Вексель... діждався закону

Чотири з половиною місяці тому, а точніше — 1 січня цього року, в Україні набрали чинності положення закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків і зборів». Зокрема, ці зміни передбачали повернення фінансового векселя до складу інструментів, за допомогою яких може оформлятися бюджетна або інша заборгованість. Проте вексель в Україні все ще поза законом, оскільки законодавці ще не деталізували багато положень обігу цього фінансового інструменту. 18 квітня український парламент ухвалив у першому читанні проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури у фінансових векселях».

Чи можна вважати цей законопроект першочерговим? Єдиної відповіді на це запитання немає. Дехто в опозиції вважає, що є речі й важливіші, а тому пропонує виключити згаданий документ з розкладу пленарного тижня Верховної Ради. Проте економічні експерти, зокрема виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень «CASE-Ukraine» Дмитро Боярчук, вважають, що запровадження фінансових казначейських векселів допоможе частково зняти навантаження з державного бюджету й дещо спростити повернення ПДВ. «Фінансовий вексель може бути борговим інструментом, — говорить він, — це свого роду допомога грошам. Зараз держава має продемонструвати готовність реально погашати ці векселі, тоді вони будуть цікаві й для фінансового сектора», — впевнений експерт.

На його думку, поява фінансових векселів може спростити й прискорити процедуру відшкодування ПДВ, оскільки в бюджеті не завжди є «живі» гроші, а виписати вексель завжди простіше, ніж знайти гроші на відшкодування. Як нагадав Боярчук, в разі виникнення бюджетних проблем їх традиційно розв’язують передусім за рахунок призупинення повернення ПДВ. Фінансовий вексель може частково зняти цю проблему, що особливо важливо в умовах, коли доходи бюджету нижчі, ніж у попередні роки. Погоджуючись з тим, що зараз це суто економічне питання заполітизовується, директор центру зазначає, що бізнесу, звісно, цікаво отримувати з бюджету живі гроші, а не боргові зобов’язання уряду.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко захищає векселі ще рішучіше. За його словами, в опозиції «дуже добре знають, що запровадження векселів позитивно вплине на економіку країни, розв’яже проблему заборгованості за ПДВ, збільшить обігові кошти й дасть стимул для зростання ВВП мінімум на 5%». «Їхні (опозиції. — Авт.) аргументи, — продовжує Охріменко, — повна нісенітниця, вони розуміють позитив від новації, проте за рахунок цієї критики хочуть дорватися до влади. Для них дуже важливо не допустити впровадження векселів, оскільки це передусім позитивно впливатиме на життя простих українців і тим самим погано впливатиме на їхнє політичне майбутнє». Охріменко впевнений, що за своєю суттю фінансові казначейські векселі нічим не відрізняються від ОВДП-НДС, які «частково розв’язали проблему нашого держбюджету». «Ніхто не сперечається, що відшкодування ПДВ живими грошима, — погоджується експерт, — це краще, ніж будь-які векселі або облігації. Але, й це факт, політики, які зараз виступають проти фінансових векселів, в далекі 90-ті роки проштовхнули закон, згідно з яким касовий метод обліку сплати ПДВ було замінено на метод «за першою подією». На думку Охріменка, завдання влади сьогодні полягає в тому, щоб емісія гривні не могла перетворитися на долари, для чого потрібні фінансові векселі банків.

Президент УСПП, народний депутат Анатолій Кінах також вважає, що вексель час запроваджувати в закон. У коментарі «Дню» він підкреслив, що в Україні всі останні роки спостерігається таке негативне явище, як зростання масштабів платіжної кризи. За його словами, загальний обсяг кредиторської й дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання й бюджетів уже більш як два річні ВВП — «це мільярди й мільярди гривень». Як упевнений народний депутат, це питання однозначно треба вирішувати, оскільки вексель як борговий документ — це поширена світова цивілізована практика. Він не сумнівається в тому, що Україні потрібен сучасний цивілізований обіг векселів. Тим паче що українські підприємства відчувають брак обігових коштів, а дорогі кредитні ресурси їм практично недоступні.

Народний депутат підтримує пропозиції, сформульовані в законопроекті № 2846 про вексельний обіг. Але при цьому він зазначає, що дуже важливо, щоб парламентом і урядом було враховано багато важливих деталей. Так, Кінах наполягає на створенні механізмів вексельних розрахунків в разі заборгованості держбюджету перед місцевими бюджетами, за відшкодування негативного сальдо ПДВ, що допоможе розв’язати проблему обігових коштів підприємств. При цьому він звертає увагу на те, що разом з ухваленням відповідного законодавства уряд має попрацювати над порядком обігу векселів. У ньому, як вважає парламентарій, має бути враховано, що в тому разі, якщо платник податків отримує від держави вексель, він повинен мати право розраховуватися ним за своїми поточними зобов’язаннями перед бюджетом, зокрема при сплаті ввізного імпортного податку на додану вартість. Цей порядок, на думку Кінаха, має передбачати контроль дисконтування векселів, їхнього обігу в банках. «Якщо все це буде, — зазначає президент УСПП, — ми впевнені, що скорочення бюджетної заборгованості перед підприємствами дозволить зменшити гостроту кризи неплатежів». На його думку, це особливо важливо в умовах, коли економіка країни вже четвертий квартал поспіль демонструє негативні показники, тобто ознаки класичної рецесії.

Не заперечує проти реанімації вексельного обігу в країні й професор, академік Міжнародної академії життєдіяльності, завідувач кафедри менеджменту Держінституту підготовки кадрів Петро Супрун. Проте він стверджує, що векселі несуть у собі подвійний сенс, і цією формою економічного спілкування в підприємницькому середовищі не можна зловживати. У той же час академік зауважує, що в окремих випадках вексельний обіг має «дуже позитивний аспект». Він додає гнучкості у взаєминах суб’єктам підприємництва — виробникам і споживачам. «І особливо ця гнучкість потрібна, — підкреслює професор, — коли ми починаємо розвивати такий напрямок, як стратегічні альянси й кластери, й тим паче на міжрегіональному рівні при створенні дійсно конкурентоспроможного продукту». «Цей напрямок, — продовжує Супрун, — пов’язаний з виграшем у часі при впровадженні інновацій». Він іще раз підкреслює: «Цією справою не можна зловживати, як це часто робить наш діловий світ через низьку правову культуру, а по суті правовий нігілізм і відсутність відповідальності». Та все ж таки академік закінчує свій коментар «Дню» на оптимістичній ноті: «Коли конкуренція переростає в партнерство, за допомогою векселів підприємницькі співтовариства можуть швидше створювати інноваційні конкурентоспроможні продукти, що прославлятимуть нашу країну».

P.S. У вівторок увечері Раді забракло одного голосу, щоб ухвалити вищезгаданий законопроект. Опозиція піддала його різкій критиці. «Ми фактично повертаємося в 90-ті роки, коли бюджет розраховуватиметься з місцевими бюджетами й підприємствами векселями», — сказав представник фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв. Та все ж таки Партії регіонів удалося за підтримки Компартії й частини позафракційних депутатів провести в першому читанні 227 голосами ще один законопроект про схожі поправки до Податкового кодексу. Але згадані закони обов’язково мають працювати в парі. Отже, векселі все ще поза законом.