«Угода з Shell може вивести Україну з політичної орбіти Москви»

Припущення, висловлене Романом Олеарчиком та Нілом Баклі в матеріалі за підсумком підписання угоди в Давосі для Financial Times розтиражували не лише українські, але й іноземні ЗМІ (ключові думки та цитати, висловлені іноземними ЗМІ ми подаємо нижче). Заява досить смілива. Але на перший погляд вигладає аж надто «романтично» і емоціной. Крім того журналісти у короткій замітці ніяк не аргументують своє припущення.

Підписання угоди і Shell — це справді шанс України на енергетичну незалежність. Та реалізуватись він може за чотирьох мов.

• УМОВА №1:

«ТАМ СПРАВДІ БУДЕ ГАЗ»

Агенція «International Energy Statistics» повідомляє, що досліджені й оцінені в Україні обсяги сланцевого газу складають 1,2 трильйонів кубометрів. Державна компанія «Надра України» стверджує, що українські запаси сланцевого газу є найбільшими в Європі. Утім, попри оптимістичні заяви (сценарій, представлений міністром енергетики та вугільної промисловості України Едуардом Ставицьким, як абсолютно реальний реалізації Юзівського проекту — 20 мільярдів кубометрів видобутку на рік, песимістичний — щонайменше 7—8 мільярдів кубометрів на рік) реальних підтверджень покладів сланцевого газу на Юзівському родовищі нема. Адже досі розвідкою цього газу в Україні серйозно не займалися. Гендиректор компанії «Укргеопроект» Віктор Металіді свого часу в інтерв’ю Deutsche Welle повідомив, що сланцевий газ міститься на великих площах, але в невеликих кількостях. І для його видобутку використовують горизонтальне буріння і гідророзрив пласту. А це — довготривала й дорога справа, тому в Україні донині сланцевий газ не особливо брали до уваги.

«Чи комерційно вигідно в Україні видобувати сланцевий газ — це ще велике питання. Тут потрібна обережність», — застерігає провідний експерт енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко. Сланцевий газ в Україні — це ласий шматок, але поки що він віртуальний. Сміливі заяви про «вражаючі» запаси — на разі є лише припущеннями. А от реально перший кубометр українського сланцевого газу можна буде отримати не раніше 2021 року. Саме через 10 років, як повідомляла компанія Shell, можна сподіватись на промисловий видобуток сланцевого газу. І лише, за умови реалізації «оптимістичного» прогнозу, як запевнив Ставицький: «...це повністю вирішить проблему дефіциту (газу), яка зараз є в Україні, і навіть вийдемо на профіцит». Щоправда він вважає, що на цей рубіж можна вийти протягом 5 років.

А от у самій Shell стверджують, що за 5 років зможуть вийти лише на розвідку. «За п’ять років будуть пробурені п’ять пошукових свердловин», — повідомиляє директор з екології та охорони праці компанії Shell в Україні Тетяна Бобровицька. У прес-релізі Shell наголошується, що початковий етап геологічного вивчення на Юзівському ділянці передбачає отримання двомірних і тривимірних сейсмічних даних та буріння 15 свердловин. Це дозволить провести розвідку та оцінку існуючих покладів вуглеводнів, зокрема, оцінити потенціал газового родовища в ущільнених пісковиках Юзівської площі. І от власне, якщо поклади підтвердяться і компанія почне качати газ, можна буде говорити про вирішення проблеми дефіциту газу в Україні.

• УМОВА №2:

«ЗА 10 РОКІВ ВЛАДЕ НЕ ЗМІНИТЬ СВОГО СТАВЛЕННЯ ДО SHELL»

Чи є гарантії, що угода між Україною та Shell не повторить долю ЗАТ «Девон» на Сахалінському родовищі? Нагадаємо, 2004-го року Держкомітет з природних ресурсів позбавив ліцензії на розробку тодішнього партнера польської компанії «Девон» — ДК «Полтаванафтогазгеологія» — і передав її ЗАТ «Укрнафтобуріння». Пізніше «Девон» та «Укрнафта», яка працювала на родовищі, намагалися повернути ліцензію в судовому порядку. 4 березня Кабмін доручив Мінприроди видати ліцензію на розробку родовища «Нафтогазу». Тоді екс-прем’єр Юлія Тимошенко заявила: «Найпотужніше родовище газу, яке може дати дешевий газ власного виробництва, — це Сахалінське родовище. Ми нарешті вирвали у них ліцензію і повернули її державному підприємству «Нафтогаз». Цікаво, а чи не спіткає Shell доля Vanco Prykerchenska? Vanco International, 100%-няя дочірня компанія Vanco Energy Company (США), у квітні 2006 року була визнана переможцем конкурсу на право укладання угоди про розподіл продукції, видобуток якої буде вестися на шельфі Чорного моря в межах Прикерченської нафтогазоносної ділянки. У жовтні 2007 року Vanco Int. переуступила права та обов’язки за УРП компанії Vanco Prykerchenska, створеній у серпні 2007 року. А вже у квітні-травні 2008 року уряд анулював ліцензію Vanco Prykerchenska і вийшов з УРП. Суди по цій справі тривають донині.

Аби досягти видобутку, Shell потрібен сприятливий «політичний» клімат щонайменше впродовж 10 років. Іншими словами, потрібні гарантії, що через два, три чи навіть п’ять років влада (і діюча, і та яка прийде, у разі, якщо вона зміниться) не розірве домовленості і не виставить інвестора за двері.

Крім того, особлива роль у цій історії буде належати не дуже відомому (колись українському) ТОВ «СПК-Геосервіс», яке разом з НАК «Надра України» є засновником компанії «Надра Юзівська» (10%). От власне це ТОВ є сьогодні чи не головною Ахіллесовою п’ятою Юзовського проекту. (Як, утім, і Олеського, де конкурс виграла компанія Chevron, але натрапила на опір політиків та екологів Західної України). Це ж про СПК-Геосервіс запитував народний депутат Сергій Пашинський у віце-прем’єр-міністра Юрія Бойка на «Свободі слова» Савіка Шустера. Мовляв, що це за компанія, зареєстрована в однокімнатній квартирі? Цей «промах» безумовно, незабаром буде виправлений. Однак не складно припустити, що до СПК-Геосервіс є маса інших питань. Звідки гроші? Хто і звідки родом реальні бенефіціарії і їх покровителі? Які гріхи водилися за ними раніше? Поруч з деякими з цих питань у пресі з’являється ім’я Едуарда Ставицького. «Тхне» матеріальними втратами для українського бюджету і новим міжнародним скандалом? Чи не це мав на увазі співробітник Інституту міжнародної економіки імені Петерсона Андерс Аслунд (його цитує The Washington Post), прогнозуючи, що проекти Chevron і Shell в Україні можуть загрузнути в корупції офіційних кіл?

Нагадаємо, що угода про розподіл продукції була підписана у присутності українського Президента України, прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте і головного виконавчого директора Shell Пітер Возер. При цьому Віктор Януковчиа зронив неоднозначну в контексті українських реалій фразу. Як повідомляв УНІАН, звертаючись до глави голландського уряду, він сказав: «Ми стали близькими людьми, майже родичами, тепер у нас є спільна відповідальність. Ми сьогодні народили спільну справу «. Невже Рютте теж прийняли в лоно горезвісної сім’ї?

Можна не сумніватися, що ці та будь-які інші огріхи і проколи в Юзівському і Олеському проектах тут же підхопить на щит російський «Газпром» і постарається використати весь свій вплив у Європі, щоб під будь-якими приводами змусити інвесторів відмовитися від видобутку нетрадиційного газу в Україні. Історія з рахунком в $ 7 мільярдів за недобір газу яскраве тому підтвердження.

Власне, і заступник генерального директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцем в розмові з «Днем» зауважив, що він відверто здивований тим, що політичні сили в Україні сьогодні звертають більше уваги на такі питання, як розподіл майбутнього прибутку, до чого справа дійде зовсім не скоро, і не помічають недостатньої прозорості в структурі українських організацій, що виходять на ринок нетрадиційного газу.

• УМОВА №3:

«ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНІСТЬ СТАНЕ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЮ ІДЕЄЮ»

Одним лише видобутком сланцевого газу на одному родовищі, яким би масштабним воно не було, зіскочити з газової голки нереально. Тут потрібен комплексний план, зауважують експерти: і перегляд енергетичного балансу, і впровадження енергоощадних технологій, і розвиток альтернативної енергетики...

А от власне угоду з Shell Україна можна використати як стимул. Президент України Віктор Янукович слушно наголосив у коментарі журналістам, що підписання цієї угоди вигідно Україні, оскільки це інвестиції, за рахунок яких Україна буде збільшувати власний видобуток газу, і як наслідок — піднімати рівень економіки.

Більше того, є також і репутаційний ефект. Не важко припустити, що слідом за Shell в Україну прийдуть й інші компанії, заточені на видобуток газу і нафти. Відбою від них не буде вже на другий день після того, як стануть відомі дані про дебіте першої свердловини.

Експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський вважає, що сам факт підписання угоди з компанією Shell відіграє позитивну роль для енергетичної незалежності України. На його думку, «добувати сланцевий газ або не добувати, зважаючи на екологічні загрози і, в цілому, прозорість експертизи — це справа наступних років. Але доказ можливості промислового видобутку буде серйозним аргументом «за» в переговорах з Росією про новий контракт із закупівлі газу після 2019 року. Саме за цей час, до 2019 року, компанії Shell треба встигнути зробити все необхідне, щоб довести до промислового видобутку сланцевий газ. Враховуючи зарубіжний досвід, на все це потрібно 5—7 років. Так що, зволікати часу немає!».

• УМОВА №4:

«ЖОДНОЇ АВАРІЇ ТА ЕКОЛОГІЧНИХ КАТАКЛІЗМІВ»

І насамкінець, визначальною умовою успіху Юзівського проекту є те, що він не призведе до екологічних катаклізмів. Іншими словами, що видобуток сланцевого газу не спровокує на території Донецької та Харківської областей «горіння лісів», землетрусів, дефіциту або ж забруднення питної води... Хоч одна подібна аварія і проект можна буде вважати «мертвим».

Shell, розуміючи увесь ризик та занепокоєння, звичайно гарантує: «Юзівський проект буде реалізований відповідно до міжнародних стандартів з охорони навколишнього середовища і соціальної відповідальності».

«Дослідження, проведені Національним агентством захисту природи США і Радою захисту підземних вод, — наголошується в документах Shell, — довели, що гідророзрив є безпечною технологією. Звичайно прісні водоносні горизонти віддалені від газоносних пластів глибокого залягання більше ніж на 1000 метрів щільних порід. Це відстань унеможливлює міграцію рідини або газу та і їх проникнення на в систему водопостачання через локалізовані тріщини, що утворилися в результаті гідророзриву. Свердловини зазвичай ізольовані шарами цементу і сталевих труб аж до поверхні. Ці захисні бар’єри забезпечують герметичність свердловин «. «Shell переконана, — відзначають в компанії, — що за умови правильної конструкції й будівництва свердловин, підземні води не будуть забруднені».

Експерт Генадій Рябцев упевнений, що «всі адекватні та обгрунтовані умови щодо охорони природного середовища Shell буде виконувати». Разом з тим він допускає, що радикальні політики, як з КПУ, так і зі «Свободи», так само як і російська ФСБ, можуть стимулювати екологів до жорстких вимог і дій.

Реакція іноземних ЗМІ

Світові засоби масової інформації не оминули підписання крупного контракту між Україною та Shell. Основною лінією у матеріалах прослідковується прагнення України до енергетичної незалежності, та приклад початку крупного видобутку газу за яким можуть піти інші країни Європи, що також мають значні поклади сланцю.

• «The Wall Street Journal» пише, що Україна вже давно прикладає додаткові зусилля у вивченні внутрішніх запасів газу через високі ціни на імпортований з Росії газ. «Країна залишається прихильною до європейської інтеграції. Янукович відхилив пропозицію дешевшого газу від Росії в обмін на тісніше економічне та політичне співробітництво з європейськими країнами», — написало нью-йоркське видання.

• Англійське агентство новин «Reuters» повідомило, що 50-річний контракт на 10 мільярдів доларів став «найбільшим контрактом з видобутку сланцевого газу в Європі, та найбільшою іноземною інвестицією у пострадянські республіки за увесь час». При цьому агентство зазначило, що угода стала важливою на шляху до енергетичної незалежності від Росії не тільки для України. «Польща також має намір освоювати сланцевий газ, аби скоротити імпорт російського газу», — повідомило «Reuters».

• Цю думку підтримує і польська «Gazeta.pl», зазначаючи, що Україна за оцінками США «є четвертою за величиною запасів сланцевого газу в Європі — після Польщі, Франції та Норвегії». «The New York Times» звертає увагу на те, що сланцевий газ видобувається у доволі небезпечний для екології спосіб «відомий як гідравлічний розрив пласта, або fracking». «Цей метод є спірним, через негативний вплив на навколишнє середовище, але Україна є політично більш сприйнятливою до такої затії, ніж деякі інші країни», — підкреслило видання.

• Виконавчий директор найбільшого постачальника газу у Великобританії компанії «Centrica» Сем Лейдло заявив в інтерв’ю «The Guardian», що Shell легше входити в Україну з видобутком сланцевого газу, ніж у Великобританію. «Уряд (України, — ред.) відчайдушно намагається знайти запаси сланцевого газу, щоб вирватися з залежності від Росії», — сказав експерт.

• Французька «Le Figaro» пише, що гроші, які будуть вкладені компанією Shell в український видобуток — «є новим фронтом у так званій революції сланцевого газу». «Такі кроки дозволили Сполученим Штатам стати самодостатніми у видобутку газу і менш ніж за десять років вони змогли отримувати газ за ціною приблизно в три рази меншою, ніж у Європі», — нагадало видання.

• Російське ж видання «Ведомости» пише, що на думку представника «Газпрому» Сергія Купріянова, проекти видобутку газу в Україні «принципово не змінять ситуацію на ринку».

• В той же час, Ніл Баклі з «Financial Times» написав, що угода з Shell могла б сприяти інвестиціям в Україну. Критикуючи політичну та економічну ситуацію в Україні, автор зазначив, що зниження енергетичної залежності України може дати поштовх до більш тісної інтеграції з ЄС. «Це, в свою чергу, зможе змінити інвестиційний клімат в країні зі Східної Європи», — підкреслив оглядач. Окрім того, «Financial Times» нагадало, що наступним важливим кроком для України має бути підвищення цін до ринкових на побутовий газ для населення. «Така реформа є однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду, який на разі розглядає видачу кредиту для України на суму у декілька мільярдів доларів під низькі відсотки.

Віталій СЕЛИК, «День»