Про «маму» Ясочки та Помагая

Кілька поколінь українців виросли на творах Наталі Забіли — письменниця, що народилася в Санкт-Петербурзі та увійшла в історію української дитячої літератури. Серед найвідоміших творів — «Ясоччина книжка», «Катруся вже велика», «Хатинка на ялинці», «Про Тарасика й Марисю», «Олівець-малювець» та багато інших. Загалом письменниця написала близько 200 книжок для дітей. Наталя Забіла не лише писала, а й перекладала, зокрема твори Олександра Пушкіна, Миколи Некрасова, Агнії Барто, Самуїла Маршака, Корнія Чуковського та інших.

Народилася письменниця 5 березня 1903 року в Санкт-Петербурзі у дворянській родині. 1917 року сім’я переїхала до України й оселилася у Харківській області. Літературною творчістю Наталя захопилася у студентські роки. «У дитинстві я ніколи навіть і не думала про те, щоб стати письменницею. З ранніх років мріяла бути вчителькою. І я справді стала нею, вчителювала в сільській школі в Україні й одночасно навчалася в Інституті народної освіти, як тоді називався університет у Харкові, на історичному відділенні. І випадково, потрапивши в середовище письменників, я зрозуміла, що моє «хобі» (висловлюючись по-сучасному) може стати моєю основною професією», — написала Наталя Забіла у спогадах, надрукованих 1969 року у виданні «Дитяча література».

Звичайно, тогочасний історичний контекст не міг не відобразитися на перших літературних спробах Наталі Забіли. Твори для дорослих, що увійшли в поетичні збірки з 1927 по 1933 рр., переважно оспівували соціалістичну дійсність. Утім, незабаром письменниця відкрила для себе дитячу літературу й почала писати твори, що й нині є цікавими для маленьких читачів. Про їхню актуальність свідчить перевидання книжок письменниці й сьогодні. Її твори, зокрема, увійшли до збірки «Улюблені вірші» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», а творча майстерня «Аграфка» створила стильну й сучасну книжечку для найменших, в основі якої — «Лічилка» Наталі Забіли.