Кіпрський прецедент

У зв’язку з фінансовою ситуацією на Кіпрі в суспільстві з’явився новий привід для занепокоєння. Чи не стане Кіпр прикладом для українського уряду, який також має чималий бюджетний дефіцит? Чи не постраждають услід за «кіпріотами» і вкладники українських банків?

Екс-міністр фінансів України Ігор Уманський, виступаючи в Інституті Горшеніна, зазначає: «У нібито демократичній ринковій країні створено прецедент серйозного обговорення питання про експропріацію приватних активів. Те, що це називається податком, це, м’яко кажучи, абсолютно некоректно. Йдеться про вилучення майже 10% залишків на депозитних рахунках на користь держави. Що б заважало завтра, умовно кажучи, Миколі Азарову виступити з такою пропозицією в Україні? Адже якщо 10% залишків на депозитних рахунках в Україні вилучити, то тоді пішли б на другий план проблеми у взаєминах з МВФ, розмови про консорціум тощо. З цього погляду кіпрський прецедент страшний для будь-якої економіки, для будь-якої фінансової, банківської системи».

«З іншого боку, — продовжує екс-міністр, — слід говорити і про ставлення, потенційне, поки що не сформоване, вкладників банків в Україні, на Кіпрі, в Європі, де завгодно. Якщо Кіпр, член Євросоюзу, дозволяє собі — з подачі Єврокомісії, МВФ і так далі — банально експропріювати якусь кількість приватної власності в банківській системі, яка легально перебуває на рахунках, то чому, наприклад, вкладник в Італії, в Іспанії, в Португалії, в Україні, в Росії має відчувати себе в безпеці?»

Але голова Комітету економістів України Андрій Новак сподівається на свідомість фінансових емігрантів. Під час круглого столу в агентстві «Голос.ua» він сказав: «Єдиний наслідок банківської кризи на Кіпрі для України, який я можу спрогнозувати, а скоріше, на який ми можемо сподіватися, це те, що хоча б невеликий відсоток вкладів фізичних осіб і наших офшорних компаній, які там працювали, тепер опиниться в українських банках. Я сподіваюся, що і олігархи, і «майже олігархи» зрозуміють: тепер уже немає безпечних фінансових місць у світі, і навіть офшорні зони не є абсолютно безпечними фінансовими територіями. Я сподіваюся, що хоча б 5—10% наших коштів повернуться на Батьківщину».

На думку Новака, український банківський сектор оживає, долає кризу, як це не дивно, швидше за всю решту секторів економіки. Водночас економіст ставить запитання: а чи потрібний країні такий, яким він є сьогодні, банківський сектор? З 814 мільярдів гривень, що перебувають у банківській системі України, лише 276 мільярдів (1/3) спрямовуються на довгострокове кредитування реального сектора економіки. «Усе ті українські бізнесмени, які все ще залишаються працювати в Україні, — продовжив експерт, — все одно проганятимуть гроші через офшорні компанії, якщо не кіпрські, то які-небудь інші. Питання в тому, скільки в Україні залишиться бізнесменів. Сьогодні у нас не лише іноземні інвестори залишають країну, але і вітчизняні. Якщо вітчизняний бізнес залишить Україну, це кінець економіці країни».

«Уже не важливо, як, врешті-решт, розв’яжеться криза на Кіпрі, — зазначає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко. — Питання полягає в тому, що тестування сталося в головах світової громадськості і світової фінансової спільноти. Якщо це було можливо на Кіпрі, можна спробувати здійснити такий варіант і в іншому регіоні. Наслідки можуть бути величезними і, вочевидь, поганими для всієї світової економіки». «Я б сказав, — продовжував експерт, — що Україна негайно (як і вся решта країн Центральної і Східної Європи, так само як і економіки, що розвиваються з підвищеною мірою ризику) відчують на собі рішення щодо Кіпру, яким би воно не було. Буде переляк інвесторів: інвестори стануть ще обережнішими, вони не вкладатимуться в такого роду грошові позиції, прагнутимуть знаходити такі активи, яких, принаймні, теоретично, не можуть забрати чи зменшити їх обсяги».

Водночас Устенко не виключає, що «у результаті кіпрської кризи може виникнути і додаткова перевага для України. Якщо припустити, що на такого роду подіях, як правило, спостерігається деяке зростання на активи, то можна прогнозувати, що може статися виграш в напрямі частини товарних позицій. Не всіх, але частини. «Я б припустив позитивну динаміку на золото, — прогнозує експерт, — золото дорожчатиме, але в обличчя йому віятиме вітер, і можна поміняти курс: тоді золото дорожчатиме, і в спину віятиме погожий вітер.

«Чи має влада України, — запитує екс-заступник голови Нацбанку України Сергій Яременко, — офіційно якось реагувати на ці події?» «Я вважаю, — відповідає він на своє запитання, — що Україна має приспустити прапори і оголосити національну жалобу з приводу грошей. Напевно, їх дуже важко буде вийняти, і потрібно погодитися з тим, що їх втрачено у великій мірі. І це не зловтіха — ці гроші брали участь у нашому економічному обігу. А зараз це буде важко зробити і порушить багато фінансових механізмів, які були налагоджені протягом 20 років».

«Якщо ухвалять закон про трансфертне ціноутворення, — зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, — то ставлення нашого бізнесу до офшорів докорінно зміниться. І вкладатимуть вітчизняні інвестори не в офшори, а в основному в сільське господарство і продукти харчування. у великі сільськогосподарські підприємства. Але оптимізації оподаткування, звичайно, не уникнути...»

ДО ТЕМИ!

Фінансова криза на Кіпрі, а також ймовірність її поширення на інші країни єврозони роблять перспективи зростання економіки України ще більш примарними. Це стримуватиме зростання цін у країні: місячні темпи інфляції протягом найближчого кварталу можуть становити 0—0,2%, вважає Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні.

Темпи зростання цін, на думку експерта, можуть зрости ближче до кінця року на тлі очікуваного прискорення економічного зростання. Про це також свідчить зростання середньозваженої прибутковості українських єврооблігацій за останній місяць з 6,6% до 6,76%.

«Додати до темпів інфляції близько 1,0% може ймовірне підвищення цін на послуги ЖКГ для населення, зокрема газ, гарячу воду й опалення. Крім того, інфляцію стимулюватимуть зниження останнім часом продуктивності праці й нестабільні погодні умови, що можуть негативно позначитися на урожаї», — прогнозує Микола Івченко.

Інфляційні очікування населення останнім часом знизилися на тлі стійкого курсу долара США, відсутності зростання цін та національної економіки. Темпи зростання середньої номінальної заробітної плати скоротилися в річному вираженні з 10,58% у грудні 2012 року до 8,75% у лютому 2013 року. За даними НБУ, індекс виробництва базових галузей у лютому по відношенню до аналогічного місяця минулого року знизився на 3,5%.