Дніпропетровці вперше побачили скіфське золото

У Дніпропетровському історичному національному музеї ім. Д.Яворницького минулої п’ятниці відкрилася унікальна виставка «Золота Скіфія». На ній представлено понад дві тисячі експонатів — в основному, золотих предметів, знайдених у курганах на території України. Перш за все, це прекрасні пам’ятки скіфського прикладного мистецтва, що зберігаються у фондах Інституту археології НАН України. Унікальність виставки полягає в тому, що раніше експозиція подібного масштабу як за кількістю, так і за значимістю предметів, ще не представлялася в Україні. Скіфське золото в основному показували за кордоном — у країнах Європи, в Японії, Канаді, США. Всі знахідки було зроблено при розкопках царських курганів на території сучасних Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької та Херсонської областей. У давнину це був ареал проживання домінуючих серед скіфських племен «царських скіфів». Більшість археологічних комплексів датуються IV — початком III ст. до н.е., і належать до періоду існування держави Велика Скіфія. Ядром цієї держави, про яку писав ще грецький історик Геродот, було Степове Подніпров’я.

Дніпропетровські музейники постаралися здивувати відвідувачів виставки «Золота Скіфія». Більшість речей — ювелірні прикраси, ритуальні посудини, парадна зброя, взагалі вперше представлено для широкого загалу. Серед сотень предметів прикладного мистецтва є справжні шедеври: це золота чаша-фіала з розкопок 1990 р. Братолюбівського кургану на Херсоні, на поверхні якої є горельєфне зображення голів коней; так зване «культове навершя», яке, можливо, використовувалося для зберігання скальпів; фалари (круглі бляхи кінської узди) із зображенням молодого Геракла (курган Бабина могила, розкопки Б.Мозолевського) і багато що інше. Ще однією пізнавальною особливістю виставки є значна кількість реконструкцій побутових предметів, одягу, головних уборів, взуття скіфів. Перед відкриттям виставки «Золота Скіфія» відбувся «круглий стіл», на якому київські, дніпропетровські і зарубіжні історики обмінялися думками про значення скіфської спадщини.

«Скільки не читай книг, не дивися світлин, а побачити «живцем» — це різні речі, говорить завідувач відділу раннього залізного сторіччя Інституту історії НАН України, професор Сергій Скорий. — Тому те, що більшість наших співвітчизників ніколи не бачили скіфських старожитностей, — було історичною несправедливістю». Пояснюється це тим, що більшість українських музеїв з фінансових і технічних причин не можуть забезпечити належний рівень охорони. За словами скіфолога, систематичні розкопки скіфських курганів на території України почалися ще в ХІХ сторіччі, але за часів Російської імперії всі знахідки вивозилися до петербурзького Ермітажу. Лише в повоєнний період скіфське золото почали залишати в Україні — у тому числі знайдену в кургані Товста Могила всесвітньовідому Золоту Пектораль. Подібні артефакти приховують чимало загадок. Досі археологи, наприклад, не можуть пояснити призначення тієї чи іншої речі, знайденої в похованнях. Для того, щоб це зрозуміти, необхідне подальше вивчення скіфської історії та культури. «На жаль, — зазначає професор С.Скорий, — ситуація виглядає досить сумно: археологічні розкопки погано фінансуються нашою державою. Понад десять років я не їжджу в експедиції і беру участь у розкопках разом з іноземцями. У нас чомусь упевнені, що археологічні пам’ятки вічні. Тим часом, за останнє десятиріччя розкрадено чимало — вже повірте мені. Вільний продаж металодетекторів породив цілу галузь — «чорну археологію», хоча я б уникав цього терміну. Археолог — це кваліфікація, освіта, роки навчання, а те, що роблять ці люди, жодного стосунку до археології не має. Знайдені ними речі можуть мати колекційну цінність, але вони позбавлені історичного контексту. Без цього ми не можемо зрозуміти їхню справжню значущість, а маємо лише руйнування історичних пам’яток і величезну шкоду».

«Золото мало для скіфів сакральне значення, — розповідає завідувач відділу археології Дніпропетровського історичного музею Олександр Старик. — Воно символізувало для них сонце і царську владу. Тому знатні скіфи прикрашали себе золотими нашивками, прикрасами і зброєю з голови до ніг». Археологи вважають, що скіфська культура залишила в степових краях значний слід. Так, знаменитий «звіриний стиль», в якому виконано скіфські прикраси, багато в чому успадковано нашими предками-слов’янами, а його образи трансформувалися на билинних і казкових героїв. Вже з першого дня квиток на виставку «Золота Скіфія» можна купити лише заздалегідь. Засмучених людей утішають тим, що експозиція скіфського золота пробуде в музеї два з половиною місяці — до кінця травня. У музеї запроваджено посилені заходи безпеки і охорони, оскільки виставка є національним надбанням України.