Був би господар...

За три тижні влада обіцяє «нормалізувати» ситуацію з місцевими фінансами. Прем’єр-міністр на засіданні уряду дав дорученням першому віце-прем’єр-міністру Сергію Арбузову, міністру фінансів Юрію Колобову та міністру податків і зборів Олександру Клименку до 1 лютого провести необхідну роботу для нормалізації системи розрахунків місцевих бюджетів.

Нагадаємо, ряд українських міст та областей, а передусім столиця наприкінці грудня минулого року висловили обурення проголосованим верховою Радою державним бюджетом України на 2013. Більше того, різкі заяви та «погрози» мерів надходять з е-мейлів прес-служби на адресу ЗМІ й дотепер чи не щодня. На місцях незадоволені передусім тим, що попри те, що з «центру» й так до місцевих бюджетів доходили крихти, на цей рік влада урізала й це фінансування. І цим, як наперебій запевняють чиновники на місцях, фактично поставила під сумнів життєдіяльність окремих міст, сіл і навіть областей. І йдеться не лише про те, що за встановлених умов коштів не витсачатиме на ремонт до ріг чи об’єктів ЖКГ, а навіть на найнеобхідніше — заробітні плату працівникам бюджетної сфери. А відтак депутати декількох міських рад, як от, до прикладу, в Києві («Завжди є межа компромісу» «День» від 21 грудня 2012 року ) вирішили взагалі не приймати бюджет на 2013 рік.

Відомий науковець, кандидат історичних наук, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Володимир БОЙКО, коментуючи «Дню» «плачі» міських голів, лише підтвердив твердження, на якому «День» не одноразово наголошував (зокрема в матеріалах з редакційного круглого столу «Компоненти свободи: Людина. Громада. Самоврядування», від 1 червня 2012 року та авторський матеріал «Терміново потрібне... Магдебурзьке право», від 7 грудня 2012 року): терміново потрібне «Магдебурзьке право».

«Щодо механізму фінансування місцевих бюджетів, то «з мого досвіду спілкування з головами територіальних громад, перше, про що йдеться — централізація фінансів. Той принцип, що категорично суперечить нормам Магдебурзького права», — зауважує БОЙКО. Податки, наголошує експерт, збираються знизу і залишаються на базовому рівні. Потім певний відсоток передається нагору для виконання певних функцій держави». Якщо такий принцип буде закладений у нас, переконаний науковець, від того виграють усі: і регіони, і міста, і всі територіальні громади, бо це змінить порядок формування. «Втім, у нас є Бюджетний кодекс, прийнятий 2002 року, зі змінами пізніших років. Там була закладена дуже хороша ідея — формульне розподілення коштів. Але і бюджетний, і нинішній податковий кодекс сформовані таким чином, що фактично реальна більша частина податків, які збираються, залишаються не на місцевому рівні, а йде до державного бюджету. У консолідованому бюджеті, що є сумою державного і місцевих, чомусь домінує державний бюджет. Ми вже багато років говоримо і, до речі, глава уряду також каже, що цю практику необхідно змінити хоча б на 50/50. Що для цього необхідно зробити? Передивитися податковий і бюджетний кодекс на предмет формування доходів місцевих бюджетів», — переконаний Бойко. Очевидно, за його словами, також треба передивитися за структурою — де реально знаходяться ці кошти, і змінити формулу розщеплення. «Це «розщеплення» треба проводити таким чином, щоб заздалегідь закладати більшу частину надходжень до місцевих бюджетів. Тоді формула розподілення запрацює, і ні в кого не виникатиме питань: чому від нас тільки забирають?» — переконаний експерт.

Утім, багато місцевих керівників не впали у відчай, а навпаки не лише продовжують працювати, але й запускають ряд нових проектів. «Я ще не чув щоб хтось з мерів був задоволений грошима, які були виділені з державного бюджету. Навіть якби цих грошей було достатньо, то все одно б говорили що їх не вистачає», — розповідає міський голова семи десятитисячного районного центру Коломия Ігор Слюзар. Від недофінансування, за його словами, найбільше страждають соціальні сфери: медицина, освіта та культура. «Загальний фонд бюджету настільки малий, що ми маємо гроші лише на заробітну плату, енергоносії і подібні захищені статті бюджету», — зауважує він. За словами мера, найбільше навантаження на розвиток міста лягає на плечі малого бізнесу.

Шляхом економії задля розвитку у 2013 році йде і мер 285-тисячного міста Черкаси Сергій Одарич. «Завдання — вписатися в економічні показники, які «спущені» на кожну галузь», — сказав мер Черкас аналізуючи показники бюджету на 2013 рік. Минулого року Одарич ініціював створення Муніципального центру адміністративних послуг, де тепер жителі обласного центру можуть оформити майже усі документи та дозволи, які раніше надавалися у різних місцях. Окрім того, у 2012 році прибирання вулиць в цьому місті віддали приватним компаніям, зекономивши 10 мільйонів гривень.

Такі приклади непоодинокі: в новорічному номері «Дня» вийшов матеріал про містечко Рені, раніше — про досвід Миколаєва у впровадженні енергоефективних технологій, ініціативу жителів села Левки, що на Чернігівщині...

Цікаво, що «найбільші» щасливчики, яким цього року поталанило отримати найбільший шматок бюджетного пирога (йдеться зокрема про Донецьку область) теж скаржаться на нестачу коштів. Детальніше про плани на майбутнє — в коментарях «Дню» з регіонів.

ТЕРНОПIЛЬЩИНА

...МИ РОБИМО ЗАРУЧНИКОМ КОЖНОГО  МЕШКАНЦЯ ОБЛАСТІ, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ

Ще передноворічного тижня депутати Тернопільської обласної ради два дні намагалися провести 45-ту сесію п’ятого скликання і прийняти проект бюджету області. Окрім того, на порядку денному було ще понад сорок важливих господарських та організаційних питань. Але через відсутність кворуму цього зробити так і не вдалося. Засідання переносили, сподіваючись, що представники «Свободи», які становлять більшість в обласній раді, таки прийдуть, щоб вирішити найважливіше для життєдіяльності області на 2013 рік. Але, як повідомила лідер фракції Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в Тернопільській облраді Марія Чашка, вони затримувалися на ініційованих ними громадських слуханнях з питань бюджету через недосконалість запропонованого основного фінансового документа регіону. «У цілому, можливо, бюджет не зовсім такий, як би хотілося в масштабах держави, але працюватиме бюджетна комісія, на якій розглядатимуться питання за підсумками першого кварталу і будуть внесені зміни й доповнення до державного бюджету», — повідомив голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян.

Як наголосив заступник голови облдержадміністрації Василь Гецько, дії свободівців неправочинні і незрозумілі, бо загрожують зривом роботи бюджетних галузей краю. «Бюджетне законодавство не передбачає жодних бюджетних слухань, — наголосив Василь Гецько. — Мені незрозуміло, чому ми робимо заручниками 1500 інвалідів І-ІІ групи, яким виплати мають зрости у 10 разів, а також хворих, оскільки іншого механізму фінансування, ніж через обласний бюджет, екстреної медичної допомоги у нас нині не існує. Чому ми робимо заручником кожного менканця області, який працює, враховуючи те, що з 1 січня 2013 року підвищуються державні соціальні стандарти — тобто мінімальна зарплата, відповідні збільшення по єдиній тарифній сітці, соціальні виплати?».

Громадські слухання з питань бюджету досі тривають, і як наслідок — жителі Тернопільщини живуть без основного фінансового документа.

Степан БАРНА, депутат Тернопільської обласної ради:

— Якщо аналізувати за підсумками змін до бюджетного кодексу, то Тернопільська область повинна була б мати на розвиток в обласному бюджеті додатково приблизно 15 мільйонів гривень. Але нині складається ситуація так, що фактично ці кошти на сферу розвитку не витрачають, а в основному в ручному режимі спрямовані на проїдання. Тобто говоримо виключно про виплату зарплат і оплату за енергоносії. Фактично ми йдемо «по нулях» в частині розвитку. Розглядаючи безпосередньо проект нашого цьогорічного бюджету, зазначу, що він є ще проблематичнішим, ніж попереднього року. Фактично це є бюджет знищення місцевого самоврядування.

 ХЕРСОН

ВАРТО ГОВОРИТИ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ

Віктор ІВАНУШКІН, депутат Херсонської міської ради:

— Насамперед варто говорити про реальність виконання бюджету міста. В порівняльній таблиці як додатку до проекту рішення про прийняття бюджету Херсона 2012 року можна знайти інформацію, що податок на доходи фізичних осіб, який є одним із головних джерел наповнення загального фонду бюджету, був запланований на рівні 335 млн грн, а реально виконаний у сумі 324 мільйони. Тобто бачимо суттєве недовиконання. А ось у порівнянні з бюджетом на 2013 рік, заплановано збільшення надходжень від цього податку аж на 13% (366,5 млн грн). Це викликає великі сумніви у виконанні такого показника. На мій погляд, тому, що ми в скрутному економічному становищі на державному рівні, і перспектив на його зміну не спостерігається. Зокрема, це видно і з державного бюджету України на 2013 рік. Також виникають сумніви щодо надходження у повному обсязі державних дотацій і субвенцій. Тому що 2012 року на двох останніх сесіях міської ради (25 і 27 грудня) рішенням ради доходи і видатки з бюджету міста на новий рік було зменшено на 13,5 млн грн саме через недоотримання дотацій з державного бюджету. Зокрема йдеться про субвенції для надання пільг та житлових субсидій для оплати електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання та квартирної оплати. Це щодо загального фонду.

Щодо спеціального фонду, то 2012-го реалізацію бюджету розвитку очікували в розмірі 70 мільйонів гривень, а нового року закладають цифру 65 млн грн. Його виконання також під великим питанням, зважаючи на розподіл коштів. Важко погодитися з такими показниками: видатки на освіту, зокрема по заробітній платі, зменшуються на 6%, видатки по охороні здоров’я теж нижчі, ніж минулого року, — майже на 1%. При цьому збільшується сума, яку планують вкласти у розвиток фізичної культури і спорту. На благоустрій міста збільшуються видатки на 8%. Тут є цікавий момент. Такі показники, як прибирання доріг, тротуарів, зелених зон, утримання пам’ятників, територій пляжів, важко піддаються рахуванню витрат. Щодо спорту, то на 20% збільшується фінансування приватного футбольного клубу «Кристал». Це в той час, як на утримання комунального підприємства «Херсонелектротранс» передбачено аж... 0 грн. Ці цифри ставлять питання про доцільність зменшення витрат на одні сфери та збільшення на інші. Розібратися неважко. Напевно, автори проекту бюджету вважають, що херсонці краще більше займатимуться спортом і бігатимуть містом чи ходитимуть пішки замість того, щоб користуватися громадським транспортом. Можливо, для молоді це прийнятний варіант, однак для людей похилого віку, які переважно пересуваються тролейбусами, — навряд.

Депутати, які пропонували прийняти цей бюджет, говорили, що протягом року можна буде вносити зміни до нього і корегувати залежно від ситуації. Та, як на мене, доцільніше було б одразу ґрунтовно допрацювати головний документ міста і потім займатися його виконанням, ніж похапцем прийняти що-небудь, а протягом року переходити на його «ручне» керування через проблеми з виконанням того чи іншого розділу.

 ХАРКIВЩИНА

ЗМЕНШИВШИ РІВЕНЬ КОРУПЦІЇ, НАВІТЬ ЦІ БЮДЖЕТНІ ПОКАЗНИКИ МОЖУТЬ ДАВАТИ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ

Директор Департаменту бюджету та фінансів Харківської міськради Тетяна Таукешева у коментарі «Дню» наголосила, що в бюджеті міста «в повному обсязі забезпечена заробітна плата робітників бюджетної сфери». Це найголовніше питання, підкреслила вона.

Іван ВАРЧЕНКО, депутат Харківської обласної ради:

— У новому бюджеті акцент зроблено на освіту та охорону здоров’я. Але той бюджет, що ухвалено на сьогодні, не може називатися бюджетом розвитку просто за визначенням, оскільки там не закладено грошей на розвиток. Ми виходимо на виконання виключно захищених статей, і навіть витрати для їхнього виконання, як то зарплати для вчителів, лікарів, працівників культури, ми компенсуємо в тому числі за рахунок державного бюджету. Так, наприклад, минулого року з державного бюджету було виділено понад триста мільйонів гривень на те, щоб компенсувати різницю в зарплаті працівників бюджетної сфери. На прикладі окремо взятого села в Лозівському районі відбуваються кричущі речі, коли бюджет розвитку склав аж 8 тисяч гривень на минулий рік. Люди не змогли навіть замінити вікон у клубі. Не кажучи про капітальні витрати. Хоча разом з тим навіть при тих сумах, що стоять у бюджеті, можна заощаджувати немалі гроші. Зараз наш моніторинг державних закупівель показує, що витрати, зокрема на паливно-мастильні матеріали, харчування в школах тощо, складають до 20—30% від закладених. Тобто при зменшенні рівня корупції навіть ці бюджетні показники, що закладені на сьогодні, можуть давати можливості для розвитку. Я дотримуюсь думки про те, що найбільший ризик для країни — це не бюджет, а корумпована влада. Бюджет — то вже похідне.

 ВОЛИНЬ

БЮДЖЕТ ВИЖИВАННЯ

Андрій КАЛАХАН, депутат Луцької міської ради:

— Це не бюджет «проїдання» і не бюджет розвитку. Це «бюджет виживання». Основні витрати спрямовано на захищені статті (виплата заробітної плати з нарахуваннями і оплата енергоносіїв). Та і цього не вистачає. Ці видатки профінансовано державою лише на 11 місяців. Лише у місті Луцьку на виплату зарплати бюджетникам бракує понад 40 мільйонів гривень! І це зобов’язання держави, а не міста! Перед лікарями, медиками, працівниками культури... Говорити за цих умов про якийсь розвиток не доводиться.

Такі речі є наслідком, насамперед, непрозорої бюджетної політики з боку уряду та Верховної Ради попереднього скликання. Поспіхом прийнятий за помахом руки Чечетова державний бюджет нікому з пересічних громадян особливого добра не додає. Якщо навіть столиця незадоволена, то що говорити про решту міст і районів? Це проблема загальноукраїнська. І на державному, і на місцевому рівнях слід зробити пріоритетними енергоощадні заходи. Але тут суть не стільки у самих грошах. Для того щоб ці заходи справді працювали, виконавча влада повинна показати характер і переглянути кабальні газові контракти з Росією. Адже виходить ідіотська ситуація — Україна платить додатково як за перебір, так і за недобір російського газу. Виходить, якщо енергоощадні заходи впроваджуватимуть у широких масштабах, треба платити «Газпрому» штраф. Відповідно немає реального стимулу економити газ і зменшувати енергетичну залежність від Росії.

Потрібно кардинально змінювати підхід до формування бюджетів усіх рівнів. Місцеве самоврядування повинно отримати як реальні важелі впливу на формування державного бюджету, так і мати можливість розпоряджатися більшістю зароблених на місцях коштів. Адже нинішня бюджетна політика сприяє грандіозним зловживанням на рівні центральної влади, внаслідок чого людям у регіонах перепадають грошові крихти з казни.

 ДОНБАС

У ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРАКТИЧНО НІКОЛИ НЕ БУЛО БЮДЖЕТІВ РОЗВИТКУ

Місцевий бюджет Донеччини було прийнято наприкінці грудня. Особливість його в тому, що загальна сума доходів майже збігається з кількістю витрат. Доходи обласного бюджету на 2013 рік встановлено в сумі 10 млрд 847 млн 499,4 тис. грн. В тому числі за рахунок дотації вирівнювання з державного бюджету в сумі 810,8202 мільйона гривень, додаткової дотації з державного бюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів у сумі 92,8913 мільйона гривень, субвенцій з державного бюджету в сумі 4915,4035 мільйона гривень.

Обсяг видатків загального фонду бюджету встановлено в сумі 10 543 285,2 тис. грн, а спеціального фонду — 304,2142 мільйона гривень. Крім того, сума оборотного залишку бюджетних коштів, згідно з рішенням, складає 50 мільйонів гривень

Джерелами покриття дефіциту бюджету призначено надходження коштів із загального фонду. У структурі видатків обласного бюджету зберігається тенденція соціальної спрямованості — 96%. З них на охорону здоров’я піде 55%, освіту — 30%, соцзабезпечення — 8,5%, культуру і спорт — майже 7%.

Олексій КРУПОДЕР, експерт Донецького інституту інформації:

— У Донецької області практично ніколи не було бюджетів розвитку. Бюджетом розвитку для цього регіону може стати тільки революційний фінансовий план, який змінить акценти в економіці та дозволить покинути «металургійну залежність». А про це не може бути й мови, оскільки з року в рік Донецький регіон живе з дефіцитними бюджетами проїдання. Бюджет-2012 не був виконаний до кінця навіть з колосальними передвиборними дотаціями. У бюджеті області на 2013 рік доходи і витрати поки що визначені в чіткій пропорції 1:1. Це означає, що запасу міцності немає, бюджет мінімальний, і вже на найближчих сесіях облради його перерахують у бік дефіцитності.

Донецька влада під час прийняття бюджету публічно визнала, що в новому фінансовому плані не враховано потреби медицини. За фактом у ньому завалена вся «соціалка» — вона фінансується в області за залишковим принципом. Для місцевих бюджетів України це звичайне явище, але принципова особливість бюджетних процесів 2013 року буде полягати в тому, що через фінансово-економічну кризу у державі практично не буде грошей на масштабні дотації і субвенції регіонам. В Адміністрації президента активно працюють над впровадженням реформи місцевого самоврядування, суть якої — зменшення обсягу дотацій. Місцеві бюджети вже сьогодні — один із головних ризиків України 2013 року. Їх витрати держава намагається перекинути на місцеву владу, щоб у разі краху «стратити» довелося місцеві ОДА. Це зрозуміло, оскільки за два роки до президентських виборів краще втратити легітимність місцевої влади, ніж легітимність самого Президента і його оновленого Кабміну.

Підготували Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль; Іван АНТИПЕНКО, Херсон; Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків; Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День», Донецьк; Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк