Чому погано ловиться

В українських водоймах риби стає все менше і менше. Цієї зими через товсту кригу країна загалом втратила до 20% всіх наявних рибних ресурсів, говорить «Дню» колишній очільник Державного комітету рибного господарства України, а нині президент рибогосподарської асоціації з відтворення водних живих ресурсів та селекції в рибництві «Аквакультура» Володимир Волков.

Але основний ворог української риби — зовсім не люті морози, вважають вітчизняні вчені та представники галузевих організацій. Рибу просто виловлюють швидше, аніж вона встигає відновити свою популяцію. За словами вчених, якщо терміново на державному рівні не вжити заходів, то через кілька років зникне багато видів риб. І економіка втратить внутрішнє джерело одного зі стратегічних продовольчих продуктів.

Рибні запаси виснажуються просто на очах, розповідає «Дню» завідувач відділу еволюційно-генетичних основ систематики Інституту зоології імені Шмальгаузена Сергій Межжерін. За його словами, на межі зникнення — осетрові, керченський та дніпровський оселедець тощо. Дуже сильно зменшилися запаси сома. За даними вченого, теперішні рибні запаси в порівнянні з 1991 роком зменшилися в шість разів! Причому ситуація критична одночасно як у внутрішніх, так в і морських водоймах.

Його підтримує голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. Він вважає, що сьогодні відбувається знищення риби як виду. «Наші річки перебувають у найдепресивнішому стані», — невтішно стверджує Чистяков.

Заступник же міністра охорони навколишнього природного середовища України Микола Мовчан повідомив «Дню», що протягом 2008 — 2009 років його відомство наполовину зменшило ліміти на вилов риби. «Ми даємо ліміти тільки тим господарствам, які займаються вирощуванням і відновленням рибних запасів», — говорить він. На прохання «Дня» уточнити обсяги цих лімітів Мовчан не відповів, а тільки додав: «У нас масово зникають цінні риби: короп-сезан, щука, лящ. А багато видів риб (близько 40) потрапили в Червону книгу. Оце вам і статистика...»

Зменшення рибних запасів — процес глобальний, пояснює «Дню» член-кореспондент НАН України, директор Інституту зоології імені Шмальгаузена Ігор Акімов. Однак в Україні він прискорюється ще цілим рядом внутрішніх причин. Найвідчутніша з них — неконтрольований вилов риби для промислових потреб у внутрішніх водоймах. «Риба просто не встигає досягнути зрілого віку та пройти період розмноження, бо її масово виловлюють», — розповідає Акімов.

Зменшуються рибні улови й через діяльність браконьєрів. «Ставки високі. Риба — продукт, який має попит. Тому обсяги браконьєрського вилову постійно зростають», — додає Акімов. Але шкода від браконьєрства подвійна: варварські знаряддя вилову риби (електричні вудки, ехолоти для виявлення риби тощо) призводять до повного знищення екосистеми дна, яка є джерелом корму для риб.

А неконтрольоване будівництво на узбережжях призвело й до зникнення природоохоронних зон. Разом з ними зникли заливні луки, які затоплюються під час повеней і служать нерестилищами для багатьох видів риб, додає Акімов.

Крім того, в країні за державний кошт вирощують переважно види риб, які погано пристосовані до розмноження в українських водоймах, переконує Чистяков. Так, говорить він, Дніпро заселяється «переселенцями» з Далекого Сходу (білим амуром, товстолобиком), які «відмовляються нереститися у холодній дніпровській воді».

На думку опитаних «Днем» експертів, держава має втрутитися в ситуацію. Рибні запаси країни зможуть протриматися на природному потенціалі ще років із п’ять, вважає Межжерін, далі економіка зіткнеться з поступовою втратою внутрішнього джерела постачання такого стратегічного продукту, як риба. Відроджувати рибні скарби експерт радить терміново, бо це — тривалий процес. Так, для поновлення запасів осетрових на рівні 1980-х потрібно щонайменше 50 років! Для повернення в річки та озера щук — не менш ніж 10 — 15 років...

Переймати досвід із відродження рибної галузі Ігор Акімов радить у Європі. «Я сам бачив: у Бельгії на березі ставка сидить рибалка, біля нього — намет, вудки. Він ловить рибу завбільшки півметра, зважує і відпускає», — озвучує один із варіантів порятунку директор Інституту зоології. Крім того, за його словами, потрібно заборонити постачати рибу на споживчий ринок із внутрішніх водойм. На переробку рибу слід вирощувати на спеціальних підприємствах, що займаються зарибленням та риборозведенням. Ще — створювати заповідники, в яких риба розмножуватиметься і звідки вона розпливатиметься в інші водойми; заборонити варварські знаряддя лову; посилити рибну інспекцію та розробити загальну державну програму зі збереження та відновлення рибних запасів країни.

До цього переліку Чистяков пропонує включити термінове проведення незалежного моніторингу рибних запасів в українських водоймах та відновити зариблення місцевими видами риб. Крім того, прийняти законопроект про збільшення штрафів за браконьєрство із 17 до 1700 гривень.

Мовчан же бачить порятунок рибної справи у створенні щонайменше сорока спеціальних рибних центрів. Для цього, говорить, потрібно п’ять років та мільйон гривень на один центр. Фінансувати появу таких центрів чиновник пропонує за кошти з Фонду охорони навколишнього природного середовища та за гроші приватних інвесторів. Але кликати на рибне місце інвесторів Мовчан пропонує за умови, що вони вирощуватимуть мальків риби і 10% від вирощеного випускатимуть у відкриті водойми. Таким чином удасться підняти рибні запаси і на четвертий рік уже давати кошти в державну скарбницю, додає він.