябліково» Андрій Клюкін. Він детально розповів про те, як партія влади організувала фальсифікації на виборах. Громадяни Узбекистану, котрі працюють у Москві, до 60 разів голосували за паролем «Лужков». Легко передбачити, що подібне відбувалося не лише у виборчій комісії «Зябліково», а й на інших дільницях.

На виборах у Москві мають право голосувати практично всі керівники країни, оскільки зареєстровані в столиці. Своїм правом голосу скористався й президент Медведєв, однак без дружини, яка у неділю була присутня на освяченні храму Петра й Павла в Сестрорецьку Ленінградської області. При цьому агентство ІТАР-ТАРС повідомило, що Світлана Медведєва «проголосувала за відкріпним талоном». Зробити цього вона не могла: на московських виборах за відкріпним посвідченням можна проголосувати лише в Москві. Не могла Світлана Медведєва проголосувати достроково: на регіональних виборах у Москві таке законом не передбачено. Але для дружини президента закон не писаний. Тоді чого варті нарікання московського градоначальника Юрія Лужкова на те, що партії «Яблоко» та «Правое дело» не будуть представлені в думі. Це навіть не крокодилячі сльози, а верх політичного лицемірства. З другого боку, високий результат московський мер просто зобов’язаний був показати, оскільки є багато даних, що Кремль розпочав гру проти нього.

Як відомо, Москва — це ще не вся Росія. У Тульській області «Единая Россия», порівняно з виборами до Державної думи, втратила 6%, комуністи зросли на 5%, «Справедлива Росія» — на 4%. Республіка Марій Ел — регіон жорсткіше адміністративно керований, проте результат «Единой России», порівняно з парламентськими виборами, менше на 4%, а комуністи замість 10,6% отримали 19%. Здавалося б, у далекій провінції партії влади має бути легше. Але не скрізь. У місті Клінці Брянської області вибори відбулися навесні, «Единая Россия» не отримала більшості, й міську раду розпустили. Тепер, за півроку, відбулися нові вибори. Якщо 1 березня «Единая Россия» отримала 44,9%, то зараз лише 38,8%, у «Справедливой России» навесні було 18%, то стало 26%. «Единая Россия» програла вибори мера міста Волзький (Волгоградська область).

Північний Кавказ — особливий регіон. І з виборчого погляду також. У Карачаївську в Карачаєво-Черкесії на виборах мера кандидат «Единой России» Умар Узденов програв самовисуванцю Солтану Семенову, який набрав 52% голосів. До складу Карачаївського міського округу входять відомі курорти Домбай і Теберда.

У Чечні й Інгушетії також зафіксовано зниження результатів партії влади. Уже не йдеться про 92%, 68—72% вважаються цілком задовільними. І це на повністю керованих територіях. Але найрезонансніша ситуація склалася в дагестанському Дербенті.

Зранку в день голосування там не відкрилася більш як третина виборчих дільниць. За офіційною інформацією голови міського тервиборчкому Беньяміна Шартілова, з 36 дільниць не працювали 16. На двох дільницях не вистачало членів комісії, решта 14 були закриті з невідомих причин. Близько полудня з’явилися повідомлення про те, що голова дільничої виборчої комісії №30 Мурад Мурадов був побитий і викрадений невідомими. Центрвиборчком цю інформацію спростовував. За офіційною інформацією, голова комісії просто не вийшов на роботу. За день до цього біля 30-ї виборчої дільниці було побито тележурналістів, які знімали репортаж про вибори мера. Аналогічний інцидент трапився і в день голосування, причому не обійшлося без потерпілих. Громадянин заступився за журналістів, у яких міліціонери хотіли відібрати знімальне обладнання. Міліціонери відкрили вогонь і поранили його. Надходили повідомлення, що на деяких дільницях голосуванню заважають бійці ОМОНу, котрі стріляють у повітря, а на одній дільниці був застосований сльозогінний газ. Обстановка загострилася настільки, що повпред президента в Південному федеральному окрузі Володимир Устінов був змушений особисто вилетіти до Дагестану, аби розібратися в тому, що відбувається.

Узагалі, те, що відбулося в Дербенті, на перший погляд, виглядає дивним. Містечко на півдні Дагестану невелике, всього 110 тис. мешканців. Посада мера цього міста ніколи не вважалася значущою в республіці. Проте в боротьбі за цю посаду зійшлися нинішній мер Фелікс Казіахмедов і колишній прокурор Дагестану Імам Яралієв. Проблема в тому, що в регіоні дві великі національні групи: лезгини й азербайджанці. І хоча обидва кандидати за національністю лезгини, але спираються на різні етнічні групи. Хоча на даному етапі етнічний чинник не грає значної ролі, але потенційно він дуже небезпечний.

Швидше за все, дербентські вибори набули такої гостроти в зв’язку із закінченням у лютому 2010 р. терміну повноважень нинішнього президента республіки Муху Алієва. Москві доведеться приймати кадрове рішення, а за главою республіки тягнеться хвіст проблем. Насамперед нестабільна ситуація, розширення діяльності підпільних угруповань і напади на працівників правоохоронних органів. У багатонаціональній республіці склалася квотна система розподілу посад, і кожна етнічна група уважно стежить за тим, щоб цей баланс не порушувався. У Дербенті Муху Алієв не міг показати слабкість, оскільки в столиці Росії постало б питання: чи управляє він становищем на ввіреній території. Ось чому в дрібний, на перший погляд, виборчий процес було втягнуте все керівництво.

Імам Яралієв заручився досить значною підтримкою. До міста приїхали депутати Державної думи. Посилення позицій діючого мера досягти не вдалося, влада постала перед загрозою поразки. Довелося вдатися до екстраординарних заходів, штучно ускладнити голосування, порушити нормальну роботу дільниць. Свого Муху Алієв досяг, Імам Яралієв вибори програв. На думку керівника організації «Свобода слова» Хаджимурата Камалова, «Алієв цілком довів, що управляє муніципальною політикою у власному суб’єкті... І це головний підсумок того, чого прагнув Алієв перед 18 листопада, коли на регіональній політраді «Единой России» буде висунуто три кандидатури на представлення президенту Медведєву на заміщення посади президента Дагестану 2010 року».

Однак перемога в Дербенті може виявитися пірровою. У Левашах протеже президента Нурбаганд Гапізов вибори програв. Також програв глава Хунзахського району Магомед Ісаєв. За фактами ексцесів і масової скупівлі голосів було порушено декілька кримінальних справ. І в подальшому противники президента Алієва використають ці факти.

Як пише московська «Независимая газета», найближчим часом мають відбутися значні кадрові зміни в оточенні президента Медведєва. Цілком можливо, що не дуже задовільні результати муніципальних виборів ударять і по керівництву партії «Единая Россия». Говорять, що президент давно хотів би декого замінити, та прем’єр-міністр не давав згоди. Тепер у президента Медведєва з’явилися додаткові аргументи...