Дві «складові» арешту Мельника

Історія з ректором університету Податкової служби Петром Мельником має дві складові. Перша — соціально-економічна, друга — політична. Перш ніж перейти до аналізу цих двох пунктів, варто трохи зупинитися на актуальних подіях, адже ситуація не просто показова, а й набуває елементів шоу.

Затримали Мельника 27 липня під час одержання від двох громадян України хабарів у розмірі 40 і 80 тис. грн за вступ їхніх родичів до очолюваного ним вишу. Засідання суду, який мав обрати запобіжний захід, кілька разів переносили, тому що захист Мельника заявляє про тяжкий стан його здоров’я. Прокурори з цим не погоджуються, вважаючи, що він симулює, уникаючи судового засідання.

У середу суд ухвалив рішення про примусове доправлення Мельника в суд 1 серпня для обрання йому запобіжних заходів. На вчорашнє засідання Печерського суду колишнього народного депутата привезли на інвалідному візку. Говорячи про операцію, ректор (уже написав заяву про звільнення з посади) розстібнув ширіньку і показав перев’язку, хоч раніше повідомлялося, що у Мельника хворе серце і його готують до відповідної операції. Як наслідок, суд присудив ректорові 60 діб домашнього арешту як запобіжний захід.

Мельник є доволі одіозною особистістю, неодноразово потрапляв у скандали. Зокрема, варто пригадати випадок під час виборів мера Обухова у березні 2012 року, коли він намагався силою витіснити з дільниці депутата від опозиції Ірину Геращенко. Довелося дарувати квіти й вибачатися, хоч це не врятувало його від нищівної критики.

Не обійшлося без політики й цього разу. Принаймні, про це багато розмов. Але, найперше, слід наголосити на іншому і головному. По-перше, є факт хабара, на якому спіймали ректора вищого навчального закладу. А в якому стані сьогодні опинилася система освіти, всі ми прекрасно знаємо: вона — одна з найбільш корумпованих. Після випадку з Мельником — привід задуматися ректорам інших вишів. По-друге, цей інцидент — символічний, адже спіймали ректора університету Податкової, що акцентує увагу на глибині проблеми.

«Ми дуже тішилися, що таке сталося з Мельником, — відверто каже головний редактор сайта «Наші гроші» Олекса Шалайський. — Це правильно. Так має бути з усіма корупціонерами. Вперше про його «діяльність» ми писали ще два роки тому. Лише на тендерах зафіксували п’ять-шість випадків, за якими можна було порушувати кримінальні справи. Якщо інші прагнуть хоча б номінально зробити тендери більш-менш чесними, то тут все було абсолютно очевидно: в конкурсі брали участь брати, сестри, сини і вигравали. Насправді, так брутально рідко відбувалися тендери».

«Я десь прочитав, що міліціонери казали: ми не можемо його затримати, бо він був народним депутатом, — розповідає Шалайський. — Це дивно, тому що згідно із законом можна заарештовувати народних депутатів, просто перед цим має дати дозвіл Верховна Рада. Отже, міліціонери були впевнені, що парламент, який складається з таких самих мельників, не дасть дозволу на його арешт».

Що ж змінилося? Тут ми переходимо до політичної складової історії з ректором. Експерт одразу зазначив, що це не так важливо — яка там точиться підкилимна боротьба, проте оминути її не можна.

«Проводити так тендери — означає відчувати за собою велику силу, — продовжує Шалайський. — По-перше, через Азарова; по-друге, через те, що він — народний депутат; по-третє, через те, що він, так би мовити, «господар» у місті (Ірпінь. — Авт.). Навіть зараз ми бачимо: Мельника спіймали на хабарі, хоча було цілком досить тих паперів, які вже оприлюднені. Про що це свідчить? Якщо розпочинати кримінальне впровадження за тендерами, а там є і печатки, і підписи... — від цього дуже складно «відмазатися». Що ж до хабара, то завжди можна сказати, наприклад, що мені це підкинули. Тим паче, хабар, на якому його спіймали, нікчемний порівняно з тендерами в десятки мільйонів гривень. Із цього можна зробити висновок, що «операцію» по Мельнику зробили для того, щоб залишити йому чи його патронам варіанти для відходу».

Ще один аспект. «Ми знаємо, що коли екс-голова Верховної Ради Володимир Литвин проводив «неправильне» голосування, то в його брата прикордонника виникали корупційні проблеми. Як тільки ж через коліно голосували «правильно», тобто Литвин виправляв ситуацію, проблеми у прикордонника одразу зникали. Тому я думаю, що це, власне, удар не по Мельнику, а по тому ж Азарову, адже вони йшли рука об руку ще з часів Податкової служби, а може, й взагалі по комусь іншому. Мельник — це лакмусовий папір. Якщо через кільки місяців у нас зміниться прем’єр, то я буду переконаний, що Мельник — просто пазл у цій грі».