Прорив на індійському напрямку

Останніми роками основний тренд у розвитку світової економіки став задавати Схід. Про це заговорили і в Україні. Але, налагодивши співпрацю з найбільшою після США потугою — Китаєм, поза увагою Києва, через різні причини, залишилася інша велика країна — Індія. За всіма прогнозами, через 10—20 років вона випередить за чисельністю й обсягом ВВП Китаю.

І схоже, вчора нашій державі вдалося зробити прорив на індійському напрямку завдяки першому за останні 10 років візиту Президента України: у неділю Віктор Янукович розпочав триденний державний візит до найбільшої у світі демократії. Але про це пізніше.

У багатьох українських високопосадовців та експертів були сподівання, що візит українського Президента до Індії після 10-річної перерви стане імпульсом для розвитку двосторонніх відносин. Зокрема, напередодні посол України в Індії Олександр ШЕВЧЕНКО зазначив, що візит Президента — це завжди серйозний потужний сигнал як у політичному, так і в бізнесовому плані.

Зі свого боку колишній посол Індії в Україні Віві Соні весь період від візиту глави Української держави до Індії в 2002 році до нинішнього візиту Президента України називав у розмові з «Днем» у своїй квартирі 10-річчям втрачених можливостей для розвитку двосторонніх відносин. На його думку, такі можливості дає, з одного боку, потенціал України в багатьох сферах, починаючи з військово-технічної галузі до металургійної та сільськогосподарської. Перш за все, це обумовлено потребами Індії в модернізації військової техніки, яка проектувалася та розроблялася в Україні в радянські часи, та металургійних заводів, які теж проектувались українськими інженерами, і до модернізації заводів, у які індійці готові вкласти інвестиції.

У військово-технічній сфері намітився певний поступ, попри таку перепону, як пакистанський танковий контракт і продовження постачання військової техніки до Пакистану, Києву вдалося підписати з Делі величезний контракт. Про нього згадував у своїй заяві для преси український Президент. Зокрема йдеться про модернізацію 105 літаків Ан-3, з яких 40 буде оновлено на українських оборонних підприємствах, а решту 65 — на індійських оборонних підприємствах.

Це зумовлено, очевидно, якістю українських літаків. Бо невипадково досі в Індії вважають Україну великою країною в Європі — потужною технологічною державою. Про це «Дню» зокрема сказав дуже впливовий військовий експерт-журналіст Вішал Тапар. Він також висвітлював цей візит і, разом із багатьма іншими індійцями, вважає його важливим. Тапар зазначив, що існує багато можливостей для взаємовигідної співпраці обох країн. Індія зацікавлена в досвіді та експертизі України в оборонній та ядерній сферах З іншого боку, експерт підкреслив: Індія готова поділитися експертизою у сфері IT (інформаційних технологій) та біотехнологій. Тому, на його думку, дуже позитивним сигналом для Індії є проведення українсько-індійського бізнес-форуму в штаті Карнатака і факт відвідання Президентом України компаній Infosys та Bioco.

Індія готова інвестувати в українську фармацевтичну галузь, але для цього, як відзначає Віві Соні, Україна має створити сприятливі умови для інвестицій індійського бізнесу. За його словами, зараз український уряд під тиском західних компаній закриває індійські підприємства в Україні, і це в той час, коли українцям потрібні дешеві якісні ліки, які й пропонує індійська фармацевтична промисловість.

Як відзначає пан Соні, багато втрачається від нинішнього візового режиму, що існує між двома країнами. Він, зокрема, обмежує контакти між бізнесом, тому індійські бізнесмени йдуть до інших країн.

Дуже перспективним напрямом співпраці, на думку екс-посла, може стати поєднання зусиль наших країн у сфері ІТ. Зокрема, українці славляться розробками апаратного забезпечення, а індійці — програмного забезпечення і вмінням його просувати на ринку. Крім того, зазначив екс-посол, індійці можуть поділитися досвідом викладання інформаційних технологій для початкових шкіл.

Великі можливості для співпраці існують, вважає пан Соні, й у сфері сільського господарства. За його словами, Україна може й повинна стати житницею, коли світ потерпає від продовольчої кризи. Індійці, зі свого боку, готові надати інвестиції для модернізації заводів із виробництва міндобрив і брати в оренду землю в Україні для вирощування сільськогосподарської продукції.

На думку Соні, Україна має більші можливості в Індії, ніж Росія. Але для цього українці мають робити більше й бути більш активнішими і відкритими для співпраці.

Індія зацікавлена в розвитку власної авіаіндустрії, отриманні технологій для масового виробництва літаків на вітчизняних підприємствах. Тому невипадково у бізнес-форумі бере участь гендиректор АНТК Антонова Дмитро Ківа. Індія також зацікавлена у співпраці в космічній сфері. За допомогою українських науковців індійці хочуть створити кріогенний двигун, повідомив журналістам український посол. Саме тому на бізнес-форумі присутній і директор Національного космічного агентства Юрій Алексєєв.

Все це окреслив і український Президент у заяві для преси після підписання п’яти досить важливих угод про двостороннє співробітництво. Зокрема, в угодах про співробітництво у сфері оборони та науково-технологічне співробітництво він назвав «невикористаним потенціалом» названі вище можливості.

І, до речі, на українсько-індійському бізнес-форумі, який відбувся після переговорів досить потужної української делегації, яка включала міністра закордонних справ, міністра оборони, міністра сільського господарства, Янукович заявив, що Україна розглядає співробітництво з Індією як один зі стратегічних напрямів. Екс-посол Індії в Україні Соні відзначив «Дню», що він позитивно сприймає виступ українського Президента, зокрема «мову його тіла». Такий меседж заохочує бізнесменів, і такий підхід сприяє розвитку двосторонніх відносин, сказав Соні.

Сам же прем’єр-міністр Індії Манмохан Сінгх сказав: «Я не маю сумніву в тому, що візит Президента Януковича поставить індійсько-українські відносини на тверду основу».

Залишається сподіватися, що цього разу Україна не дасть підстав для того, щоб потім будь-хто говорив про наступне десятиріччя втрачених можливостей.

Посол України в Індії Олександр Шевченко зауважив, що Україна будує співпрацю з Індією, базуючись на потенціалі, який має наша країна і про який в Індії знають із часів Радянського Союзу.

Але ж час іде, не можна розраховувати лише на потенціал, необхідно шукати нові методи співпраці. Треба бути більш гнучкими й оперативними, не розраховувати на монопольне становище, що зіграло злий жарт із Росією, яка сподівалася, що індійці будуть мовчки погоджуватися на підвищення цін на військову продукцію та постійні затримки з поставками, як це має місце з авіаносцем «Горшков». Відтак інші країни починають вигравати контракти в Індії, пропонуючи кращу продукцію й своєчасність постачання.