«Капіталізм переходить від товарного до інформаційного»

Яким ви уявляєте світ через 20, 50, 100 років? Професор Нью-Йоркського університету Мітіо Каку поділився своїм баченням майбутнього зі студентами Києво-Могилянської академії. Харизматичний фізик не лише пише бестселери, а й веде програми на телеканалі Discovery How the Universe works (Як працює Всесвіт) і Sci Fi Science. Каку — один з небагатьох серйозних вчених, хто пояснює звичною мовою проблеми теоретичної фізики і Всесвіту. Як фантаст, намагається зазирнути в майбутнє, але все ж залишається не просто мрійником, а визнаним ученим.

Багато хто вважає, що медицина — це щось дуже складне, що неможливо перевести в комп’ютер. На думку Мітіо Каку, медицина неабияк зміниться в майбутньому. Операції лікарі виконуватимуть в сусідній від операційної кімнаті, і робитимуть надрізи не на тілі, а на планшеті. Рухи їхніх пальців повторюватимуть роботи на реальній людині. При цьому лікарі дивитимуться на просвічене тіло хворого на екрані.

Туалети в майбутньому будуть технологічнішими, ніж нинішні лікарні. У них можна буде робити аналізи. Одяг зберігатиме вашу базу даних, а коли ви його надягаєте зранку, то ніби входите в мережу. І ви вже он-лайн. Зворотний бік усього цього — цілковита відсутність приватності.

І тут вже виникає проблема «великого брата». Та все ж професор бачить позитивні сторони розвитку інформаційного суспільства: «У тих країнах, де є Інтернет, — наука і процвітання. Де його немає — бідність. Причина в тому, що нині капіталізм переходить від товарного до інформаційного».

Його твердження можуть звучати як рядки з роману фантаста Рея Бредбері. Проте сам спікер заявляє про них, аніскільки не сумніваючись. Можливо, саме в цій безапеляційності таємниця того, чому саме його теорії такі популярні.

На провокаційне запитання, чи боїться він того, що машини стануть надінтелектуальними і почнуть керувати людьми, Мітіо Каку відповідає, що зараз цим не варто перйматися. По-перше, це настане нескоро, тому що у нинішнього робота «розум таргана». По-друге, неминуче настане мить, коли люди замисляться, потрібні їм машини чи вони зможуть впоратися без них. За законом бумеранга, що довше один народ керує іншим, то довше потім перший «розплачується» з останнім. У різний спосіб. Цей самий принцип може стосуватися й машин. Спочатку вони працюватимуть на людей, а потім «порозумнішають» і ситуація полярно зміниться на їхню користь. Письменник Л’юїс Мамфорд у своєму «Міфі машини» застерігав, що комп’ютери можуть позбавити людей свободи і зруйнувати «життєвдосконалювальні цінності». Техніка трансформуватиме людей відповідно до своїх потреб, а не люди — техніку.

Проте завжди є вибір у розвитку. Немає нічого неможливого для людини, якщо вона діє виважено і керується потребами життя. Мітіо Каку радить студентам наостанок: «Не бійтеся відкриттів. Люди кажуть, що тут немає роботи. Хтось каже, що він не може нічого зробити. Але якщо ви бачите можливість, то краще бути керманичами свого життя. Самим створювати робочі місця, розвивати промисловість».